Правильне фiзичне виховання дiтей одне з провiдних завдань дошкiльних установ. Здоров’я, одержане в дошкiльному вiцi, є фундаментом загального розвитку людини.

Нi у який iнший перiод життя фiзичне виховання не повя’зане так тiсно iз загальним вихованням, як в першi шiсть рокiв. В перiод дошкiльного дитинства у дитини закладаються основи здоров’я, довголiття, всебiчної рухової пiдготовленостi i гармонiйного фiзичного розвитку. Хвороблива, вiдстаюча у фiзичному розвитку дитина швидше стомлюється, у неї нестiйка увага, пам’ять. Ця загальна слабкiсть викликає i самi рiзнi розлади в дiяльностi органiзму, не тiльки веде до пониження здатностей, але i розхитує волю дитини. Недаремно видатний педагог В.А. Сухомлинський пiдкреслював, що вiд здоров’я, життєрадiсностi дiтей залежить їх духовне життя, свiтогляд, розумовий розвиток, мiцнiсть в знаннях, вiра в свої сили. Тому дуже важливо органiзовувати заняття фiзичною культурою саме в дитинствi, що дозволить органiзму накопичити сили i забезпечити надалi всебiчний гармонiйний розвиток особи.

Пiзнаючи i враховуючи закономiрностi потенцiйних можливостей дитини кожного вiкового перiоду, теорiя фiзичного виховання передбачає вимоги науково обґрунтованої програми всього виховно-освiтнього комплексу фiзичного виховання (руховi умiння i навики, фiзичнi якостi, деякi елементарнi знання), засвоєння якої забезпечує дiтям необхiдний рiвень фiзичної пiдготовленостi для надходження в школу.

Разом з тим передбачається дотримання строгої послiдовностi при засвоєннi дiтьми програми з урахуванням вiкових особливостей i можливостей дитини кожного перiоду його життя, стану нервової системи i всього органiзму в цiлому.

Перевищення вимог, прискорення темпу навчання дiтей, минаючи промiжнi ланки програми, слiд вважати неприпустимими, оскiльки це викликає непосильну напругу органiзму, що завдають шкоди здоров’ю i нервово-психiчному розвитку дiтей. Iз цього приводу академiк А.В. Запорожець попереджає про небезпечну позицiю прихильникiв так званої штучної акселерацiї, прагнучих безрозсудно використовувати можливостi маленької дитини i шляхом надраннього, максимально форсованого навчання доводити його щонайшвидше до високих ступенiв фiзичного i духовного розвитку.

Фiзичне виховання в той же час комплексно вирiшує задачi розумового, етичного, естетичного i трудового виховання. У всiх формах органiзацiї фiзичного виховання дiтей (заняття, руховi iгри, самостiйна рухова активнiсть i так далi) увага вихователя спрямовується на виховання мислячої, свiдомо дiючої в мiру своїх вiкових можливостей дитини, що успiшно опановує руховими навиками, що умiє орiєнтуватися в тому, що її оточує, активно долати трудностi, що проявляє прагнення до творчих пошукiв

Фiзичний розвиток у дошкiльному вiцi є особливо стрiмким. З огляду на це фiзичне виховання має бути своєчасним, методично правильно органiзованим.

Фiзичне здоров’я є головною умовою духовного i морального здоров’я дитини. У перiод дошкiльного дитинства закладається фундамент здоров’я, формуються життєво необхiднi руховi навички, вмiння, розвиваються важливi фiзичнi якостi, що свiдчить про необхiднiсть правильного фiзичного виховання, яке має сприяти оздоровленню i повноцiнному розвитку дитини.

Фiзичнi якостi дiтей є основою їхнього фiзичного розвитку, якi максимально впливають на морфологiчнi змiни тулуба дошкiльника, його зрiст та вагу, об’єм грудної клiтини, на формування правильної постави. Фiзичнi якостi розвиваються завдяки рухам дiтей, їх руховiй активностi, що в дошкiльному навчальному закладi є комплексом рiзних форм фiзичного виховання, якi структурно складаються з рiзних видiв фiзичних вправ (основних, загально розвивальних, стройових). Ученими та практиками встановлено, що найбiльш iнтенсивно фiзичнi якостi можуть розвиватися в iграх спортивного характеру.