Педагогічні науки / 3. Проблеми підготовки спеціалістів

Жадленко І. О.

аспірант Класичного приватного університету (м. Запоріжжя), Україна

моральна культура – системоутворювальний чинник професійно-етичної компетентності майбутніх фахівців дошкільної освіти

Сучасні цивілізаційні процеси характеризуються втратою визначеності людських стосунків, руйнацією моральних підвалин суспільства. Прискорення науково-технічного прогресу, зростання темпів виробництва прикрашають діяльність будь-якого суспільства, але неухильно призводять до загрозливих наслідків для всієї нації.

Соціальне розшарування, індивідуалізація духовного досвіду в історичному поступі суспільства відіграли суперечливу і парадоксальну роль в питанні творення людяності стосунків. Відчуження особи від особи як типове явище з поступом цивілізації зумовлює втрату потреби в іншій людині, яка раніше була необхідною умовою буття власного «Я». Інша особа сприймається переважно як конкурент, як опонент, а не джерело й умова творчої взаємодії двох людських світів, кожен з яких реалізує власну неповторність завдяки світу іншого [4, с. 8-9].

Особливістю сучасного етапу розвитку суспільства є ставлення до людини як до найвищої цінності. За цих умов професійна освіта постала перед необхідністю вибору нових пріоритетів, зокрема: відмова від технократичних підходів у педагогічній справі; гуманоцентристська сутність соціокультурної підготовки майбутніх фахівців дошкільної освіти; опора на трансцендентну педагогіку; забезпечення неперервного процесу особистісно-професійного саморозвитку й самовдосконалення.

Особливо важливими в цьому ракурсі є наукові праці, які становлять основу досліджуваної проблеми: моральний розвиток педагога (І. Бех, Г. Васянович, В. Гриньова, І. Зязюн, О. Пєхота, В. Радул, О. Савченко, В. Сластьонін, О. Сухомлинська, І. Якиманська); гуманізація освіти (Ш. Амонашвілі, Г. Балл, Є. Барбіна, М. Берулава, І. Бех, В. Кремень, В. Лозова, Т. Ломтєва, Ю. Мальований, Н. Ничкало, О. Пєхота, В. Рибалка, В. Семиченко, А. Сущенко, Т. Сущенко); етичний розвиток педагога (С. Гончаренко, А. Москаленко, В. Писаренко, І. Синиця, І. Сухачева, Л. Хоружа); гуманізація освіти на біоетичній основі (З. Вейль, К. Грієр, Г. Губенко, Б. Унті).

Значний внесок у розроблення теорії компетентнісного підходу здійснили вітчизняні (В. Байденко, В. Безрукова, В. Бондар, І. Драч, І. Зимня, І. Зязюн, О. Коваленко, Н. Остапчук, А. Хуторський, В. Яровий та ін.) та зарубіжні науковці (Т. Орджі, Дж. Равен, М. Холстед та ін.).

Поступальний розвиток системи освіти має передбачати підготовку такого майбутнього вихователя дошкільного навчального закладу, який відкритий до нових контактів, є емпатійно привабливою високоосвіченою особою, готовий забезпечити дітям яскраве, справжнє, неповторне пізнання життя, що буденно реалізується засобами гуманної педагогіки, вмотивований своєю професією, відчуває відповідальність за свої дії, толерантний, спроможний продукувати моральні чесноти, націлений тільки на позитивний результат.

Загальновідомо, що педагог перебуває у постійному пошуці своєї досконалості, а цей пошук, своєю чергою, зумовлений не лише бажанням самопроектування й самопобудови, а й обов’язком, який на нього покладає суспільство: бути носієм високої моральної культури.

«Твоя моральна культура, – писав В. Сухомлинський, – визначається тим, наскільки глибоко ти усвідомлюєш для всіх людей потреби, наскільки свідомо орієнтуєшся на них у своїй особистій діяльності. Те, що добре людям, повинно стати твоєю моральною схильністю, твоєю потребою, прагненням, бажанням. Тільки за цієї умови ти станеш справді вільною, а отже, і щасливою людиною» [6, с. 266]. Як бачимо, В. Сухомлинський пов’язує моральну культуру педагога не лише зі здатністю формувати духовне в дитячій душі, але й із власним щастям.

У психолого-педагогічних дослідженнях моральна культура характеризується як «закріплені в суспільній думці моральні цінності, що використовуються на практиці більшістю людей» [2, с. 196]; ступінь засвоєння прогресивних моральних цінностей та оволодіння навичками їх реалізації» [1, с. 167-168]; «все моральне позитивне, цінне у життєдіяльності індивіда або соціальній суспільності» [3, с. 74-75].

У науковому доробку «Про всебічно розвинену особистість» В. Сухомлинський створив «Азбуку моральної культури», зміст якої полягає в наступних положеннях:

1. Ти живеш серед людей, кожний твій вчинок, кожне бажання відбивається на людях, які тебе оточують. Є чітка межа між тим, що тобі хочеться, і тим, що можна...

2. Ти користуєшся благами, створеними іншими людьми. Люди дають тобі щастя дитинства. Плати їм за це добром.

3. Всі блага і радість життя створюються працею ... своєю працьовитістю ти примножуєш честь сім’ї, роду і створюєш своє ім’я.

4. Будь добрим і чуйним до людей. Допомагай слабким і беззахисним. Безсердечність породжує байдужість, байдужість породжує себелюбство, а себелюбство – джерело жорстокості.

5. Не будь байдужим до зла. Борись проти зла, обману, несправедливості... Найбільше зло – відступництво, зрада високих ідеалів [5, с. 170].

Отже, наведені вище визначення свідчать про поліаспектність та багатогранність моральної культури, навіть суперечливість. Аналізуючи поняття «моральна культура» педагога, останнє постає в органічній єдності двох суспільних явищ: моралі і культури. Таким чином, джерельна база педагогічної етики є досить широкою й потребує подальшого ґрунтовного вивчення й творчого використання.

Література:

1. Библер В. С. От наукоучения – к логике культуры : два философских введения в двадцать первый век / В. С. Библер. – М. : Политиздат, 1990. – 413 с.

2. Гусейнов А. Этика и нравственная культура / А. Гусейнов // Нравственная культура: сущность, содержание, специфика : [Сб. статей] / Ин-т философии, социологии и права АН ЛитССР, филос. об-во СССР. Лит. отд-ние ; Редкол. : В. Жемайтис (отв. ред.) и др. – Вилюнюс : Минтис, 1981. – С. 190-200.

3. Иванов В. Нравственная культура: человечность и гражданственность / В. Иванов // Нравственная культура: сущность, содержание, специфика : [Сб. статей] / Ин-т философии, социологии и права АН ЛитССР, филос. об-во СССР. Лит. отд-ние ; Редкол. : В. Жемайтис (отв. ред.) и др. – Вилюнюс : Минтис, 1981. – С. 71-81.

4. Скотна Надія Мораль перед викликами сучасності / Скотна Надія, Мовчан Віра // Вища школа. – 2014. – № 2. – С. 7-16.

5. Сухомлинський В. О. Про виховання всебічно розвиненої особистості / Сухомлинський В. О. // Вибрані твори : в 5 т. – Т. 1. – К. : Рад. школа, 1976. – С. 55–208.

6. Сухомлинський В. О. Як виховати справжню людину / В. О. Сухомлинський. – Вибрані твори : В 5 т. – Т. 2. – К. : Рад. школа, 1976. – С. 149-416.