Педагогические науки/2. Проблемы подготовки специалистов

Рудь С.В., Коломієць Ю.В.

ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди»

Підходи до створення модульної системи навчання.

В сучасних умовах існування модульного навчання існують п'ять підходів до створення модульної системи залежно від географії та змістово-структурних особливостей: американська модель, німецька, литовська, російська, українська.

Американські дослідники проводять порівняльну характеристику традиційного і модульного навчання за наступними параметрами: завдання, підготовка навчального матеріалу, діяльність у процесі навчання, роль викладача, метод навчання, засоби навчання, участь студента, індивідуалізація, темп учіння, час, свобода дій, транспортабельність, умови научіння, засвоєння знань, організація повторення, закріплення знань, контроль, невдача студента - незасвоєння, гнучкість, оцінка підготовки курсу.

В німецькому досвіді модуль - це така програмно-змістова одиниця відносно завершеного циклу навчання, що характеризується дидактичною виваженістю цілей, форм, методів і засобів роботи вчителя з учнями. Основою конструювання модульних програм є принципи, критерії і правила відбору змісту того чи іншого навчального курсу як завершеної сукупності змістових модулів. Ця сукупність насамперед оформляється у вигляді єдності базових полівалентних модулів, що відкривають курс, і похідних - біта одновалентних, що є продовженням попередніх і більш-менш явною основою наступних.

Литовська версія модульного навчання найповніше висвітлена в наукових працях П.А.Юцявичене. Зосереджуючи увагу на пізнавально-операційному аспекті реалізації принципу модульності, автор докладно розробляє як загальні принципи модульного навчання, так і принципи й умови створення модульних навчальних програм.

Російський досвід реалізації модульного навчання (К.Я. Вазіна, Є.В. Сковін та ін.) зосереджується на запровадженні нової структурно-управлінської моделі загальноосвітньої школи. Російська версія модульного навчання - це комплекс навчально-виховних закладів (початкова, середня і старша школи), що ефективно розв'язують соціально-освітні проблеми регіону за допомогою збільшення кількості підрозділів, ускладнення навчально-виховних завдань, які стоять перед ними, та удосконалення структури органів управління.

Українська версія реалізується у вигляді модульного курсу педагогіки вищої школи (А.М. Алексюк) та модульно-розвивальної системи як альтернативної нинішній, класно-урочній (А.В. Фурман).

Модульно-розвивальна технологія вимагала створення таких умов:

1.Змістовно навчальний процес організується за відповідними проблемно-модульними програмами, які, розкриваючи соціально-функціональну роль кожного, чітко визначають психологічний і дидактичний зміст спільної діяльності вчителя і учнів на тому чи іншому етапі функціонування навчального модуля, тобто забезпечують розвиток певного набору психосоціальних функцій учня з певним ментальним досвідом і потенціалом.

2. Модульно-розвивальний процес повно технологізовано на рівні окремого навчального предмета (сукупність навчальних модулів), змістового модуля (шість основних педагогічних технологій) і міні-модуля (30-, 25- чи 20-хвилинне навчальне заняття з чітко визначеною системою проблемно-діалогічних методів).

3. Зменшено щоденні навчальні навантаження на учня: замість 5-7 предметів учень готує і вивчає 2-3, максимум 4, що дає змогу в декілька разів підвищити зосередженість учнів на певному навчальному матеріалі.

4. Впроваджено гнучкий розклад і скорочено урок до 30 (25 і 20) хв: скажімо, три міні-модуля по 30 хв. - це більше, ніж два уроки по 45 хв. Завдяки цьому фактично незмінними протягом року залишаються психофізіологічна готовність та інтелектуальна здатність дитини до продуктивного навчання.

5. За допомогою спеціальних психо-педагогічних заходів (систематичне ґрунтовне тестування інтелектуального й особистісного зростання учнів, гнучкий режим навчальної і позанавчальної праці тощо) гармонізується система особистісної адаптованості учнів від 1 до 11 класу.

6. Оптимізовано індивідуальний пізнавально-регуляційно-ціннісний процес кожного, оскільки навчання розпочинається з формування внутрішньої пізнавальної мотивації і через нормотворчість завершується рефлексивним осмисленням себе і своїх можливостей у реальному світі.

7. Технологізовано і дидактично нормовано професійну діяльність учителя завдяки чіткій логічній послідовності завершеної сукупності етапів функціонування навчального модуля, змістової психолого-педагогічної характеристики кожного з них, що дозволяє в деталях проектувати організацію навчально-виховного процесу у формах розвивальної педагогічної взаємодії на матеріалі будь-якого навчального предмета.

Дидактичний модуль - це виважений концептуальний опис методики викладання певного навчального курсу, що забезпечує вирішення окремої групи розвивально-академічних цілей і завдань та проектується як чітко обґрунтоване і відносно локалізоване психосоціальне зростання вчителя і учня протягом півріччя чи навчального року.