НАПРЯМИ ФІНАНСОВОЇ СТАБІЛІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ НА

СУЧАСНОМУ ЕТАПІ РОЗВИТКУ УКРАЇНИ

ст.. викл. Вірбулевська О.В., Шкодінова І.О.,Шевченко А.С.

Кременчуцький національний університет імені  Михайла  Остроградського

Саме фінансове становище країни неабияк впливає на суспільний добробут населення та її економічний розвиток, тому на сьогодні  функціонування фінансово-економічних процесів потребує таких механізмів, які б змогли забезпечити баланс у фінансовій системі держави.

Сучасна стабілізаційна фінансова політика і є одним із таких засобів впливу на економіку держави. Її суть полягає у використанні фінансових відносин так, щоб стабілізувати державні фінанси й економіку в цілому, яка здійснюється з використанням монетарних та фіскальних інструментів [2].

Виходить, що фінансова стабілізаційна політика являє собою сукупність державних заходів, що спрямовані на застосування різних фінансових інструментів для забезпечення злагодженого функціонування соціально-економічних процесів та стабільної національної економіки [1].

Принципи формування стабілізаційної фінансової політики, за допомогою яких визначаються напрями її досягнення:

·     адаптація (коригування, контроль за ознаками соціально-економічного розвитку)

·     комплексність (комплексне використання взаємопов’язаних операцій для зменшення впливу кризових явищ на національну економіку)

·     ефективність (стабілізації національної економіки й забезпечення процесу виходу з кризи)

·     цілеспрямованість (реалізація поставлених цілей)

·     пріоритетність (виокремлення найважливіших напрямів реалізації)[3].

На сьогодні досягнення макроекономічної стабілізації в Україні є основним вектором трансформації національної економіки. Одним з пріоритетних напрямків цієї політики є  покращання інвестиційного клімату в Україні [1].

Особливу увагу слід приділити напрямам стабілізаційної фінансової політики в межах національної економіки. Вони передбачають:

·               підвищення віддачі від використання бюджетних коштів за рахунок застосування найбільш ефективних фінансових заходів та фінансових важелів;

·               зростання частки використання бюджетних коштів на підтримку фінансової системи;

·               узгодження заходів фіскального та монетарного впливу між;

·               аналіз існуючих в національній економіці очікувань суб’єктів стабілізаційної фінансової політики з метою уникнення непередбачуваних обставин та можливих витрат;

·               посилення боротьби з корупцією, що повинна носити системний і реальний, а не декларативний і фрагментарний характер[1].

Отже, в основі дієвої стабілізаційної фінансової політики лежать принципи її формування, які і визначають ефективність її проведення та вплив на національну економіку. Тому доцільним є впровадження нових ефективних напрямків її реалізації та перегляд існуючих. [2]

Література:

1. Голик М.М. Особливості реалізації стабілізаційної фінансової політики в Україні /М. М. Голик// Young Scientist – 2015. - №3. – С.63-66 – Режим доступу: http://molodyvcheny.in.ua/files/journal/2015/3/12.pdf;

2. Петрушевська В. В. Трансформаційні напрямки фінансової політики в процесі стабілізації економіки України // Бізнес Інформ. – 2013. – № 11. – C. 46-51.- Режим доступу: http://visnik.knteu.kiev.ua/files/2013/01/7.pdf;

3.Савченко К. В. Фінансовий механізм реалізації стабілізаційної політики держави / К. В. Савченко // Вісник Київського національного торговельно- економічного університету: наук.-практ. журн. – 2013. – № 1. – С. 77-85. – Режим доступу: http://visnik.knteu.kiev.ua/files/2013/01/7.pdf.