Д.е.н. Гармідер Л.Д.

Калашник А.C.

ДВНЗ Український державний хіміко технологічний університет, Україна

Інструменти фінансового оздоровлення підприємств

Проблема фінансового оздоровлення українських підприємств надзвичайно актуальна. Законодавство про банкрутство має не тільки стимулювати ефективне використання активів підприємства, а й надавати можливість розробки дійового механізму санації боржника. У сфері банкрутства є два шляхи: ліквідація або фінансова санація. Як свідчить практика, завершення справи про банкрутство ліквідацією боржника не завжди вигідно.

Так, в Україні кошти, які отримані від ліквідації підприємств-боржників в середньому складали 1,5% вимог кредиторів, а у міжнародній практиці підприємництва цей показник становить 30%.). Рівень задоволення вимог державних органів (бюджети усіх рівнів, податкові служби) від ліквідації підприємства дуже низький, а тому необхідно насамперед розробляти механізм фінансової санації боржника.

Світова та вітчизняна практика свідчить, що ступінь задоволення вимог залежить від обраного шляху (фінансове оздоровлення чи продаж майна) для підприємства-боржника. Законодавство Німеччини, Італії, Франції, Росії та інших держав передбачає насамперед механізм санації підприємств.

Термін «санація» перекладається як оздоровлення або одужання. Санація — це система заходів, що здійснюються для запобігання банкрутства підприємств і організацій. Вона може відбуватись способом об’єднання підприємства з потужнішою компанією; шляхом залучення капіталу за допомогою випуску нових акцій чи облігацій; збільшенням банківських кредитів і наданням державних субсидій; перетворенням короткострокової заборгованості на довгострокову та ін.

Термін «санація» походить від латинського «sanare» — оздоровлення, видужання. Санація — це система фінансово — економічних, виробничо — технічних, організаційно — правових та соціальних заходів, спрямованих на досягнення чи відновлення платоспроможності, ліквідності, прибутковості та конкурентно-спроможності підприємства — боржника в довгостроковому періоді. Тобто це сукупність заходів, які можуть забезпечити фінансове оздоровлення підприємства [2].

Суттєвий внесок у розробку фундаментальних основ фінансової санації підприємств зробили зарубіжні економісти Е. Альтман, У. Бівер, М. Гелінг, К. Шім Джай, Г. Джойл, Р. Манн, Є. Майер, Б. Колапс, Ж. Перар, Г. Базаров, С. Бєляєв, Н. Здравомислов, Р. Сайфулін, Г. Кадиков та ін.

У цілому санація виступає як ряд заходів, спрямованих на врегулювання проблеми боргів і фінансового оздоровлення підприємства- боржника, що здійснюються на основі угод учасників цієї процедури. Основні угоди, які можуть укладатися, являють собою угоду між санатором і боржником про переказ боргу, погоджені умови реструктуризації статутного капіталу боржника (зміна власності на користь санатора), погоджені умови про виплату санатором боргу кредиторам (форми, терміни, етапність оплати та ін.). Така форма антикризового управління, як санація, приводить до припинення справи про банкрутство, і підприємство може і має продовжувати підприємницьку діяльність з урахуванням чинників, що призвели його до кризового стану.

Для промислових підприємств найважливішими інструментами фінансового оздоровлення є реорганізація і фінансовий лізинг. Одним із напрямків реформування є реструктуризація підприємств. Головними цілями реструктуризації можуть бути: підвищення ефективності роботи підприємств в цілому; адаптація до вимог оточуючого середовища; збереження життєздатності виробництва [1]. Ефективність реструктуризації забезпечується заходами, які спрямовані на вдосконалення організації та управління виробничо-господарською діяльністю, поліпшення фінансового стану підприємств.

Ще одним інструментом фінансового оздоровлення є фінансовий лізинг, який передбачає виплату орендарем протягом періоду дії угоди суми, що покриває повну вартість амортизації майна або більшу її частину, а також прибуток орендодавця [2].

Отже, все це дозволяє зробити висновки, про те, що правильне використання інструментів фінансового оздоровлення підприємств дозволить підвищити ефективність процесу фінансового оздоровлення на основі здатності підприємств відновити платоспроможність, покриття збитків минулих періодів, поліпшення майнового стану та зміцнення фінансової стійкості. Ці інструменти слід використовувати для обґрунтування заходів фінансового оздоровлення та визначенні оптимальної структури джерел їхнього фінансування.

Література:

1. Гришова І.Ю. Санація підприємства як чинник його фінансової захищеності / І.Ю. Гришова, І.П. Островська, А. Менкконен // Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія «Фінанси і кредит». – 2013. – №1. – С. 16-20.

2. Стегней М. І. Фінансова санація та комплексна оцінка фінансового стану суб’єктів господарювання / М. І. Стегней, Г. Г. Білак, І. В. Лінтур // Вісник Харківського національного аграрного університету ім. В. В. Докучаєва. Сер. : Економічні науки. – 2014. – № 7. – С. 359-368.