Экономические науки/ 6. Маркетинг и менеджмент

Студентка Мішкова Р. Л.,

К.е.н. Мостова А.Д.

Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет, Україна

Роль інформації в сільському господарстві

Специфіка соціального, економічного, політичного життя та індустріального виробництва й зміна розвитку процесів у всіх видах діяльності людини зумовили швидке зростання знань і відкриття нових засобів задоволення інформаційних потреб, які потрібні розвиненому суспільстві й країні загалом. Агропромисловий комплекс характеризується досить складними та комплексними завданнями. Для застосування менших витрат та оптимізації процесів підприємства сільськогосподарської продукції виникає потреба перейти до нових способів інформаційного забезпечення та керування сільським господарством. Інтенсивний прогрес інформаційних технологій швидко набуває характеру масштабної інформаційної революції, що стає великим кроком до розвитку суспільства. Це спонукає до утворення формування інформаційного простору, доступ до якого стає швидше і легше з процесом росту інформаційних технологій, систем телекомунікації та матеріально-технічної бази.

Під науковою інформацією розуміють одну з головних управлінських резервів, її виробництво та споживання складають необхідний фундамент для продуктивного функціонування і прогресу різних слоїв громадського життя, і, перш за все, економіки. Для одержання найвищого врожаю дані багатьох факторів, зокрема, особливості оброблюваної культури, кліматичні умови, якість ґрунту, є головною ланкою. Інформація щодо розвитку та росту рослин мають велику роль під час планування, підгодівлі, поливу та інших заходів. Для здобуття чіткої інформації насамперед потрібно зібрати дані. Дані - це відображення інформації на матеріальних носіях. Проводячи аналіз даних, можна отримати якісний продукт.

На сьогоднішній день інформація для агропромислового комплексу має важливе значення, бо різна діяльність даного об'єкта базується на досвіді певної ситуації та життєвого циклу інформації. Спеціалісти-агрономи, які зв’язані з відповідним керуванням, не можуть обійтись без достовірної інформації при прийнятті тих чи інших рішень. Неправдива інформація може призвести до значного зниження валового продукту.

Інформацію можна поділити за місцем виникнення на внутрішню та зовнішню. Під зовнішньою інформацією розкривається великий обсяг відомостей, які дають характеристику усім факторам, що мають вплив на процес оцінки та стан сільськогосподарського виробництва. А внутрішня - це інформація, яка зароджується всередині даного об'єкта. Інформацію про продукцію можна охарактеризувати за її якісними та кількісними показниками щодо процесів виробництва. В залежності від функцій які здійснює агроном, зовнішню інформацію можна поділити на підвиди.

Перший підвид зовнішньої інформації - це законодавча інформація, головною характеристикою якої є постанови, розпорядження, накази та інші керівні документи, які належать до питань сільськогосподарської діяльності.

Другим підвидом є наукова інформація, яка дає нагоду час від часу поповнювати наукові знання, що відображає сільськогосподарський досвід та світові агротехнології. Наступним підрозділом є зовнішня статистична інформація – це ті дані, які визначають розміри посівних та зібраних площ, валового збору та урожайності провідних аграрних культур. Метеорологічна інформація включає в себе відомості про тиск, вологість, температуру, електричний стан атмосфери, сонячну діяльність, хмарність, опади, вітер та інші погодні умови. Економічна інформація пов’язана з суспільними процесами сільськогосподарського виробництва, розподілу, обміну та застосування матеріальних ресурсів, що за допомогою системи показників характеризують планову, а також фактичну виробничу діяльність.

Внутрішніми видами інформації є: аналітична, планова, нормативно-довідкова, звітна, інформація про персонал. Аналітична інформація - дані, які необхідні для прогнозування та отримання високих врожаїв; дані наукових досягнень щодо виведення новітніх сортів і гібридів сільськогосподарських культур. Планова інформація  дозволяє описувати, планувати, організовувати сільськогосподарське виробництво, агротехнологічні процеси, системи сівозмін, внесення добрив і використання засобів щодо захисту рослин. Нормативно-довідкова інформація містить діючі та проектовані нормативні показники, класифікатори, загальні відомості про ділянку, сільськогосподарську техніку, види робіт, рослинництво тощо. Інформація про персонал – це забезпечення кадрами, розвитку персоналу та підвищення рівня професійних знань. Звітна інформація характеризує фактичний стан різних сторін виробничої діяльності підприємства.

Отже, можна зробити висновок, що на сьогоднішній день інформація для агропромислового комплексу має важливе значення, так як різна діяльність даного об'єкта базується на досвіді певної ситуації та життєвого циклу інформації. Виникають нові методи інформаційного забезпечення та управління сільським господарством. Розвиток інформаційних технологій почав швидко набувати характеру масштабної інформаційної революції і це стає вирішальним кроком до майбутнього розвитку суспільства.

Список літератури

1. Апатова Н.В. Інформатика для економістів : підручник / Н.В. Апатова, О.М.Гончарова, Ю.Ю. Дюлічева. – К. : Центр учбової літератури, 2011. – 456 с.

2. Грошев А.С. Информатика : учебник / А.С. Грошев. – Архангельск : Арханг.гос.техн.у-т, 2010. – 470 с.