Тимошенко О. С.

викладач

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут» імені Ігоря Сікорського

«Особливості перекладу американізмів»

Американізми — це лексичні, фонетичні та граматичні особливості англійської мови в США, що являють собою порівняно нечисленні відхилення від британської літературної норми. До них відносяться слова, що виникли в США і не отримали поширення у Великобританії: назви рослин і тварин північноамериканського континенту (наприклад, слово «corn» в американському варіанті перекладається як «кукурудза», в той час, як в британському – «пшениця»), різних явищ, пов'язаних з державним і політичним ладом США (напр. «dixiecrat» - демократ із південного штату), з побутом американців (напр. «drugstore» - аптека - закусочна).

Слова, поширені в американській, але не в британській англійській можуть бути архаїчні (напр. слово «fall» - «осінь», замість британського «autumn»). Часто це слова, утворені сполученням двох слів в одне (напр. «deadbeat», «brainstorm», «brainwave», «fixer-upper» etc). Крім того, існують слова, що мають різні значення в американському та британському варіантах (напр., слово «block» в американському варіанті перекладається як «квартал», в той час як в британському – «будівля»; слово «бензин» в американському варіанті – «gasoline» або «gas», в той час як в британському – «petrol»).

Цікавими американізмами є слова, пов`язані з життям корінного населення – індіанців (напр., існує окреме словосполучення, щоб назвати білого чоловіка, одруженого на індіанці – «squaw-man»).

Дуже поширеним для американської англійської є скорочення слів та словосполучень. Абсолютно нормальними у щоденному вжитку є такі скорочення, як «wanna» - «want to», «gonna» - «going to», «gotta» - «got to» і т.д. Крім того, написання деяких буквосполучень в словах спрощується до подоби звукового аналога (напр. «What`re doing» - «What are you doing?»)

Американізми зустрічаються в області фонетики, орфографії, граматики і лексики, причому саме в лексиці вони проявляються найбільш помітно. Так, під впливом місцевих умов в США з'явився ряд нових слів, неуживаних в Англії. У сучасному світі американізми проникли практично в усі мови. На жаль, це не обійшло стороною і українську мову. Тому знання початкових значень американізмів вкрай необхідне.

Недостатнє знання історії країни, найважливіших історичних подій, її найбільших політичних і історичних діячів призводить до нерозуміння порівнянь, історичних посилань і т.д., а в кінцевому підсумку - до мовної некомпетентності.

З метою збереження національного колориту слова, що передають певні реалії, при перенесенні їх на іншу мову, як правило, не перекладаються, а транслітеруються (напр., «джип», «драг-стор», «джинси», «блейзер», «пуловер», «вотергейт», «Міккі-Mayс» і т.д.), бо вони належать до категорії слів, що є "неперекладаємими при перекладі".

До американізмів відносяться також і фразеологічні звороти (напр., «hit the big spots» - «гуляти»). Значна частина американізмів припадає на частку так званого сленгу, який є в творах багатьох сучасних американських авторів (напр.. «gold-digger» - «авантюристка, яка шукає багатого чоловіка», «sucker» - «простак», «go-getter» - «підприємливий ділок», «blind date» - «побачення з незнайомою людиною»).

Надбання високої словотворчої активності американських реалій в українській мові прискорюється їх появою на сторінках преси. І це не дивно, бо саме стиль засобів масової інформації робить значний внесок до появи та розповсюдження реалій, бо саме в ньому (та в декількох інших функціональних стилях мови) спостерігається найбільша концентрація слів-реалій. Вони можуть бути вжиті як у позивному так й в негативному ставленні до події чи явища, через надзвичайну забарвленість та експресивність висловлювання.

Дев’ять засобів перекладу (транскрипція та транслітерація, гіперонімічний переклад, дескриптивна перифраза, калькування, комбінована реномінація, транспозиція на конототивному рівні, метод уподібнення, контекстуальне розтлумачення реалій та віднайдення ситуативного відповідника) не є повним списком способів перекладу американізмів.

Кожен перекладач сам повинен оцінити, уважно вивчити та виділити свій власний «набір засобів перекладу». Треба розуміти, що при перекладі відбувається адаптація тексту до нового отримувача, котра є причиною змін в інформації, що міститься в початковому тексті. Врахування функціональної ролі, яку відіграє американізм в тому чи іншому повідомленні, є найважливішим принципом прагматичного аспекту перекладу. Однак не завжди вдається зберегти точний зміст, або замінити її еквівалентом іншої культури. Особливо часто це спостерігається при передачі реальних конкретних асоціацій з певним предметом, що складає специфіку лексичного значення слова.

Література:

1. Влахов С., Флорин С. Неперекладне в перекладі. М.: Міжнародні відносини, 1986.

2. Крисін Л.П. Іншомовне слово в контексті сучасного суспільного життя. // Російську мову кінця XX століття (1985 - 1995). - М.: Мови російської культури, 1996.