Економічні науки/10.Економіка підприємства

Примак І.О.

Херсонський національний технічний Університет,Україна

Заходи антикризової політики в Україні

Прояв кризових явищ в Україні восени 2008 р. спонукав до реалізації відповідних антикризових заходів. Уряд розробив та направив до Верховної ради понад 160 законопроектів, що мають антикризовий характер.

Одним з найперших стратегічних нормативних актів, спрямованих на подолання кризи, було рішення РНБОУ «Про невідкладні заходи з посилення фінансово-бюджетної дисципліни та мінімізації негативного впливу світової фінансової кризи на економіку України» від 20.10.2008 р., введене в дію Указом Президента від 24.10.2008 р.[1]. Враховуючи загрозливі тенденції у банківському секторі та реальному секторі економіки, зумовлені світовою фінансовою кризою, РНБОУ окреслила основні напрямки антикризової політики та визначила низку комплексних заходів, реалізація яких була покладена на уряд , НБУ, СБУ та Генеральну прокуратуру.

Зокрема, РНБОУ запропонувала уряду створити Стабілізаційний фонд та визначити основні напрями його наповнення та використання; передбачити бездефіцитність бюджету на 2009 рік, скорочення видатків на утримання державних органів управління щонайменше на 20 %; тимчасово запровадити додаткові обмеження на імпорт; забезпечити протягом місяця повернення з Державного бюджету України платникам податку на додану вартість заявлених до відшкодування сум податку, що підтверджені перевірками та наявністю повернутої у 60-денний строк валютної виручки за експорт товарів і послуг, запровадження спрощеного механізму відшкодування податку на додану вартість експортерам за умови надходження валютної виручки; вжити заходів щодо невідкладного скасування мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення.

НБУ було запропоновано реалізувати низку заходів антикризового характеру в сфері банківського нагляду та грошово-кредитної політики, зокрема: збільшити з 1 квітня 2009 року нормативи резервування за кредитними операціями по кредитах, інформацію щодо яких не внесено до кредитних історій; розробити механізми обмеження верхньої межі ставки залучення банківськими установами на внутрішньому ринку депозитів фізичних осіб; посилити вимоги щодо прозорості корпоративного управління банками, зокрема визначення реальних власників банків та їх відповідальність за підтримання фінансової стабільності банків; не допускати дострокового погашення позик, отриманих резидентами України за кордоном; запровадити норматив резервування для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків у розмірі 100 % від обсягу наданих кредитів на споживчі потреби.

Ми згодні з думкою Д. С. Покришки, В. О. Поворозник,                                                            В. Б. Шкадюк, що заходи антикризового спрямування, які здійснювалися в Україні з вересня 2008 р., можна поділити на заходи:

1)     з фінансової стабілізації (регулювання фінансового сектора, підтримка банківського сектора, валютне регулювання, покращення структури платіжного балансу);

2)      макроекономічного регулювання (вплив на реальний сектор економіки, захист та стимулювання національного виробника, підтримка внутрішнього попиту);

3)     соціальної політики (соціальний захист населення, стримування безробіття).

У сфері заходів з фінансової стабілізації антикризові заходи держави були спрямовані, в першу чергу, на врегулювання проблемних питань в банківському секторі, який суттєво постраждав від кризи ліквідності, що спостерігалась на світових фінансових ринках  [2].

Щоб  припинити  швидке  вилучення  коштів  з  вітчизняної  банківської  системи  НБУ Постановою № 319 від 14 жовтня 2008 року заборонив дострокове закриття депозитів як фізичними так і юридичними особами [3].

Для забезпечення невідкладної капіталізації банків Правління Національного банку України прийняло постанову № 389 від 21.11.2008 р. «Про здійснення діагностичного обстеження банків» [4]. Постановою Правління Національного банку України № 405 від 01.12.2008 р.  затверджено Спеціальний порядок здійснення заходів щодо фінансового оздоровлення банків,  згідно  якого були  скорочені терміни і спрощена процедура внесення змін до статутів банків щодо збільшення рівня статутного капіталу [5].

Також було  прийнято Постанову НБУ № 413, що спрямована на фінансове оздоровлення банків, їхнє діагностичне обстеження згідно визначених нормативів та врегулювання окремих питань у валютній сфері [6] і Постанову КМУ № 960, якою передбачалась можливість отримання коштів банками за умови передачі Мінфіну контрольного пакету акцій. Проте 18 лютого 2009 року Кабмін спростив процедуру рекапіталізації, новий варіант постанови передбачав більш гнучкі умови отримання додаткового фінансування банками за рахунок держави [7].

З метою захисту прав клієнтів банківських установ та припинення практики односторонньої зміни умов укладених кредитних договорів та договорів банківського вкладу, 12 грудня 2008 року Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку» [8]. Законом внесено зміни до Цивільного кодексу України, Закону України «Про банки і банківську діяльність», якими банкам заборонено змінювати умови укладених з клієнтами договорів, зокрема, щодо збільшення розміру процентної ставки за кредитними договорами або зменшення її розміру за договорами банківського вкладу [2].

31.10.2008 року Верховна Рада прийняла Закон «Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» [9]. Законом передбачено створення Стабілізаційного фонду за рахунок понадпланових надходжень від приватизації державного майна у 2008 році та надходжень цих коштів у 2009 році, цільового розміщення державних цінних паперів, а також перелік заходів, спрямованих на підтримання державою капіталізації вітчизняних банків. При цьому Закон містив перелік витрат, на які можуть спрямовуватись кошти Стабілізаційного фонду, зокрема надання кредитів для погашення, рефінансування та обслуговування кредитів, одержаних вітчизняними банківськими установами та іншими суб’єктами господарювання в іноземних кредиторів до 15 вересня 2008 року; надання кредитів на завершення будівництва житла, яке здійснюється із залученням іпотечних кредитів і обов'язковою умовою якого є співфінансування з боку банків та забудовників; надання фінансової допомоги банкам (у тому числі з метою збільшення статутних капіталів), поповнення статутних капіталів державних банків та Державної іпотечної установи.

Також урядом було суттєво збільшено статутні фонди державних банків – Державного ощадного банку (Постанова КМУ від 27 грудня 2008 р. № 1119 «Про збільшення статутного капіталу відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»») та Укрексімбанку (Постанова КМУ від 17 грудня 2008 р. № 1116 «Про збільшення статутного капіталу відкритого акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» та внесення змін до його статуту») [2].

Для врегулювання відносин у валютній сфері та зміни порядку здійснення операцій на валютному ринку було прийнято ряд нормативних актів: Постанова Правління НБУ № 436 «Про валютні інтервенції Національного банку України на міжбанківському валютному ринку України до кінця грудня 2008 року» [10], Постанова Правління НБУ  № 469 «Про запровадження Національним банком України валютних аукціонів» [11], Постанова Правління НБУ № 12 «Про валютні інтервенції Національного банку України на міжбанківському валютному ринку України в січні 2009 року» [12], Постанова Правління НБУ № 351 «Про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та банківських металів» [13]. Зокрема, НБУ запровадив систему здійснення своїх інтервенцій на валютному ринку шляхом проведення валютних аукціонів. При цьому передбачено, що заявки на участь в аукціоні формуються на основі не задоволеного на прямому міжбанківському ринку обсягу заявок клієнтів і потреб банку.

З метою поліпшення структури платіжного балансу Верховна Рада прийняла  Закон України «Про внесення змін до деяких Законів України з метою поліпшення стану платіжного балансу України у зв’язку із світовою фінансовою кризою», яким передбачено, застосування процедури запровадження тимчасової надбавки до діючих ставок ввізного мита на деякі товари, у випадку досягнення платіжним балансом України критичного стану [14].

Заходи макроекономічного регулювання, спрямовані на підтримку національного виробника в реальному секторі, включають прийняття низки законів, що врегульовували діяльність підприємств окремих галузей: автомобільної,  переробної, будівельної. Зокрема, передбачено надання  підприємствам переробної промисловості права застосовувати щорічну 25-відсоткову норму прискореної амортизації основних фондів 3 групи, звільнення від сплати ввізного мита обладнання та комплектуючих виробів до нього, що не виробляються в Україні та ввозяться на митну територію України, і  віднесення виробництва автомобілів, обладнання, комплектуючих виробів, розробки та впровадження новітніх технологій для складання та виготовлення автомобілів до стратегічних напрямків інноваційної  діяльності [15]. Державна підтримка будівельної  галузі  полягає  у  сплаті  державою  30%  вартості  будівництва  чи  придбання  доступного  житла,  забезпечення  житлових  прав  громадян,  стимулювання  житлового   будівництва  через надання  девелоперським  та  будівельним  компаніям  кредитів  на завершення  розпочатого  будівництва, за  рахунок  Стабілізаційного  фонду [16].

Для підприємств  гірничо-металургійного та хімічного комплексу прийнято: Постанову КМУ № 925 «Про першочергові заходи щодо стабілізації ситуації, яка склалася в гірничо-металургійному та хімічному комплексі» [17] від 14.10.08 р., Меморандум про взаєморозуміння з КМУ, Федерацією металургів України, об’єднаннями профспілок від 10.11.08 року, що передбачає підтримку  підприємств ГМК державою в період кризи [18], Меморандум порозуміння між Кабінетом Міністрів України та підприємствами хімічного комплексу від 17 листопада 2008 року, що передбачає подолання наслідків скорочення виробництва хімічної продукції в Україні, викликаного зменшенням споживання та світовою фінансовою кризою; збереження робочих місць, існуючого рівня заробітної плати та інших соціальних гарантій для працівників галузі; стабілізацію внутрішніх цін на хімічну продукцію [19].

В аграрному секторі, з метою врегулювання ситуації прийнято  Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання негативним наслідкам впливу світової фінансової кризи на розвиток агропромислового комплексу», який передбачає фінансові інтервенції на аграрному ринку за рахунок коштів Стабілізаційного фонду, а також обмеження конкуренції на внутрішньому ринку з боку імпортерів шляхом тимчасового підвищення ввізного мита на окремі види сільськогосподарської продукції, що дозволить створити умови для реалізації продукції рослинництва за сприятливими цінами і захистити вітчизняний ринок тваринництва [20]. Розпорядженням КМУ  № 1565-р передбачено тимчасове обмеження імпорту низки видів сільськогосподарської продукції, посилення захисту внутрішнього ринку сільськогосподарської продукції із застосуванням заходів нетарифного регулювання, зниження тарифів на перевезення сільськогосподарської продукції [21].

 В рамках антикризових заходів соціальної політики Законом України №799-VI від 25.12.09 р. передбачено збереження кадрового потенціалу підприємств, недопущення зростання рівня безробіття понад прогнозовані обсяги та забезпечення громадянам соціальних гарантій від безробіття, створення механізму підтримки працівників, які опинилися під загрозою звільнення, фінансування з 1 січня 2009 року суспільних робіт за рахунок держбюджету. Зокрема, з 2009 року в дію вступає норма про надання допомоги по частковому безробіттю. В тому випадку, якщо працівників переводять на неповний робочий день, їм пропонується компенсувати дві третини тарифної ставки. Законом також передбачена реалізація інфраструктурних проектів, в тому числі і в рамках підготовки до Євро-2012, робота яких оплачуватиметься за рахунок державного бюджету.

З метою збалансування бюджету Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття законом передбачається як перерозподіл страхових внесків між фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування, так і додаткове збільшення розміру внесків [22].

З метою посилення адресності державної соціальної допомоги, яка надається малозабезпеченим сім’ям, та удосконалення контролю за її призначенням 24 грудня 2008 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям» [23].

Між тим, як було показано раніше, практична реалізація цих та інших засобів антикризової політики відбувалася вельми непослідовно й не завжди приносила належний ефект. Співробітники інституту стратегічних  досліджень  Д. С. Покришка, В. О. Поворозник, В. Б. Шкадюк  вважають, що такі заходи розроблялись та приймались в умовах жорсткого внутрішнього політичного протистояння та блокування роботи Верховної Ради, що негативно позначилось на якості, своєчасності та системності антикризової політики [2]. 

 Отже, можна зробити висновок, що в Україні не вдалося зупинити кризові явища, тому що чимало з ухвалених заходів антикризової політики досі залишаються лише стратегічними намірами, реалізація яких має відбуватися шляхом прийняття наступних нормативних актів. До того ж, слід зважати на те, що значна кількість антикризових заходів, запропонованих урядом і закріплених в законах, прийнятих Верховною Радою, потребує фінансування з державного бюджету, відтак ефективність цих заходів залежатиме від здатності уряду забезпечити належні бюджетні надходження.

Література:

1. Рішення  «Про невідкладні заходи  з  посилання  фінансово-бюджетної  дисципліни  та  мінімізації  негативного  впливу  світової  фінансової  кризи  на  економіку  України» від 20.10.2008  р.  htth://www.zakon.rada.gov.ua.

2. Економічна  криза в  Україні: виміри, ризики, перспективи.-Жаліло Я.А., Бабанік О.С., Белінська Я.В.  та  ін.-К.: Національний  інститут  стратегічних  досліджень, 2009 р. htth://www.niss.gov.ua.

3. Постанова НБУ «Про  додаткові заходи щодо  діяльності  банків»від 11.10.08 р. №319. htth://www.search.liga.zakon.ua.

4. Постанова № 389 «Про здійснення діагностичного обстеження банків» від 21.11.2008 р.

5. Постанова Правління Національного банку України «Про затвердження спеціального  порядку  здійснення  заходів  щодо  фінансового  оздоровлення  банків»№ 405 від 01.12.2008 р. htth://www.gdo.kiev.ua.

6. Постанова № 413 «Про окремі питання діяльності банків» від 04.12.2008 р. htth://www.search.liga.zakon.ua.

7. Постанова КМУ № 960 «Про затвердження Порядку участі держави в капіталізації банків». htth://www.licasoft.com.ua.

8. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку» від 12.12.08 р. htth:// www.zakon.rada.gov.ua/

9. Закон «Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 31.10.08 р. htth://www.balancc.ua.

10. Постанова Правління НБУ «Про валютні інтервенції Національного банку України на міжбанківському валютному ринку України до кінця грудня 2008 року» № 436 від 18.12.08 р. htth://search.liga.zakon.ua.

11. Постанова Правління НБУ № 469 «Про запровадження Національним банком України валютних аукціонів» від 29.12.08 р. htth://search.liga.zakon.ua.

12. Постанова Правління НБУ № 12 «Про валютні інтервенції Національного банку України на міжбанківському валютному ринку України в січні 2009 року» від 14.01.09 р. htth://www.unexbank.ua.

13. Постанова Правління НБУ № 351 «Про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та банківських металів» від 4.11.08 р. htth://www.search.liga.zakon.ua.

14. Закон  України «Про внесення змін до деяких Законів  України з  метою  поліпшення  стану  платіжного  балансу  України у  зв’язку з світовою  фінансовою  кризою»  №923-VI від 04.02.09. http://www.gska.2.rada.gov.ua.

15. Закон України  «Про внесення змін до деяких законів України  щодо мінімізації впливу фінансової кризи на розвиток вітчизняної промисловості» від 18.12.08 р. / Відомості Верховної Ради України , N 16, 2009 р., ст.219.  

16.Закон  України «Про запобігання  впливу  світової  фінансової  кризи  на  розвиток  будівельної  галузі  та  житлового  будівництва»  № 800-VI від 25.12.08 р. http://www.mapr.com.ua.

 17. Постанова  КМУ №925 «Про першочергові заходи щодо стабілізації  ситуації,  яка  склалася в  гірничо-металургійному та хімічному  комплексі» від 14.10.08 р. http://www.dpa.dn.ua.

18. Меморандум про взаєморозуміння з КМУ, Федерацією металургів України, об’єднаннями профспілок від 10.11.08 р. http://www.ukrinform.ua.

19. Меморандум порозуміння між Кабінетом Міністрів України та підприємствами хімічного комплексу від 17.11.08 р. http://www.zakon.rada.gov.ua.

20. Закон  України «Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання негативним наслідкам впливу світової фінансової кризи на розвиток агропромислового комплексу»  №922-VI від 04.02.09 р.  http://www.zakon.rada.gov.ua.

21.Розпорядження КМУ  № 1565-р «Про затвердження плану невідкладних заходів щодо запобігання виникненню негативних наслідків для агропромислового комплексу, зумовлених впливом світової фінансової кризи» від 17 грудня 2008 р. http://www.me.gov.ua.

22. Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення впливу світової фінансової кризи на сферу зайнятості населення» №799-VI від 25.12.09 р. Відомості Верховної Ради України, N 18, 2009 р., ст.247. http://www.zakon.rada.gov.ua.

23. Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям» № 796-VI від 24 грудня 2008 р. http://www.gdo.kiev.ua.