К.е.н., доцент Слюсаренко А.В.

Миколаївський національний університет ім. В.О. Сухомлинського, Україна

Вплив транснаціональних корпорацій на економічну безпеку держав

В сучасних умовах транснаціональні корпорації (ТНК) займають левову частку активів світу. Валовий внутрішній продукт, як абсолютний показник економічного розвитку в більшій мірі характеризує владу корпорацій над елементами світової економіки в єдності країн. Глобалізація та інтернаціоналізація, як процеси сучасності, поставили їх у центр економічного розвитку крізь призму формування домінантних позицій обсягів виробництва та капіталу, опанування технологій, приватизацію активів, створення світових політичних і економічних об’єднань та використовуючи на власну користь лібералізацію торгівлі в планетарному масштабі.

ТНК стали актуальною складовою науково-практичного дослідження починаючи з 90-х років. Вони вирішують питання наддержавного рівня та ресурсного розподілу в глобальному масштабі, що є свідченням зростання їх ролі в сучасному світі. З метою регулювання їх діяльності та впливу на національні економіки країн світу створено Центр та Комісію ООН з проблем ТНК і обговорення на міжнародних засіданнях різних напрямів їх діяльності [1]. Тож багатонаціональні компанії не мають абсолютних та однозначних характеристик позитивного або ж негативного характеру, створюючи дуальність сприйняття та провокуючи необхідність досліджень в розрізі даної проблематики.

Глобалізація диктує ряд вимог для всіх без винятку учасників світогосподарських відносин, не зважаючи на готовність участі в них окремо взятої держави. Проте країни з розвиненою економічною системою використовують даний процес на власну користь з метою пошуку ресурсів та нових ринків. Окрім того, країни-лідери в економічному сенсі використовують ТНК як засіб подолання кризових явищ в економіці, пов’язаних з накопиченням грошової маси. Створення багатонаціональних компаній надає можливість виведення фінансових мас з країни та освоєння ринків, які за фактом є менш конкурентоспроможними. Дані корпорації розширюють свою діяльність на міжнародному ринку шляхом заснування дочірніх компаній і відкриття філій з метою отримання найвигідніших умов господарської діяльності. Відтак, маємо проблему диспропорцій розвитку в планетарному масштабі.

За даними ООН, на даний момент часу у світі функціонують більш ніж 65 тис ТНК. Вони керують понад 850 тис. зарубіжними компаніями по всьому світі із кількістю працівників понад 80 млн. осіб. На сучасному етапі розвитку ТНК контролюють більше 50 % світового промислового виробництва, 67 % міжнародної торгівлі, понад 80 % патентів і ліцензій на нову техніку і технології, майже 90 % прямих закордонних інвестицій. Їм також належить 90 % світової торгівлі пшеницею, кавою, кукурудзою, лісоматеріалами, тютюном, залізною рудою; 85 % - міддю, бокситами; 80 % - оловом, чаєм; 75 % - натуральним каучуком та сирою нафтою [2].

Таким чином, можемо зробити висновок стосовно сумнівності сприйняття ТНК як позитивного рушія економічного розвитку. За дослідженнями апологетів науки та практики сучасності багатонаціональні компанії мають сприйматись як загроза економічній безпеці будь-якої держави крізь призму влади капіталу та «джерела наднаціональної влади». Глобалізація, як засіб економічного розвитку також має бути реально оціненою країнами світу з огляду на готовність прийняття загальних «правил гри», які диктуються потужними економіками країн світу та ТНК.

Література

1. Мекшун П.В. Вплив транснаціональних корпорацій на економічну безпеку держави / П.В. Мекшун // Науковий вісник ЧДЕІУ.-2011.-№4(12).-С.157-162.

2. Кравченко М. Проблеми залучення прямих інвестицій транснаціональних корпорацій в економіку України / М. Кравченко // Персонал.-2007.-№3.-С.77-81.