Педагогічні науки / 2. Проблеми підготовки спеціалістів

Гусенко А.А.

Миколаївський національний аграрний університет, Україна

Критерії і показники рівня правової культури студентів вищих навчальних закладів

У контексті дослідження проблем формування правової культури студентів вищих навчальних закладів у процесі професійної підготовки важливим етапом є розроблення критеріально-діагностичного апарату для оцінювання рівня сформованості означеного педагогічного явища.

Більшість теоретиків трактують поняття «критерій», як якість, властивість, ознаку досліджуваного феномену, що дають змогу оцінити, визначити чи класифікувати стан, ступень функціонування і розвитку, тобто являються ви-міром оцінки. До того ж критерії визначаються певними показниками, які є мірою сформованості того чи іншого критерію .

У сучасній педагогічній науці теоретично обґрунтовано та реалізовано безліч підходів до пояснення й упровадження в наукову практику змісту та класифікацій критеріїв оцінювання рівнів сформованості певних педагогічних явищ чи процесів. У нашому дослідженні ми виділяємо такі критерії, які визначають ефективність формування правової культури: когнітивно-інформаційний, мотиваційно-ціннісний, діяльнісно-поведінковий та особистісно-рефлексивний. Кожен із запропонованих критеріїв характеризується низкою показників – визначальних ознак, які його характеризують.

Проявами когнітивно-інформаційного критерію є знання освітнього права; розуміння основних правових понять і категорій; конкретні й специфічні знання законодавства; практичні знання щодо вирішення правових завдань і розв’язання правових ситуацій; Визначається такими показниками:

–володіння професійно-правовими знаннями;

–інформаційна культура.

Мотиваційно-ціннісний критерій відображає готовність і ставлення майбутнього фахівця до професійно-правової діяльності. Характеризується проявом мотивів до вивчення права, інтересу до законодавства, розуміння (усвідомлення) цінності права.

Тому до показників мотиваційно-ціннісного критерію відносимо:

–готовність до професійно-правової діяльності;

–професійну мотивацію.

Діяльнісно-поведінковий критерій характеризується умінням майбутніх фахівців планувати правову діяльність і проектувати результати, аналізувати правові явища й ситуації та прогнозувати можливі правові наслідки, займати активну громадянську позицію та нести соціальну відповідальність за виконану роботу. Зазначений критерій характеризується сукупністю таких показників:

–уміння планувати правову діяльність;

–правова активність.

Сутність особистісно-рефлексивного критерію полягає в глибокій переконаності суб’єкта в необхідності свідомого виконання вимог законодавства, сприйняття права як найвищої соціальної цінності.

Цей критерій реалізується через такі показники:

–сформованість навичок комунікативної культури;

–здатність до самоконтролю, рефлексія.

Відповідно до визначених критеріїв і показників можна виокремити чотири рівні сформованості правової культури студентів. Окреслимо детальніше сутність кожного рівня.

1. Початковий рівень. Майбутній фахівець має примітивні уявлення про політичне і правове життя в Україні, на репродуктивному рівні здатний проявляти професійно-правові знання; не розуміє основних правових понять і категорій; не здатен проявляти правові знання у розв’язанні правових завдань і ситуацій у професійній сфері.

2. Задовільний рівень. Студент володіє інформацією про політичне і правове життя в Україні, здатний за потреби проявити деякі професійно-правові знання; не зовсім розуміє основні правові поняття і категорії, схильний до їх плутання; проявляє деякі правові знання в розв’язанні нескладних правових ситуацій в груповому їх вирішенні.

3. Достатній рівень. Студент володіє достатньою інформацією про політичне і правове життя в Україні, здатний за необхідності проявити належні професійно-правові знання; розуміє основні правові поняття і категорії, може їх застосовувати в професійному діалозі; проявляє правові знання у розв’язанні правових завдань ситуацій у професійній сфері.

4. Високий рівень. Студент володіє системою правових знань, має сформовану правосвідомість. Уміє всебічно оцінювати правову ситуацію та знаходити оптимальне рішення, уміє використовувати норми права в складних ситуаціях. Проявляє стійкий інтерес і бажання до вивчення права задля досягнення досконалості в професійно-правовій діяльності.

Таким чином, визначення означених рівнів сформованості правової культури дає змогу прослідкувати процес формування досліджуваного явища, виявити показники певних критеріїв, що є недостатньо сформованими, визначити шляхи подальшого розвитку та обрати методи і засоби, за допомогою яких можна було б впливати на їх позитивну динаміку.

Література:

1.Алексюк А. М. Педагогіка вищої освіти України. Історія. Теорія :підруч. для студ. вищ. навч. закл. / Анатолій Миколайович Алексюк. – К. : Либідь, 1998. – 474 с.

2.Бабатіна С. І. Використання інтерактивних технологій під часгрупового навчання студентів вищих навчальних закладів / С. І. Бабатіна. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.br.com.ua/referats/Pedagogica/92205.htm.

3. Булгакова В. О. Особливості правової культури в юнацькому віці та умови її психологічної корекції : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 19.00.07 / В. О. Булгакова ; Південноукраїнський нац. пед. ун-т імені К. Д. Ушинського. – О., 2013. – с. 9 – 14.