Харченко О.В.
директор Департаменту освіти
і науки Полтавської обласної державної адміністрації, Україна
Діяльнісно-результативний
та особистісно-оцінювальний критерії розвитку професійної компетентності
вчителів біології шкіл сільської місцевості в умовах РМО
Критерії розвитку
професійної компетентності вчителів біології шкіл сільської місцевості в умовах
районних методичних об’єднань (РМО) повинні: розкривати низку якісних ознак
(показників); відображати динаміку вимірюваної якості в часі і культурно-педагогічному
просторі; охоплювати основні види педагогічної діяльності вчителя біології шкіл
сільської місцевості [8].
Діяльнісно-результативний критерій розвитку професійної
компетентності вчителів біології шкіл сільської місцевості в умовах РМО
представляє здатність вчителя
біології використовувати систему знань (індикатори 1-6 відповідають компонентам
професійної компетентності: спеціальної,
психолого-педагогічної, інформаційно-комунікаційної,
особистісно-індивідуальної, етнопедагогічної та поліфункціональної
компетентності),
якою він володіє, на практиці роботи в школі сільської місцевості; здатність
займатися самоосвітою та самовдосконаленням власної педагогічної діяльності;
здатність брати активну участь у роботі РМО, оцінювати та аналізувати її
результати.
Загалом, як
зазначає Я. Сікора, діяльнісно-результативний критерій розвитку професійної
компетентності вчителів визначається сукупністю професійних здатностей та умінь
(гностичних, комунікативних, організаційних, дидактичних, проективних,
конструктивних, управлінських), а також якостей, що зумовлює ефективність
реалізації відповідних професійних функцій вчителя біології школи сільської
місцевості [10]. Також варто врахувати думку О. Жихорської, що цей критерій
визначається здатністю вчителя використовувати професійно важливі знання при
вирішенні професійних завдань [2].
Показники діяльнісно-результативного критерію розвитку професійної
компетентності вчителів біології шкіл сільської місцевості в умовах РМО:
1 індикатор (спеціальна
компетентність) – здатність до використання сучасних прийомів, форм,
методів та засобів для ефективного здійснення дидактичної, методичної,
діагностико-прогностичної, виховної, наукової, організаційної діяльності вчителя
біології шкіл сільської місцевості; здатність до активної роботи в РМО;
2 індикатор (психолого-педагогічна
компетентність) – здатність до застосування форм, методів та засобів ефективної
організації сучасного освітнього процесу в школі сільської місцевості; уміння ефективно
взаємодіяти з людьми, спілкуватися з учнями, батьками, колегами, адміністрацією
школи; уміння ефективно використовувати знання індивідуальних особливостей,
здібностей, мотивів, нахилів, спрямованостей учнів; уміння цілеспрямовано
працювати над собою, своєю поведінкою з метою прогресивного
особистісно-професійного розвитку;
3 індикатор (інформаційно-комунікаційна
компетентність) – здатність використовувати ІКТ та методики їх застосування
у професійній діяльності та повсякденному житті вчителя біології; уміння шукати
інформацію та ефективно працювати з нею у всіх її формах (традиційній,
друкованій, електронній тощо); уміння взаємодіяти з учнями, колегами, батьками
засобами мови та інфокомунікацій (соціальні мережі, форуми, чати тощо);
4 індикатор (особистісно-індивідуальна компетентність) – здатність до використання прийомів особистісного
самовираження та саморозвитку, засобів протистояння професійним деформаціям
особистості; прийомів саморегуляції, самореалізації і розвитку індивідуальності
в межах педагогічної діяльності; уміння раціонально організовувати свою роботу у
школі сільської місцевості без перевантажень;
5 індикатор (етнопедагогічна
компетентність) – здатність до використання основ української етнопедагогіки;
уміння використовувати досвід української народної педагогіки у повсякденній
педагогічній діяльності вчителя біології;
6 індикатор (поліфункціональна
компетентність) – здатність до використання прийомів та способів поєднання
у своїй педагогічній діяльності функцій вчителя-предметника, класного
керівника, вихователя, психолога, управлінця; уміння будувати знання для
ефективного викладання, за необхідності, інших дисциплін у школі сільської
місцевості.
Низький
(репродуктивний) рівень розвитку професійної компетентності вчителів біології
шкіл сільської місцевості в умовах РМО: вчитель біології уміє використовувати
основну сукупність знань (індикатори 1-6) в освітньому процесі школи сільської
місцевості при вирішенні професійних завдань, але не прагне (не вміє і не хоче)
здобувати нові знання, не займається самоосвітою та
самовдосконаленням власної педагогічної діяльності; не бере участі у роботі
РМО, відтак, не оцінює та не аналізує її результати.
Середній (репродуктивно-творчий) рівень розвитку професійної
компетентності вчителів біології шкіл сільської місцевості в умовах РМО:
вчитель біології уміє використовувати основну сукупність знань (індикатори 1-6)
в освітньому процесі школи сільської місцевості, але не завжди здатний
оперативно застосувати їх при вирішенні професійних завдань; не прагне, або не
вміє здобувати нові знання; іноді займається
самоосвітою та самовдосконаленням власної педагогічної діяльності; іноді бере
участь у роботі РМО, але не завжди адекватно оцінює та аналізує її
результати.
Високий (продуктивно-творчий) рівень розвитку професійної
компетентності вчителів біології шкіл сільської місцевості в умовах РМО:
вчитель біології уміє використовувати основну сукупність знань (індикатори 1-6)
в освітньому процесі школи сільської місцевості, завжди здатний оперативно
застосувати їх при вирішенні професійних завдань; прагне, вміє здобувати нові
знання та творчо застосовувати їх на практиці; постійно займається самоосвітою, самовдосконаленням власної педагогічної
діяльності; хоче, уміє і прагне розвивати свою професійну компетентність; завжди активно бере участь у роботі РМО, адекватно оцінює
та аналізує її результати.
Структуру діяльнісно-результативного критерію розвитку професійної
компетентності вчителів біології шкіл сільської місцевості в умовах РМО подано
на рисунку 1.
Варто погодитися
з О. Малихіним та Н. Кононец, що наукове обґрунтування
діяльнісно-результативного критерію розвитку професійної компетентності
вчителів біології ґрунтується на використанні діяльнісного підходу, який обумовлює таку організацію
педагогічної діяльності вчителя, у якій він був би активним у пізнанні, самоосвіті,
навчанні своїх учнів, спілкуванні, своєму розвитку. Суть цього підходу полягає
у визнанні того, наголошують учені, що розвиток професійної компетентності
вчителя біології шкіл сільської місцевості в умовах РМО відбувається у процесі
взаємодії з суспільним та інформаційно-освітнім середовищем, а також навчання і
виховання своїх учнів як шляхів присвоєння суспільно-вироблених способів
виконання педагогічних дій та їх відтворення [3; 5].
Перейдемо до наукового обґрунтування особистісно-оцінювального критерію розвитку професійної компетентності
вчителів біології шкіл сільської місцевості в умовах РМО. Тут варто звернути
увагу на дослідження О. Жихорської, яка зазначає, що особистісний критерій
характеризується наявністю професійно важливих особистісних якостей вчителя,
які впливають на результат його педагогічної діяльності. Дослідниця наголошує,
що показниками цього критерію є рівень розвитку професійно важливих і потрібних
для здійснення педагогічної діяльності якостей особистості вчителя;
усвідомлення значущості своєї роботи; прагнення до постійного підвищення
професійної компетентності, самовдосконалення та саморозвитку [2].
Т. Федірчик акцентує увагу на тому,
що показниками особистісного критерію є професійно значущі якості,
індивідуальний імідж і здатність вчителя до саморозвитку [12].
Рис.
1. Структура діяльнісно-результативного критерію розвитку професійної компетентності вчителів біології шкіл
сільської місцевості в умовах РМО
Я. Сікора
вважає, що особистісний критерій – це професійно важливі якості особистості
вчителя, а показниками його є: організаторські здібності вчителя, гнучкість
мислення і поведінки вчителя, уміння самостійно перенести раніше засвоєні знання,
способи здійснення педагогічної діяльності у нові ситуації, бачення проблеми,
що виникає, з різних точок зору, комбінування раніше відомих способів у новий;
емпатійність, педагогічний такт [10]. А. Маркова до особистісних якостей вчителя відносить
ерудицію, педагогічне мислення, імпровізацію, інтуїцію, винахідливість,
педагогічний такт та емпатію [6].
Слід спиратися і
на результати досліджень О. Степашка, який чітко окреслив показники, якими
визначається поняття «професійні якості вчителя»: кількість праці, обсяг
роботи, інтенсивність праці, оптимальне використання часу, володіння методиками
викладання предметів; якість праці (методологічний, теоретичний і методичний
рівень викладання), глибина професійних знань та умінь щодо змісту предмета,
який викладається, загальні результати. Дослідник також окреслив перелік
особистісних якостей вчителя, які можна оцінювати у процесі розвитку його
професійної компетентності:
-
загальні якості (загальну культуру вчителя,
широку ерудицію особистості, відповідальність, тактовність, уміння управляти
власним емоційним станом, енергійність, викладача тощо;
-
ділові якості (ініціативність,
відповідальне ставлення до роботи, наявність наукового системного мислення,
здатність пристосовуватись до ситуації, витримка, самостійність, готовність до
співпраці, відповідальність за результати власної роботи, уміння спілкуватися і
працювати в команді, самокритичність, цілеспрямованість, принциповість,
здатність до аналізу та синтезу тощо) [11, с. 86-87].
Важливим у
контексті визначення особистісно-оцінювального критерію є дослідження
С. Мартиненко, яка наголошує на необхідності умінь здійснення
самодіагностики власної педагогічної діяльності вчителя як прояву розвитку його
професійної компетентності. Дослідниця окреслює основні напрями самодіагностики
педагогічної діяльності вчителя:
-
раціональність – раціональне використання особистого
досвіду, традиційних методик навчання предметі;
-
інноваційність – оволодіння новими
методиками і технологіями навчально-пізнавальної діяльності;
-
синергія – ефективне поєднання власного
педагогічного досвіду та педагогічних інновацій при організації освітнього
процесу в школі;
-
інтерактивність – забезпечення зворотного
зв’язку під час самоаналізу та самооцінки ефективності викладання свого
предмета [7].
Крім того, варто
враховувати думку В. Беспалька, що, в контексті досліджень
С. Мартиненко, інтерактивність розкривається через професійну
самосвідомість вчителя, яка є частиною його професійної компетентності і
критерієм її розвитку. Складовими професійної самосвідомості вчителя є: «Актуальне Я» – яким себе бачить вчитель
в даний час (визначальна складова); «Ретроспективне
Я» – яким вчитель себе бачить і оцінює на початкових етапах своєї роботи; «Ідеальне Я» – яким учитель хотів би стати;
«Рефлексивне Я» – як, на думку
вчителя, ставляться до нього і його педагогічної діяльності адміністрація
школи, колеги, учні, батьки [1].
Таким чином, у
нашому дослідженні особистісно-оцінювальний
критерій розвитку професійної компетентності вчителів біології шкіл
сільської місцевості в умовах РМО визначається: наявністю у вчителя біології
професійно важливих особистісних якостей (загальних та ділових), які впливають
на результат педагогічної діяльності в школі сільської місцевості та у процесі
роботи в РМО; здатністю до самодіагностики власної педагогічної діяльності.
Показники особистісно-оцінювального критерію розвитку професійної
компетентності вчителів біології шкіл сільської місцевості в умовах РМО:
-
сформованість професійно важливих особистісних якостей (загальних
та ділових) для здійснення педагогічної діяльності (індикатори 1-6,
охарактеризовані у когнітивному та діяльнісно-результативному критеріях);
-
усвідомлення значущості своєї педагогічної діяльності, а
також необхідності активної участі у заходах, спланованих РМО вчителів біології
шкіл сільської місцевості;
-
усвідомлене прагнення до розвитку професійної компетентності,
самовдосконалення та професійного саморозвитку;
-
здатність до самодіагностики власної педагогічної діяльності.
Під професійним саморозвитком вчителя
біології будемо розуміти постійний процес оволодіння професійно-необхідними
новими, актуальними знаннями, вміннями та навичками, їх вдосконалення з метою
опанування творчим рівнем здійснення педагогічної діяльності [9].
Низький
(репродуктивний) рівень розвитку професійної компетентності вчителів біології
шкіл сільської місцевості в умовах РМО: у вчителя біології слабко сформовані професійно
важливі особистісні якості (загальні та ділові) та мають слабкий прояв у
роботі; педагогічна діяльність вчителя біології у школі сільської місцевості
характеризується пасивністю, стихійністю, традиційністю, неорганізованістю;
вчитель не усвідомлює значущості своєї педагогічної діяльності, а також необхідності
активної участі у заходах, спланованих РМО, його робота не вирізняється
новизною, творчістю, оригінальністю; вчитель усвідомлено не прагне до розвитку
професійної компетентності, самовдосконалення та професійного саморозвитку; не
здатний до самодіагностики власної педагогічної діяльності.
Середній (репродуктивно-творчий) рівень розвитку професійної
компетентності вчителів біології шкіл сільської місцевості в умовах РМО: у
вчителя біології частково сформовані професійно важливі особистісні якості (загальні
та ділові) та потребують більшого прояву у роботі; здатність і вміння коригувати
свою поведінку у педагогічній діяльності розвинені недостатньо; педагогічна
діяльність вчителя біології у школі сільської місцевості характеризується у
більшій мірі традиційністю та ситуативним використанням педагогічних інновацій;
вчитель усвідомлює значущість своєї педагогічної діяльності, але не бачить
необхідності постійно брати активну участь у заходах, спланованих РМО, іноді в
елементах його роботи застосовується творчий підхід; прагнення до розвитку
професійної компетентності, самовдосконалення та професійного саморозвитку, а
також до самодіагностики власної педагогічної діяльності мають ситуативний
характер.
Високий (продуктивно-творчий) рівень розвитку професійної
компетентності вчителів біології шкіл сільської місцевості в умовах РМО: у
вчителя біології сформовані професійно важливі особистісні якості (загальні та
ділові); вчитель здатний і вміє коригувати свою поведінку; педагогічна
діяльність вчителя біології у школі сільської місцевості характеризується
використанням педагогічних інновацій, оригінальністю, творчістю, чіткою
організацією; вчитель усвідомлює значущість своєї педагогічної діяльності,
постійно бере активну участь у заходах, спланованих РМО; усвідомлено прагне до
розвитку професійної компетентності, самовдосконалення та професійного
саморозвитку; постійно здійснює самодіагностику власної педагогічної
діяльності.
Структуру особистісно-оцінювального критерію
розвитку професійної компетентності вчителів біології шкіл сільської місцевості
в умовах РМО подано на рисунку 2.
Вважаємо, що
визначені критерії, показники та рівні слугуватимуть дієвим інструментом для
оцінювання розвитку професійної компетентності вчителів біології шкіл сільської
місцевості в умовах РМО, оскільки уможливлять оцінити ступінь сформованості
виокремлених 6 компонентів професійної компетентності (спеціальної,
психолого-педагогічної, інформаційно-комунікаційної,
особистісно-індивідуальної, етнопедагогічної та поліфункціональної компетентності),
а також, як зазначає М. Мазурок, результативність виконання вчителем педагогічних
завдань, якість організованого ним навчально-виховного процесу в школі
сільської місцевості, інноваційність, здобутки реальної педагогічної
діяльності, завдяки чому й можна судити про загальний рівень розвитку професійної
компетентності вчителя біології в умовах РМО [4].
Рис.
2. Структура особистісно-оцінювального критерію розвитку професійної
компетентності вчителів біології шкіл сільської місцевості в умовах РМО
Таким чином, охарактеризовані у цьому дослідженні критерії, показники та
рівні обумовлюють необхідність визначення та наукового обґрунтування таких
педагогічних умов, за яких розвиток професійної компетентності вчителів біології
шкіл сільської місцевості в умовах РМО буде успішним.
Література
3.
Кононец Н. В. Дидактичні основи
ресурсно-орієнтованого навчання дисциплін комп’ютерного циклу студентів
аграрних коледжів: дис. ... докт. пед. наук : 13.00.09 / Кононец Наталія
Василівна. – Полтава, 2016. – 473 с.