Филологические науки/ 9. Этно-, социо- и психолингвистика

Качан Б.М.

Вищий державний навчальний заклад України

«Буковинський державний медичний університет»

Німецький молодіжний соціолект: психолінгвальні особливості

Мова молоді – це мова, якою спілкуються молоді люди, це дзеркало суспільства, культури. Молодіжний соціолект живий, постійно поповнюється новими лексичними засобами та змінюється. Він має власні психолінгвальні особливості, які пов’язані з психологією молодих людей.

Термін „соціолект” зручний для позначення різноманітних і несхожих один з одним мовних утворень, які володіють, однак, загальною об’єднуючою ознакою: ці утворення обслуговують комунікативні потреби соціально окреслених груп людей.

Прикладами соціолектів можуть служити особливості мови військових (військовий жаргон), школярів (шкільний жаргон), кримінальний жаргон, арго хіпі, студентський сленг, професійний, „мова” тих, хто працює на комп’ютерах, різноманітні торговельні арго (наприклад, „човників”, торговців наркотиками) і ін [6].

Сучасна німецька молодіжна мова зумовлена соціокультурними та психологічними чинниками, найважливіші з яких – це прагнення до незалежності, самоствердження, самостійності, потреби свободи й творчості, намагання виосібнитись з-поміж інших верств суспільства, використовуючи свою мову. Незважаючи на те, що соціокультурні мови суттєво змінилися, подібні причини лежать в основі сучасної німецької молодіжної мови. Її носіями є люди молодого віку, переважно студенти, школярі.

Лексичне значення слова сленг близьке до понять арго і жаргон, проте далеко не всі дослідники допускають можливість вважати сленг одним із численних соціолектів. Ще на початку ХІХ ст. В. фон Гумбольдт відзначав, що мова як діяльність людини просякнута почуттями. Лінгвістика знову звернулася до його вчення, що закликало вивчати мову в тісному зв'язку з людиною. За допомогою мови людина не лише висловлює думки, а й передає свої почуття, ставлення до висловлюваного. Експресивна функція мови є ширшою за змістом, ніж емоційно-експресивна, і визначається як «здатність виражати емоційний стан мовця, його суб'єктивне ставлення до позначуваних предметів і явищ дійсності» [1, с. 7].

Термін експресивність учені-лінгвісти інтерпретують таким чином, наприклад, О.Н. Григор'єва розуміє під експресивним компонентом значення «додаткове до основного -предметно-логічного - значення слова (конотацію), яке містить інформацію про ступінь, силу вираження емоції або суб'єктивної оцінки в слові», а також віднесеність слова до високої, грубої чи лайливої лексики [3, с. 7].

В.К. Марченко відзначає, що в основі експресії лежить невідповідність будь-яких мовних засобів мовним стандартам, тобто експресія виникає там, де виникають відхилення від норми [4, с. 68]. Вона також пише: «Суть мовної експресії - у подоланні найрізноманітніших шаблонів, стандартів. Експресивне в мові виступає як нерегулярне, нетипове і тому незвичайне, свіже, виразне» [5, с. 70].

У сучасній лінгвістиці експресивність тлумачиться як «сукупність семантико-стилістичних ознак одиниці мови, які забезпечують її здатність виступати в комунікативному акті як засіб суб'єктивного вираження ставлення мовця до змісту або адресата мовлення. Емоційність притаманна одиницям усіх рівнів мови» [6, с. 591].

У лінгвістичній літературі термін експресія використовується у двох значеннях:

1) відображення в мові психічного стану людини, її емоцій, почуттів і 2) належність до певного стилю. «Лінгвістичний енциклопедичний словник» подає таке визначення експресивності: «сукупність семантико-стилістичних ознак одиниць мови, що забезпечують її здатність виступати в комунікативному акті як засіб суб'єктивного вираження відношення того, хто говорить до змісту або адресату мовлення» [6, с. 591].

Дослідження Мельник Я.Г. та Ященко О.Б. про експресивність у молодіжному сленгу як спосіб вираження ставлення до навколишньої дійсності змальовує відсоткове співвідношення вживання лексем з негативною експресивністю, нейтральною та позитивною.

При диференціації розмовного мовлення молоді враховувався «ступінь участі», «присутності» експресії та «якість» експресивного забарвлення у сленгізмах. Слова, близькі за характером експресивності, класифікують на: 1) лексику, що виражає позитивну оцінку понять і 2) лексику, яка виражає негативну оцінку понять. «Знижена», або «понижена» експресія одиниць розмовної мови встановлюється за шкалою експресивності. Точка відліку цієї шкали - неекспресивні мовні засоби - так звана нейтральна лексика. Наприклад, обличчя на фоні слова «високого» експресивного забарвлення: лик і слів «зниженого» експресивного забарвлення: морда, рожа тощо [2, с. 21].

Таким чином, об'єднуючи близькі за експресією сленгізми в лексичні групи, можна виокремити:

1) лексеми, які в молодіжному сленгу виражають негативну оцінку понять, що називаються. Ця група є найбільш повною і представлена наступними сленгізмами: бомжа, бухло, гавнодави, гаврик, бабло, базар, бабоси, забодав, задовбав, кадр, крендель, кекс, чіпляти, лабух, лаванда, навел, путін-бург, паща, патлатий, пипка, садистка, фігня, бакланитися, бортанули, бубниюво, дроль, дати дуба, догнати, дурість, дубок диркач, забити, завалити, захарити, загнати тощо; категорії навчальної та інших видів діяльності слід відмітити велику різноманітність слів, що позначають сам навчальний заклад (тюрма, заповідник, зоопарк, зона, клітка). Лексеми на кшталт: забити, захарити, задовбав, влом, облом тощо найяскравіше демонструють ставлення молоді до оточуючої її дійсності. Яскрава негативна експресія виражає песимістичний настрій і небажання, невіру у можливість щось змінити;

2) лексеми, які в молодіжному сленгу виражають нейтральну оцінку понять, що називаються. До цієї групи належать лексеми на кшталт: база, замьотано, капуста, мен, юзати, універ, політех, строяк, залік, бомба, шпора тощо. Нейтральна лексика превалює в категорії «навчальна, трудова діяльність»;

3) лексеми, які виражають позитивну оцінку понять, що називаються. Ця група найменш наповнена і представлена наступними лексемами: фішка, молоток, прикольний, обалдєнний, зачетний, путьовий, реальний, класний, кошерно, заліково, чумовий, нарядно, все путьом, по кайфу, чікі-пікі, круто, кльово, супер, ніштяк, класняк тощо. Таким чином, проаналізувавши близько 1000 лексичних одиниць молодіжного сленгу, можемо визначити деякі закономірності функціонування досліджуваних лексем і представити діаграму, яка демонструє процентне відношення кількості експресивів з негативною, позитивною і нейтральною наповненістю.

Тобто, лексична група з негативною експресивністю становить 79 %, група лексем з нейтральною експресивністю - 8 %, група з позитивною експресивністю - 13 % від загальної кількості досліджуваного континууму.

Превалювання лексем з негативною експресивністю свідчить про песимістичне ставлення молоді до дійсності. Окрім песимізму, сучасну молодь характеризують депресія, цинізм, нігілізм, внутрішня психічна і моральна слабкість і незахищеність, наслідування псевдоавторитетів. Бажання утвердитися у своєму оточенні, адекватна реакція на певні стереотипи, примірювання псевдостереотипів, нав'язане засобами масової інформації, зокрема телебаченням, створюють імітацію внутрішньої свободи і незалежності.

Важливо відзначити, що з-поміж слів, які молодь використовує в побутових ситуаціях, лідирують синоніми до слова гроші: бабки, лаве, лавандоси, воздух, зелень, капуста, бокси. І це пояснюється тим, що важливою групою цінностей для молодих дорослих є досягнення високого соціального статусу, достатку, незалежності тощо. Поняття моральності у молоді набуває все більше характеру анахронізмів, користуватися якими - значить приректи себе на неуспіх.

Таким чином, можна зробити висновок, що молодь за допомогою сленгу, в якому превалюють лексеми з негативною експресивністю, прагне висловити своє ставлення до навколишньої її дійсності. Мова не є дзеркальним відображенням світу, але все ж, очевидно, світ емоцій і набір мовних засобів, які їх відображають, частково збігаються, про що свідчить експресивність молодіжного сленгу.

Крім того, негативна емоційно-експресивна лексика в молодіжному сленгу явно домінує, становлячи при цьому близько 80 % від загальної кількості, а нейтральна і позитивна - близько 20 %. Таке процентне співвідношення свідчить про негативний настрій молодого покоління, про агресивне і нігілістичне ставлення до загальнокультурних цінностей. Також демонструється ставлення до соціальної системи, де дуже важко визначити чіткі координати, в яких може самореалізуватися молода генерація. Інакше кажучи, спостерігається експлікація соціального конфлікту між новим поколінням і реальною дійсністю.

Література:

1. Аврорин В.А. Проблемы изучения функциональности стороны языка. (К вопросу о предметы социолингвистике) /В.А. Аврорин. - Л., 1975. – 276 с.

2. Александрова О.В. Проблемы экспрессивного синтаксиса: На материале английского языка. / О.В. Александрова – М.: Высшая школа, 1984. – 216 с.

3. Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики.- К.: Академія, 2004. – 344 с.

4. Бельчиков Ю. А. Стилистика и культура речи. / Ю. А. Бельчиков – М.: УРАО, 1999. – 256 с.

5. Береговская О.М. Молодежный сленг: формирование и функционирование // Вопр. Языкознания./О.М. Береговская – 1996. - №3. – С. 32-41.

6. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ "Перун", 2004. – 1440 с.