Економіка / 7. Облік і аудит

Бурко К. В.

Вінницький державний аграрний університет

Дослідження проблем посилення орієнтації обліку на управління

Управління - це цілеспрямована дія на об’єкт з метою змінити його стан або поведінку у зв’язку зі зміною обставин [1].

Функціонування системи управління неможливе без достовірної, оперативної, релевантної інформації та її аналітичного опрацювання. Система обліково-аналітичного забезпечення менеджменту відіграє важливу роль в функціонуванні системи управління підприємством, забезпечуючи взаємодію різних структурних підрозділів та реагуючи на зміни внутрішнього та зовнішнього середовища.

Як зауважує В, Б. Моссаковський: “Ускладнення системи управління вимагає істотного поліпшення інформаційного забезпечення як основи прийняття рішень. Це потребує перегляду функцій органів різного рівня, забезпечення їх інформацією тощо, тобто поряд зі змінами системи управління виникла потреба приведення у відповідність до її вимог облікової підсистеми” [2, с.5].

Облікова інформація має забезпечувати досягнення поставлених цілей і завдань, які використовуються на різних рівнях управління підприємством. Для виконання цієї мети бухгалтерський облік здійснює:

- фіксування первинних даних про господарську діяльність;

- систематизацію, обробку і зберігання первинних даних;

- забезпечення необхідною інформацією користувачів з метою управління, контролю і аналізу діяльності підприємства.

Сьогодні здійснення управління підприємством потребує врахування ділової динамічності інформаційних потоків. При цьому інформацію з жодного джерела не можна порівняти за якістю з тією, що отримана за допомогою системно-методологічних підходів організації бухгалтерського обліку. У зв’язку з цим інформація облікових потоків має бути спрямована на створення єдиного економічного та ефективного варіанту побудови комбінованої системи бухгалтерського обліку, що задовольняє потреби всіх учасників ринкової економіки.

Особливої актуальності та складності сьогодні набуває проблема посилення орієнтації обліку на управління, що передусім стосується організації впровадження на підприємствах та забезпечення належного функціонування управлінського обліку.

Недосконалість нормативно-законодавчої та методологічної бази не дає можливості чітко окреслити межі фінансового та управлінського обліку, а також визначити ефективність прийнятих управлінських рішень на основі наданої ними інформації.

Аналіз опрацьованих літературних джерел дає змогу констатувати, що більшість теоретиків та практиків в сфері обліку дотримуються думки про те, що управлінський облік як самостійний вид формування та використання економічної інформації, не тільки має право на існування, але й нагально необхідний. Ця позиція знайшла відображення в практичній діяльності багатьох зарубіжних та вітчизняних підприємств. Проте, цілісного наукового дослідження проблем організації управлінського обліку на підприємства України вітчизняними науковцями не проведено. Це обумовлено тим, що на більшості підприємств країни управлінський облік ще не сформувався як цілісна система збору, класифікації та узагальнення необхідної інформації для управління. В більшості випадків організацію управлінського обліку розглядають як один із елементів організації цілісної облікової системи на підприємстві.

Згідно із Законом України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” [3] питання організації обліку відноситься до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу.

Організація управлінського обліку на підприємствах України має певні проблеми, що обумовлено рядом причин: обмежене розуміння сутності поняття “управлінський облік”; відсутність чіткості у призначенні; потреба розробки форм внутрішньої звітності; недосконалість нормативно-законодавчої бази.

Основу Наказу про облікову політику більшості підприємств України складають елементи облікової політики щодо організації фінансового обліку. В той же час, організацію управлінського обліку підприємств розкривають ряд пунктів, в яких визначають питання формування витрат та відображення їх на рахунках.

На підприємствах відсутня єдина служба, яка займається управлінським обліком, аналізом, плануванням виробничих показників та складанням внутрішньої звітності, внаслідок чого втрачається оперативність управлінських даних.

Беззаперечно, фінансовий та управлінський облік як складові цілісної облікової системи надають інформацію для управління підприємством. На відміну від фінансового обліку, який будується знизу, управлінський облік задається зверху – від потреби вищого управління у відповідній управлінській інформації.

Розвиток управлінського обліку – це один із засобів підняття рівня економічної роботи на підприємствах України і підвищення авторитету працівників бухгалтерської служби, їх ролі в управлінні підприємством. Отже, управлінські функції через управлінський облік спрямовані на установлення економічних взаємозв’язків між виробничими підрозділами основного, обслуговуючого, допоміжного, підсобного виробництва та функціональних служб з метою ефективного прийняття управлінських рішень.

Література:

1. Андрушків Б. М., Кузьмін О. Е. Основи менеджменту. – Львів: Світ, 1995.

2. Моссаковський В. Б Стан та перспективи розвитку бухгалтерського обліку в Україні: Монографія. – К.: Інтерпрес ЛТД; 2009. – 326 с.

3. Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (зі змінами та доповненнями).