К.пед.н. Олійник Ю.С.

Українська інженерно-педагогічна академія,м. Харків, Україна

ЕНЕРГЕТИЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ НА ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

Нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві України здійснюється з метою раціонального використання та економії паливно-енергетичних ресурсів і є основою запровадження економічних механізмів стимулювання енергозбереження[1].

Постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.97 року №786 "Про порядок нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів енергоресурсів у суспільному виробництві" нормування витрат енергоресурсів поширене на виробничу сферу регіонів України. З метою надання методичної допомоги галузям та регіонам у реалізації постанови Держкоменергозбереження розроблено та затверджено наказом від 14.10.97р. №93 Основні методичні положення з нормування витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві. Постановою Кабінету Мiнiстрiв України вiд 27 червня 2000р. №1040 “Про невідкладні заходи щодо виконання Комплексної державної програми енергозбереження України”, внесено зміни до постанови Кабінету Мiнiстрiв України №786 вiд 15 липня 1997 р. відповідно до чого відтепер підлягають погодженню з Держкоменергозбереження норми питомих витрат ПЕР для підприємств енергоспоживанням понад 10 000 тонн умовного палива та для казенних підприємств[2].

Для того, щоб успішно вирішити проблеми енергозбереження, які в даний час є дуже актуальними, зокрема для бюджетних організацій необхіднооб'єднати засоби економічного стимулювання і адміністративної дії. Також енергозбереження на підприємствах потребуєобов’язкового застосування засобів обліку та регулювання витрат енергоресурсів [4].

На основі застосування енергетичних паспортів організацій є можливість здійснити об'єктивну оцінку стануенергетичних об'єктів організацій і того рівня енергозберігаючого ефекту, що було досягнуто.

Енергетичні паспорти організацій є первинними обліковими документами, лежачими в основі техніко-економічного розвитку енергозберігаючих робіт. Вони дозволяють координувати такі роботи в масштабі регіону і стимулювати їх розвиток.

Цілі енергетичної паспортизації наступні:

- економія бюджетних коштів;

- оцінка реального стануенергетичного господарства організацій;

- розрахунок лімітів споживанняелектроенергії для організацій, виходячи з об'єктивних потреб енергетичних господарств і можливостей бюджетного фінансування;

- стимулювання організацій при проведенні енергозберігаючих заходів.

Вирішення проблеми енергозбереження для бюджетних організацій вимагає створення автоматизованих системи управління процесами енергозбереження в організаціях бюджетної сфери на основі енергетичних паспортів організацій[1].

В ході управління процесами енергозбереження повинні вирішуватися наступні| завдання:

1) робота з організаціями для складання енергетичних паспортів;

2) обробка даних енергетичних паспортів організацій, яка включає розрахунок лімітів споживанняенергетичних ресурсів в натуральному і грошовому виразах;

3) виявлення об'єктів із завищеним споживанням ресурсів за даними енергетичних паспортів;

4) організація і проведення енергоаудитів на об'єктах організацій з виробленням переліку енергозберігаючих заходів;

5) стимулювання організацій при проведенні енергозберігаючих заходів;

6) аналіз результатів проведення енергозберігаючих заходів з виробленням подальших рішень.

Внаслідок великого обсягу оброблюваної інформації при веденні енергетичних паспортів управління процесами енергозбереження доцільно автоматизувати[1-4].

Автоматизація забезпечить вирішення різноманітних завдань, які можуть зустрічаються в ході управління енергозбереженням.

Програма автоматизації ведення енергетичних паспортів має бути побудована як база даних по енергетичних об'єктах, в якій реалізовані рядрозрахункових операцій:

1) обчислення питомих показників споживання енергоресурсів;

2) розрахунок лімітів споживання електроенергії в натуральному і вартісному виразах;

3) статистичний аналіз споживання електроенергії об'єктами;

4) складання плану проведення енергетичних аудитів.

Однак, процес управління енергозберігаючими функціями вимагає значних витрат. В зв'язку з цим зі всією очевидністю встає задача мінімізації витрат на функціонування системи управління процесами енергозбереження[1].Найбільш трудомісткою і витратною компонентою управління енергозбереженням є проведення енергетичних аудитів.Тому мінімізація числа енергетичних аудитів є одним з головних критеріїв оптимізації процесу енергетичної паспортизації[3].

ЛІТЕРАТУРА:

1. «Управління енергозбереження на підприємствах» Електронний журнал енергосервісної компанії «Эско», №5, травень 2005 р.

2. НАКАЗ від 17 квітня 2000 року N 32/28/28/276/75/54 Про затвердження Концепції побудови автоматизованих систем обліку електроенергії в умовах енергоринку.

3. Офіційний сайт державного підприємства «Енергоринок» - http://www.er.gov.ua.

4. Олійник Ю.С. Аналіз та впровадження АСКОЕ на підприємствах/Олійник Ю.С./ - Системи обробки і інформації: зб. наук. праць, 2016. Вип. 3(140), Харків,— с. 231-216. ISSN 1681-7710.