Фоя О.А.

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», Україна

Бакуха О.О.

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», Україна

Моральна шкода, як вид цивільно-правового способу захисту прав інтелектуальної власності

В Україні щороку реєструється велика кількість об’єктів інтелектуальної власності. І поряд зі збільшенням кількості об’єктів інтелектуальної власності зростає і кількість порушень майнових прав на ці об’єкти.

Існує дві форми захисту прав інтелектуальної власності[3]: юрисдикційна і неюрисдикційна. Неюрисдикційна форма передбачає захист права інтелектуальної власності своїми силами, без звернення за допомогою до державних або інших компетентних органів, тобто самозахист. Наприклад, це може бути відмова здійснити певні дії, передбачені укладеним договором про передачу (уступку) майнових прав інтелектуальної власності або ліцензійним договором, відмова від виконання недійсного договору тощо. Обрані засоби самозахисту не повинні бути забороненими законодавством та не повинні суперечити моральним засадам суспільства.

Юридичні форми захисту застосовують два порядки захисту: загальний (судовий) та спеціальний (адміністративний). Загальний порядок захисту здійснюється в судах.

За захистом своїх порушених прав, суб’єкти права інтелектуальної власності, найчастіше звертаються до суду.

Відповідно до чинного законодавства України є три способи захисту прав інтелектуальної власності: цивільно-правовий, кримінально-правовий та адміністративний захист прав. Найчастіше особа, права якої порушені використовує саме цивільно-правовий спосіб захисту. Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України цивільно-правовими способами захисту прав, які поширюються також на захист прав інтелектуальної власності, є:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов'язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Проаналізувавши судові справи України по порушенню прав на об’єкти інтелектуальної власності ми бачимо, що все більше позивачів у цивільному процесі вимагають поряд з відшкодуванням майнової шкоди ще й відшкодування моральної шкоди. Як зазначено в [2]: відповідно до положень Конституції України, зокрема статей 32, 56, 62 і чинного законодавства, фізичні та юридичні особи мають право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподіяної внаслідок порушення їх прав і свобод та законних інтересів.

В чому ж полягає моральна шкода?

Відповідно до статті 23 Цивільного кодексу України моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Розмір моральної шкоди, на відміну від майнової встановлюється судом. Як зазначено в п. 9 Постанови Пленуму Верховного суду України [2]: Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров’я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне — за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого — спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Відшкодування моральної шкоди, як вид цивільно-правового способу захисту прав інтелектуальної власності, в Україні тільки починає розвиватися. Але будемо сподіватися, що виплати моральної шкоди поряд із відшкодуванням майнової шкоди, значно зменшать кількість порушень прав на об’єкти інтелектуальної власності.

Література:

1. Цивільний кодекс України.

2. Про внесення змін та доповнень до постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. № 4 “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” Постанова від 25 травня 2001 р. № 5.

3. Цибульов П.М. Основи інтелектуальної власності. – К., 2005