Куц Б.О.

Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла

Коцюбинського, Вінниця, Україна

Оцінка гормонального статусу дівчаток підлітків хворих на вугрову хворобу

Актуальність проблеми вугрової хвороби зумовлена значною поширеністю цього захворювання серед підлітків, хронічним перебігом, порушенням психоемоційного статусу і соціальної адаптації.

На основі поглибленого аналізу поширення дермато-косметологічних захворювань, факторів ризику, умов та способу життя, оцінки якості допомоги категорії пацієнтів передбачено розробити комплекс рекомендацій, спрямованих на покращення профілактичної допомоги підліткам із дермато-косметологічною патологією.

Порівняльний аналіз показників захворюваності і патологічної ураженості підлітків дозволив встановити, що має місце високий рівень поширеності захворювань шкіри і підшкірної клітковини, де переважає вугрова хвороба (35,8%), на другому місці – дерматити (себорейний, контактний, атопічний) −30,4%, на третьому − підлітки з демодекозами − 13,6%.

Вивчення стану гормональної регуляції процесу сомато-статевого серед досліджених підлітків виявило певні відмінності їх гормонального статусу у порівнянні з нормативними значеннями (знижені рівні тестостерону, низькій вміст естрадіолу, аномально підвищені концентрації прогестерону, нормальний вміст кортизолу, суттєві розлади їх співвідношень, тобто коефіцієнтів)[3]. Відповідно виявлені і відмінності міжстатеві. Статеве дозрівання порушується у хлопців, у яких виявлено збільшену кількість лептину – гормону жирової тканини, що впливає на продукцію екстрадіолу, який замінює тестостерон в чоловічому організмі [5, 13].

Дослідження проведені на 25 дівчатах з різними варіантами вугрової хвороби, з давністю захворювання від 1 міс до 2 років, з наявністю в анамнезі у батьків вугрової хвороби, і без наявності у батьків в анамнезі останньої, в віці від 12 до 15 років. Група контролю була представлена 25 практично здоровими дівчаткам без ознак вугрової хвороби віком від 12 до 15 років. Визначали вміст у плазмі крові фолікуло-стимулюючого (ФСГ), лютеїнізуючого (ЛГ) гормонів, естрадіолу (Е), пролактину (ПЛ), прогестерону (ПР) та тестостерону (Т)).

За результатами досліджень показники концентрації прогестерону у дівчаток хворих на вугрову хворобу достовірно не відрізняються від показника практично здорових (р>0,05).Згідно з результатами проведених досліджень у всіх обстежених хворих дівчаток, із різними клінічними стадіями вугрової хвороби було виявлено збільшення відносно норми рівня тестостерону та зниження рівня естрадіолу. При цьому відповідний дисбаланс поглиблювався паралельно тяжкості клінічних стадій вугрової хвороби. Разом з тим у хворих на вугрову хворобу, в яких показник тестостерону вільного (60%) мав значно більший кількісний показник достовірності (р<0,05), ніж показник тестостерону загального (16%) який практично не відрізнявся від рівня відповідних показників у практично здорових дівчаток. Переважна більшість підлітків дівчаток (21 особа, 84%) мали концентрацію тестостерону загального в межах нормативних значень, проте у 4 (16%) осіб рівень ТЗ відповідав субнормальним значенням. Показники рівня андрогенізації організму хворих підлітків зростали паралельно поглибленню тяжкості клінічної картини акне.

У 20 % досліджених хворих дівчат виявлено більш інтенсивні прояви дермато-косметологічної патології, що збігається з достовірними значеннями по 3, а іноді й більше показниках – 8%(ФСГ, ЛГ, пролактин, тестостерон, рідше естрадіол). 25% досліджуваних мають співпадіння по 2 показниках; 16%– лише 1 показник становив р<5 однак дермато-косметологічні патології присутні у тому чи іншому ступені.

Таким чином, результати досліджень підтверджують патогенетичну роль гіперандрогенемії та гіпоестрогенемії в механізмах розвитку вугрової хвороби у осіб жіночої статті. Дослідження дало змогу оцінити стан проблеми, вжити заходів, що створили б сприятливе середовище для покращення умов та якості життя і розробити практичні рекомендації, спрямовані на покращення профілактичної допомоги підліткам із дермато-косметологічною патологією

Література:

1. Коляденко В.Г. Показники якості життя у дерматологічних хворих / В.Г. Коляденко, П.В. Чернишов // Укр. журнал дерматол., венерол., косметол. – 2005. – №2 (17). – С.11-14.

2. Пересипкіна Т.В. Динаміка стану здоров’я підлітків України / Т.В. Пересипкіна // Здоровье ребенка. – 2014. – № 1 (52). – С. 12-15.

3. Федоренко О. Є. Дерматологічна патологія як медико-психологічна проблема / О.Є. Федоренко //Український журнал дерматології, венерології, косметології. – 2005. – №2. – С.6-9.

4. Шевченко С.І. Захворювання шкіри: психосоматичний аспект / С.І. Шевченко // Актуальні проблеми соціології, психології, педагогіки. – 2013.– №19.– С.191-199.

5. Плехова Е.И.Вклад сексстероидсвязивающего глобулина в формирование задержки полового развития у подростков с диффузным нетоксическим зобом/ Е.И. Плехова, С.И. Турчина//Український журнал дитячої ендокринології.– №2.– 2013.– с.66-67.

6. Mantzoros C.S. A longitudinal assessment of hormonal and physical alterations during normal puberty in boys. V. Rising leptin levels may signal the onset of puberty / C.S. Mantzoros , J.S. Flier , A.D. Rogol // J. Clin. Endocrinol. Metab.— 1997.— N 82 (4).— P. 1066—1070.