Борсук А.М.

Сумський національний аграрний університет

ЕФЕКТИВНІСТЬ ФУНКЦІОНУВАННЯ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ КРИЗИ

В Україні тривалий час спостерігається складний процес трансформації системи господарювання в аграрному секторі. Наявність адекватних завдань для розв‘язання визначених питань стосовно економічного механізму при цьому є головною умовою успішного функціонування і розвитку будь-якої системи господарювання. Економіка в даний час ввійшла в несприятливий період глобальної фінансової кризи. Спостерігається відхилення процесів розвитку від оптимальних траєкторій, що позначається на життєзабезпеченні населення і добробуту кожного громадянина. Провідне місце посідає вирішення питань розвитку ринкових відносин на основі активізації економічного механізму функціонування агропромислового комплексу і залишається актуальним на стадії розвитку ринкових відносин.

Найважливішою причиною сільської кризи є низька ефективність сучасної аграрної політики. І справа тут не тільки в дефіциті коштів державного бюджету на підтримку аграрного сектора. Недосконалість механізмів розподілу як земельних ресурсів так і аграрного, і соціального бюджетів є надзвичайно великою проблемою. Головна увага має бути зосереджена на залученні інвестицій, перш за все внутрішніх, в аграрний сектор, на поліпшенні загального інвестиційного клімату в країні. Формування ефективного конкурентоспроможного агропромислового виробництва, здатного забезпечити продовольчу безпеку в країні та нарощування експорту окремих видів продукції сільського господарства й продовольства. є насамперед стратегічним завданням аграрної політики держави в економічній сфері. Зростання технологічного рівня аграрного виробництва, впровадження ресурсозберігаючих технологій є основою для підвищення ефективності виробництва в АПК і доходів сільського господарства. Для зупинення спаду виробництва безпосередньо в сільському господарстві терміново потрібно:

ü відновити систему страхування у сільському господарстві, з урахуванням ринкових відносин;

ü здійснити фінансове оздоровлення, в тому числі і за рахунок реструктуризації заборгованості сільськогосподарських товаровиробників бюджетам усіх рівнів, державним позабюджетним фондам;

ü організувати спеціальну фінансову систему обслуговування товаровиробників АПК;

ü прискорити розробку та впровадження нових механізмів господарювання, які б забезпечували б адаптацію підприємств до умов ринкової нестабільності;

ü розробити заходи щодо відновлення технічної оснащеності сільського господарства;

ü створити державні резервні продовольчі фонди, насамперед зерна і організувати державне регулювання їх ринків та інше.

Можливо, фінансова криза радикально змінить контури сучасного управління економікою, а також вплине на результативність економічного механізму функціонування агропромислового комплексу. Суть цих змін у посиленні регулювання та об‘єднуючої ролі держави у фінансовій та нефінансовій сферах. Насамперед для України, окрім переліченого, важливі такі заходи, що підвищать не тільки розвиток економіки країни, а й ефективність функціонування агропромислового комплексу: збільшення експорту, зменшення соціального навантаження на експортноорієнтовані підприємства; встановлення ринкового курсу гривні, її плавна девальвація; одержавлення ролі фінансового сектору; роздержавлення виробництва; стимулювання заощаджень та інвестиційної активності аж до надання податкових преференцій та інше.

Український агропромисловий сектор може стати локомотивом економіки під час спаду промислового виробництва у традиційних експортних галузях, якщо ситуація на зовнішньому продовольчому ринку складатиметься на користь споживання продуктів харчування. Зростання цін на продовольчі товари створить запас конкурентоспроможності для українських аграріїв, а можливість продавати продукцію в рамках Світової організації торгівлі відкриє ринки багатьох країн.

Таким чином, в зв‘язку з вищесказаним можна зробити наступні висновки: особливостями сучасного функціонування агропромисло-вого комплексу є низька ефективність сільськогосподарського вироб-ництва, кредитна, інвестиційна та інноваційна привабливість; підвищення цін на сільськогосподарську продукцію; гострота соціальних проблем; деіндустріалізація сільського господарства; відсутність регіональних програм розвитку сільських територій та інше; до подолання наслідків фінансово-економічної кризи, яка вразила економіку нашої країни, необхідна розробка комплексу взаємопов‘язаних заходів щодо взаємодії фінансового та нефінансового секторів економіки, а також узгодженість дій усіх органів державної влади та суб‘єктів господарювання з метою їх виконання.

Література:

1. Саблук П. Стан і перспективи розвитку агропромислового комплексу України / П. Саблук // Економіка України. – 2008. ‑ № 12. – С. 4-18.

2. Кравченко С.А. Адаптация экономического механизма функционирования сельскохозяйственных предприятий к условиям рынка. [монографія]. – К: ННЦ ИАЭ, 2008. – 444 с.

3. Іванов Ю.Б. Конкурентні переваги підприємства: оцінка, формування та розвиток: [монографія] / Ю.Б. Іванов, П.А. Орлов, О.Ю. Іванова. – Х.: ВД „ІНЖЕК”, 2008. ‑ 352 с.

4. Кириченко О.А. Фінансово-економічні механізми інноваційно-інвестиційного розвитку України [ колективна наукова монографія] / О.А. Кириченко, С.А. Єрохін та ін. – К.: Національна академія управління, 2008. – 252 с.

5. Клімова І.М. Економічний механізм регулювання експорту сільськогосподарської продукції / І.М. Клімова // Економіка АПК. – 2007. ‑ № 12. – С. 127-132.