Економічні науки/4. Інвестиційна діяльність та фондові ринки.

К.е.н. Романчук А.Л.

Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Монетарні активи: сутність та склад

Діяльність любого господарюючого суб’єкту є можливою лише за наявності належного майнового потенціалу, під яким прийнято розуміти оптимальне співвідношення між різновидами активів. Все більш цікавою з позиції інформаційної наповненості є класифікація активів за монетарною ознакою. Більшість вчених вітчизняним автором такої ідеє вважають А. Г. Загороднього [2, с.187]. Монетарна ознака дозволяє провести чітку грань між активами, що, на думку більшості науковців, спрямований максимізувати ринкову вартість господарюючого суб’єкту [4, с.24].

Виділення в складі майна монетарних та немонетарний активів – дискусійне та неоднозначне питання в наукових колах. Оскільки не завжди є зрозуміло, які активи можуть попасти до категорії «монетарних активів», а які до – «немонетарних».

Зі слів Я.Д. Крупки, перше практичне введення такого поняття, як «монетарні активи» варто пов’язувати із затвердженням монетарно-немонетарного методу оцінки в МСФЗ, які є головним орієнтиром для вітчизняних законодавців в сфері обліку [3, с.66].

Які нормативні документи облікового характеру можуть «похизуватися» тлумаченням поняття «монетарні активи»? Перш за все це МСБО 38 «Нематеріальні активи», де в якості роз’яснення зазначено, що монетарні активи – це утримувані гроші та активи, які мають бути отримані у фіксованій або визначеній сумі грошей.

Нажаль у вітчизняних облікових положень подібного аналога не знайти, за виключенням П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів», де існує альтернативний термін: «монетарні статті – це статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи й зобов’язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів».

Відсутність чіткого законодавчого тлумачення цих понять призводить до плутанини на практиці. Так, Я.В. Соколов підтверджує факт, що фінансові засоби (кошти) без належного обґрунтування та пояснення вважають монетарними, в той час, як матеріальні та нематеріальні називають немонетарними активами [5].

Підтвердження цьому припущення зустрічаються навіть у нормативних документах при визначенні інших облікових дефініцій та термінів. Так, згідно із П(С)БО 8, нематеріальні активи – це немонетарні активи, які не мають матеріальної форми, можуть бути ідентифіковані та утримуються для використання протягом періоду більше одного року. Доволі неоднозначне визначення. Адже, інші активи, такі як товари чи основні засоби за цим критерієм не вважаються немонетарними. Тому вважати матеріальну чи нематеріальну форму критерієм поділу на монетарні та немонетарні статті не варто і помилково.

Повертаючись до одного із «авторів» даного поняття, розглянемо його бачення та тлумачення дефініції. За словами А.Г. Загороднього немонетарні активи – це всі активи, окрім грошових коштів та їх еквівалентів, дебіторської заборгованості у фіксовані сумі грошей [2, с.14]. Саме через одне відоме поняття науковець розкриває і термін «монетарні активи».

В свою чергу Я.В. Соколов активи поділяє на грошові (монетарні) та негрошові (немонетарні). Перша категорія передбачає гроші як засобу платежу, а друга – міра вартості (оцінки) [5, с. 229].

Саме з огляду на таке припущення, можна виділити критерій віднесення активів чи до монетарних, чи немонетарних. На нашу думку, це функція грошей, що виконується в ході господарської операції – засіб платежу. Цю функцію В.Д. Базилевич розглядає як сервісну послугу, що виконують гроші через погашення різноманітних боргових зобов’язань між суб’єктами економічних відносин [1].

Як будуть виглядати створені групи активів за грошовою ознакою поділу? Чи можна все майно поділити лише на дві групи: монетарні та немонетарні? Відповіді на ці питання криються у рис.1.

- фінансові інвестиції (довгострокові та поточні); - дебіторська заборгованість (довгострокова та поточна); - векселі одержані (довгострокові та короткострокові)
	Рис.1. Складові монетарних, немонетарних та змішаних активів підприємства

Отож, за визначеними критеріями монетарності такий вид активів включає в себе такі складові, як: готівка в касі, кошти на рахунках в банку та інші кошти. Проте варто зазначити, що виділені змішані активи можуть також розмежовані та віднесені або до монетарних, або до немонетарних. Це залежить від того, чи буде погашатися дебіторська заборгованість грошовими коштами, чи – в не грошовій формі. Саме тому, розкриваючи зміст монетарних активів віднесемо до їх складу ще і дебіторську заборгованість, яка сьогодні, як правило, погашається саме у грошовій формі.

Література:

1. Базилевич В. Д. Макроекономіка : навч. посіб. / В. Д. Базилевич, Л. О. Баластрик. – К. : Знання, 2011. – 368 с.

2. Загородній А.Г. Фінансовий словник / А.Г. Загородній, Г.Л. Вознюк, Т.С. Смовженко. – 3-тє вид., випр. та доп. – К.: Т-во «Знання», КОО, 2010. – 587 с.

3. Крупка Я.Д. Фінансовий облік : підруч. / Я.Д. Крупка, З.В. Задорожний, Н.Я. Микитюк. – К.: «Хай-Тек Прес», 2014. – 544 с.

4. Скоробогатова В.В. Бухгалтерський облік та контроль монетарних активів: проблеми теорії та методології : монограф. / В.В. Скоробогатова. – Житомир : ЖДТУ, 2012. – 520 с.

5. Соколов Я.В. Актив: это очень сложно / Я.В. Соколов // Бухгалтерский учет – веселая наука. Сборник статей. – М.:ООО – 1С: Паблишинг, 2011. – 638 с.