Сурженко Н. В, к.е.н., доцент кафедри менеджменту, Страхова К. С, Фуклєва К. В

Таврійський державний агротехнологічний університет, м. Мелітополь, Запорізька обл., Україна

Удосконалення організації виробництва як засіб підвищення ефективності використання трудових ресурсів

В сучасних умовах розвитку економічних відносин досить важливим постає питання використання трудових ресурсів, тому що підвищення ефективності використання трудових ресурсів, а саме продуктивності праці, як основного показника ефективності, сприяє підвищенню прибутковості діяльності підприємства.

На сьогоднішній день у наукових періодичних виданнях та засобах масової інформації багато уваги приділяється дослідженню проблем трудових ресурсів. Даній проблемі присвячені роботи відомих зарубіжних та вітчизняних вчених таких як, Богиня Д.П., Воронін А., Грішнова О.А., Замора О.І., Качан Є.П., Маршалл А.,  Пастух А., Портер М., Шушпанов Д. Г. та інших.

Метою даної роботи є визначення ролі трудових ресурсів на підприємстві та напрямків підвищення ефективності їх використання за рахунок удосконалення системи організації виробництва та безпосередньо праці.

За визначенням таких впливових науковців, як Богиня Д.П. та Грішнова О.А., трудові ресурси розглядаються, як частина населення країни, що за своїм фізичним розвитком, розумовими здібностями і знаннями здатна працювати в народному господарстві [1].

Для оптимального розподілу трудових ресурсів повинен витримуватись баланс між попитом та пропозицією, проте в Україні на сьогоднішній день спостерігається невідповідність між наявністю трудових ресурсів та потребою в них. Для урівноваження ситуації необхідним є вироблення додаткових заходів щодо інтенсифікації суспільного виробництва, підвищення продуктивності праці тощо.

До напрямів, що сприяє підвищенню ефективності використання трудових ресурсів, можна віднести:

-                   підвищення технічного рівня виробництва, яке визначаться механізацією і автоматизацією праці, впровадженням прогресивних технологій, вдосконаленням конструкційних і технічних характеристик виробів;

-                   вдосконалення управління працею, поліпшення організації праці та виробництва, яке визначається оптимізацією структури управління, раціоналізацією управлінської праці, підвищення технічного рівня управління, нормуванням праці і чисельності персоналу, раціоналізацією праці;

-                   зміна структури виробництва визначається зміною окремих видів продукції з різним рівнем питомої трудомісткості, зміна обсягів виробництва;

-                   підвищення якості "людського фактору" визначається зростанням загальноосвітнього та професійно-кваліфікаційного рівня, зміною трудової мотивації. [4].

Важливим фактором є система організації виробництва, яка включає в себе оптимізацію і координацію всіх матеріальних і трудових ресурсів у просторі та часі. Тобто система організації виробництва виступає засобом організації праці на підприємстві [3].

Важливо зазначити, що поліпшення організації праці є основним напрямком підвищення ефективності використання трудових ресурсів. Удосконалення поділу праці включає: виділення окремих елементів єдиного виробничого процесу, різних за змістом й економічним значенням функцій, пов'язаних з його здійсненням, забезпеченням, обслуговуванням, управлінням, окремих видів робіт і в них  груп робіт за складністю; закріплення часткових трудових процесів за окремими підрозділами, групами виконавців і працівниками; виокремлення функціональних, професійних, кваліфікаційних груп працівників [2].

До завдань раціональної організації праці належить створення умов, за яких працівник уміє, може і хоче працювати, тобто умов для безперервної високоефективної праці.

Перша умова досягається шляхом організації системи підбору, підготовки, підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів.

Друга умова забезпечується раціональною організацією й обслуговуванням робочих місць, здоровими і безпечними умовами праці. Удосконалення організації робочих місць включає: визначення їх раціональної спеціалізації  і на основі цього — оснащення робочих місць усім необхідним.

Третя умова передбачає розробку ефективної системи стимулювання праці, що забезпечує позитивну трудову мотивацію працівників. Ця система може включати матеріальні стимули грошового і негрошового характеру, моральні стимули – у різних формах визнання заслуг, досвіду, авторитету, а також соціальні і трудові стимули [2].

Таким чином було визначено, що раціональне використання трудових ресурсів сприятиме підвищенню ефективності діяльності підприємства. Основним напрямком підвищення ефективності використання трудових ресурсів було визначено удосконалення організації праці та виробництва. Для цього найголовніше необхідно налагодити систему підбору кадрів; визначити спеціалізацію робочих місць; забезпечити працівників всім необхідним та визначити основні методи їх стимулювання та мотивування до праці.

1.                Анісімова І. Аудит ефективності використання трудових ресурсів [Електронний ресурс] / І. Анісімова // Кадровик. Кадровий менеджмент. - N 3.. – 2013. – Режим доступу до ресурсу: http://cozap.com.ua/text/13918/index-1.html.

2.                Кіріченко О. П. Основні завдання та напрями вдосконалення організації праці на машинобудівному підприємстві [Електронний ресурс] / О. П. Кіріченко. – 2010. – Режим доступу до ресурсу: http://dspace.kntu.kr.ua/jspui/bitstream/123456789/138/1/20.pdf.

3.                Поступна Л. М. Сутність організації праці на підприємстві – «Управління розвитком», №12 (152), 2013 р.

4.                Шахно А. Ю., Лашкун Г.А, Голобородько Б.Ю. Основні напрямки підвищення ефективності праці трудових ресурсів підприємства. – Економічний аналіз, том 15, № 3, 2014 р.