Экономические науки/ 15. Государственное регулирование экономики

К.е.н. Гладченко А. Ю.

докторант, Таврійський національний університет імені В.І.Вернадського

Межі застосування методологічних концепцій міжнародних організацій у визначенні рівноваги в національних економіках

Незважаючи на сучасні тенденції нестабільності в світовій економіці, які останнім часом все частіше охоплюють як матеріальну сферу світового господарства і міжнародних економічних відносин так і кіберпростір, деякі країни та регіони демонструють досить високу стійкість до процесів економічних криз та періодів нестабільності. Розкриваючи зміст новітніх викликів в розвитку світової економіки слід зазначити, що для національних економік зовнішні фактори мають вирішальне значення. На сьогодні в світових економічних відносинах виникають дуже суперечливі прецеденти, що потребують уваги та осмислення. Так, слід відмітити, що в періоди економічної нестабільності та різного роду економічних криз наприклад Греція продемонструвавши не здатність самостійно вирішувати проблеми стабілізаційної політики на сьогодні має досить задовільний економічний стан, не дивлячись на не досить розвинену економічну структуру ВВП та низький ресурсний потенціал. В той же час, якщо прослідкувати ситуацію в Росії, яка характеризується дуже високим рівнем забезпеченості всіма можливими видами ресурсів, то виявиться, що показники економічної рівноваги в Греції будуть позитивно відрізнятися від Росії. Як уже не раз наголошувалося в попередніх авторських дослідженнях, на сьогодні формується система глобальної координації економічної рівноваги, проте її складові та механізми не мають єдиного центру, тому що складаються з різного формату суб’єктів. Проте слід підкреслити, що на сьогодні в період розквіту глобальної економіки, яка базується на Інтернет комерції та безперервному перерозподілу ресурсів та благ без прив’язки до географічної складової міжнародної торгівлі, економічна рівновага в національній економіці, стійкість до економічних криз та періодів нестабільності визначається саме ступенем інтеграції країни до глобальної системи координації економічної рівноваги. Тому результативність методологічних концепцій визначення збалансованого розвитку в моделях економічної рівноваги міжнародних інституцій має виключний інтерес і цінність з огляду на новітні події як в світі так і в Україні.

Слід підкреслити, що наприклад досить дивно звучать лозунги країн першого світу про екологізацію в рамках концепції сталого розвитку, якщо звернути увагу на те, що найбільшими забруднювачами та споживачами світових благ є саме країни першого світу. На противагу існуючим моделям визначення економічної рівноваги модель «Фактичних заощаджень» (Світовий банк, 1997 р.), відображає зміни у важливих для розвитку активах, а саме: виробничих активах, природних ресурсах, якості навколишнього середовища, людських ресурсах та іноземних активах. Вище зазначена модель продемонструвала значний інтерес з боку країн світової економіки проте вона акцентувала увагу на окремих аспектах рівноваги на базувалась на внутрішніх проблемах рівноваги не зважаючи на зовнішньоекономічні аспекти. Модель «Глобальний розгляд» (Срінез Н., 2001 р.), що включає такі три підсистеми, як демографія (населення), економіка (ВВП, енергетика, інвестиції) та екологія (використання природних ресурсів), орієнтована на прогнозування майбутнього стану об’єкту дослідження, аналіз ефективності прийняття рішень, проте як і попередні не аналізує зовнішньоекономічні аспекти, що є значним обмеженням для новітнього уявлення про національну економіку як про частину глобальної економіки.

В процесі визначення потенціалу наявних підходів оцінки ефективності інтеграції країн до сучасної глобальної системи координації економічної рівноваги в моделях міжнародних інституцій виявлено: по-перше, на сьогодні існує не так багато міжнародних інституцій, що регламентують міжнародні економічні відносини з позицій досягнення економічної рівноваги серед релевантних, до вище зазначеної проблематики слід віднести Міжнародних Валютний Фонд, Організація Об’єднаних Націй, Всесвітній Економічний Форум та Світовий Банк; по-друге як свідчить авторський аналіз вище згадані інституції мають досить розгалужену аналітичну та методологічну систему оцінок національних економічних систем, разом з цим існуючі моделі мають або вузько направлений характер оцінювання лише тих аспектів, що мають значення для країн першого світу, так як вище згадані інституції засновані та в основному фінансуються та координуються саме країнами першого світу, що є значним недоліком даних моделей; по-третє, слід відзначити, що більшість моделей не дають чіткого керівництва до дії, а носять лише інформаційних характер, так наприклад як уже підкреслювалось концепція «сталого розвитку» хоча на сьогодні має значну підтримку та просувається в міжнародних торгових відносинах має досить сумнівний характер з огляду на відсутність дотримання вироблених правил в країнах, що її розробили та просувають. В таких умовах на сьогодні існує нагальна потреба в розробці такої концепції оцінки для національних економік яка справедливо висвітлювала стан та місце в глобальній систем міжнародних економічних відносин, та акцентувала увагу на ступені, та якості такої інтеграції.