Дроздовська О.В, Жукова Л.В.

Національний університет біоресурсів і природокористування

Особливості національно-культурного аспекту фразеологізмів у німецькій
мові
Мова є однією з найважливіших складових, що будує націю. Вона супроводжує людину з перших днів її життя і до самої смерті, вона розвивається разом із суспільством. Тому немає нічого дивного в тому, що протягом сторіч багато вчених проводять дослідження щодо відкриття головних законів розвитку не тільки мови в цілому, але й її окремих частин.
Фразеологія будь-якої мови − це найцінніша лінгвістична спадщина, у якій відбивається бачення світу, національна культура, звичаї і вірування, фантазія й історія народу, що говорить на ньому. Фразеологізм – це вислів, у якому завжди присутній менталітет нації, її світосприйняття, її культури – її обличчя [1, с. 55].
Актуальність теми полягає у тому, що фразеологічний фонд є відкритою системою, оскільки він постійно поповнюється за рахунок відомих афоризмів літераторів, митців, науковців. Тому дана тема хоч і багато досліджувана, але існує ще низка спірних питань, які потрібно детально розглянути та дослідити.
Метою є аналіз найрізноманітніших системних зв’язків у мові та виявлення особливостей культур носіїв досліджуваної мови для розкриття загальних та специфічних характеристик.
Предметом статті є особливості національно-культурного аспекту фразеологізмів у німецькій мові.
Об’єктом даного дослідження є національно-культурний аспект у німецькій мові.
В останні десятиліття лінгвісти все частіше звертаються до досліджень фразеологічних одиниць з національно-культурної точки зору, що дозволяє проаналізувати, с однієї сторони, найрізноманітніші системні зв’язки в мові, а з іншої – виявити особливості культур носіїв досліджуваної мови, щоб розкрити загальні та специфічні характеристики національних особливостей.
Утворення фразеологічних одиниць, їх щоденна поява - це живий і постійний процес, викликаний самою потребою людського спілкування. Цей процес пов'язується і спирається на найрізноманітніші сторони, якісь значимі ознаки, факти, дії, уподібнюючи нове найменування із цими ознаками, фактами, предметами та діями [3, с. 72].
Національно-культурні елементи семантики ФО проявляються на трьох рівнях:
1. В ідіоматичному значенні стійкого словесного комплексу (за допомогою метафоризації, семантичного переміщення): Alter Hase – geschickter, erfahrener Mensch.
2. В значенні лексичного елементу фраземи. Це можуть бути архісемантика, безеквівалентна лексика, етнічно-культурні реалії, знаки невербальної комунікації: Nach Adam Reise − genau umgerechnet; Seinen Friedrich Wilhelm daruntersetzen − unterschreiben.
3. У прямому значенні вислову-прототипу, який змінив своє значення. В основі ідіоми лежать численні народні традиції, звичаї, ігри і т.д.: Einen ins Bockshorn jagen − j-n erschrecken [2, с. 28].
Фразеологічні одиниці німецької мови з національно-культурною семантикою можна поділити на дві великі групи:
1. ФО, які відображають факти, побут, культуру, історичні події, явища, ситуації, предмети (вони не мають прямих відповідників у національних культурах інших країн).
Наприклад: Bei jemandem in der Kreide stehen, що означає:
а) (сильно) заборгувати кому-небудь, бути належним кому-небудь;
б) (перен.) бути в боргу перед ким-небудь.
Фразеологізм нагадує про звичай власників невеликих пивних ресторанчиків, записувати крейдою на дошці скільки той чи інший відвідувач випив за вечір кухлів пива і скільки він заборгував. Цей звичай ліг в основу фразеологізму. … und unsere Helden hier haben all nicht den Mut, ihm’s auf den Kopf zu sagen, weil sie bei ihm saufen und in der Kreide stecken. (F. Wolf, “Bürgermeister Anna”).
2. ФО, які відображають назви рослин та тварин ( das nenne ich Schwein (це – щастя всіх); schwein haben (мати успіх)).
Так, наприклад: свинарство з давніх-давен є найдавнішим видом тваринництва на західній території Німеччини. Свиня (das Schwein) була в Німеччині символом багатства та добробуту, тому фразеологія німецької мови має значну кількість одиниць з назвою цієї тварини [3, с. 68].
Отже, національно-культурна своєрідність мови включає компонент, який притаманний одній мові і не зустрічається в жодній іншій. Фразеологічні одиниці, в семантиці яких є національно-культурний компонент, дозволяють пролити світло на зв’язок культурно-національної своєрідності фразеологізмів з характерними особливостями світобачення носіїв мови, визначають роль та місце фразеології в формуванні та відображенні культурної самосвідомості народу, що свідчить про перспективи у даному напрямку для вирішення задач подальшого дослідження фразеологічного складу мови в контексті культури.

Література:
1. Виноградов В.В. Про основні типи фразеологічних одиниць у російській мові / В.В. Виноградов. – М.: Изд-во Питер, 1987. – 155 с.
2. Добровольский Д.О. Национально-культурная специфика во фразеологии / Д.О. Добровольский // Вопросы языкознания. – 1997. − № 6. – С. 23-31.
3. Эккерт Р.Р. Историческая фразеология и лингвострановедение / Р.Р. Эккерт // Russistik. − 1990. − № 2. – С. 65-78.