К.б.н.
Вельчева Л. Г.,
Фоменко А. І.
Мелітопольський державний
педагогічний університет
імені Богдана Хмельницького, Україна
Вивчення гібридів огірка в умовах закритого ґрунту Запорізької
області
Овочівництво — галузь сільського
господарства, що динамічно розвивається. Як відомо, огіркам належить одне з
провідних місць серед овочевих культур, вирощуваних на території України.
В умовах Запорізької області, в зоні,
вигідній для землеробства, незначна частина захищеного ґрунту відведена для
вирощування огірка. Тому дослідження по вирощуванню огірка в умовах закритого ґрунту
є актуальною.
Головною особливістю вирощування
овочевих культур у весняній теплиці є використання сонячного освітлення для
обігріву, що дозволяє створювати в культиваційному спорудженні сприятливий
температурний режим для рослин.
У весняно–літній теплиці основою почвоґрунту
повинен бути ґрунт з оптимальними агрохімічними та агрофізичними властивостями.
Його створюють на основі зонального ґрунту (50%), перегною (20%), верхового торфу
— (10%), деревної тирси
(10%), дернової землі (10%) (за обсягом).
Вибір сорту або гібрида
має велике значення, так як від цього залежить успіх вирощування культури.
Сорти і гібриди повинні бути високоврожайними і стійкими до несприятливих факторів
зовнішнього середовища. Плоди за своїми якостями повинні відповідати тим
призначенням, для яких вони вирощуються.
Гібриди відрізняються більш високою
врожайністю, розмірами, зовнішнім виглядом і смаковими характеристиками плодів,
компактністю кущів, що в значній мірі полегшує догляд, і високою стійкістю до
багатьох поширених хвороб і шкідників.
Зараз з метою підвищення врожайності та якості
плодів огірка, виведено значну кількість дрібноплідних сортів і гібридів
різного призначення. Найчастіше в захищеному ґрунті вирощують партенокарпічні
гібриди першого покоління F1, які практично витіснили
бджолозапильні сорти огірка [1].
Нами досліджувались партенокарпічні гібриди, такі
як: Аметист F1 та Кураж F1.
Їм не потрібен доступ
бджіл для запилення і хороше освітлення [2]. Виходячи з
особливостей кліматичних умов території Запорізької області, в весняно–літніх
теплицях доцільно вирощувати огірки саме розсадним способом. Це дозволяє
збільшити не тільки тривалість періоду вегетації рослин, але й істотно вплинути
на ріст, розвиток, урожайність і якість овочевої продукції [3].
Догляд за
рослинами огірка після посадки зводився до підтримання необхідного мікроклімату
в теплицях, поливу, підкормки, підв'язки та формування рослин, боротьби з
шкідниками і хворобами, знищення бур'янів, розпушування ґрунту.
При вивченні якості
врожаю досліджуваних гібридів, враховувались такі показники: висота рослин, величина
листкової пластинки, кількість плодів з 1 м2 посадок, маса плода,
діаметр і довжина плода.
Протягом усього
вегетаційного періоду висота рослин огірка гібриду Кураж F1 перевищувала висоту
рослин огірка Аметист F1.
Важливим
показником, що впливає на врожайність огірка у теплицях, є величина листкової
пластинки. Тому вимірювався діаметр листа огірка протягом усіх фаз розвитку [4].
Згідно з даними дослідження, листова пластина огірка гібриду Кураж F1,
вирощеного в теплиці, більше, ніж у огірка Аметист F1 в середньому на 1,1 см.
Маса надземної частини і кореневої системи у рослин огірка гібриду Кураж F1
вище, ніж у рослин огірка гібриду Аметист F1 на 7,2 г і 4,1 г відповідно.
Порівнюючи всі біометричні показники рослин огірка Кураж F1 і Аметист F1, можна
зробити висновок, що найкращими результатами відзначився саме огірок гібриду Кураж
F1.
Аналізуючи отримані дані, можна зробити
висновок, що вирощування огірка Аметист F1 за методом малооб'ємної технології є менш
вигідним ніж вирощування огірка Кураж F1, про що свідчить менший вихід продукту
(250 кг та 350 кг) та чистий дохід (5635
грн та 3845 грн відповідно).
Література:
1. Смирнов Н.А. Посібник для овочівників
тепличних господарств / Н.А. Смирнов. – М.: Россельхозиздат, 2007. – 251 с.
2. Болотських А.С. Промислове виробництво огірків / А.С.
Болотських, Е. Р. Даус.–
М.: Колос, 2003. – 205 с.
3. Обладунків Б.А. Методика польового
досвіду / Б.А. Обладунків.
– М.: Колос, 2000. – 416 с.
4. Боос Р.В. Овочеві культури в
закритому грунті / Р.В. Боос. – Л.: Колос, 2014. – 196с.