Сидоренко Т.М., Акулова М.О.

Дніпропетровський національний університет

Особливості навчальної мотивації підлітків та її вплив на успішність навчання

 

У сучасних умовах розвитку українського суспільства важливе значення в становленні особистості школяра має проблема якісної освіти. Одним із вирішальних факторів успішності навчання є навчальна мотивація.

У психологічній літературі прийнято виділяти дві групи мотивів пізнавальної діяльності: внутрішні і зовнішні мотиви. Кажучи про зовнішню мотивацію, мають на увазі, що пізнавальне завдання вирішується заради досягнення мети, не пов’язаної з пізнанням об’єкту (мотивація престижу, благополуччя, уникання невдачі і т. ін.). Наприклад, учень вирішує задачу заради того, щоб отримати схвалення. Але те ж саме завдання може вирішуватися і на основі внутрішніх мотивів. Наприклад, щоб розібратися в даному завданні або знайти оригінальні шляхи його вирішення. [1, 2, 3]

Найважливішим показником успішності школярів є академічна успішність. У ряді досліджень розвитку дітей шкільну успішність вважають проявом індивідуальних особливостей пізнавального і соціального розвитку. Зазвичай її оцінюють по підсумковим балам за рік і за даними тестування. Формальним показником шкільної успішності є відмітка, яку педагог виставляє дітям.

Оцінка відображає не тільки знання, що є у учня, а також уміння і здібності учня поповнювати запас знань, тобто навченість. Крім того, чинниками шкільної успішності є рівень сформованості навчально-пізнавальної діяльності, загальний розвиток інтелектуальної сфери, емоційна зрілість і особистісні якості.

Впродовж багатьох років дослідники, кажучи про навчальну діяльність і її успішність, перш за все мали на увазі провідну роль інтелектуального рівня особистості. Але деякі експериментальні дослідження примушують по-новому поглянути на проблему співвідношення мотиваційного і інтелектуального чинників.

Висока позитивна мотивація може заповнювати нестачу спеціальних здібностей або недостатній запас знань, умінь і навичок, граючи роль компенсаторного чинника. [2]

Метою нашого дослідження стало комплексне вивчення особливостей навчальної мотивації і її впливу на успішність навчання в підлітковому віці.

Експериментальна гіпотеза базувалась на припущенні: учні, що мають більш високий рівень навчальної мотивації, та у структурі мотивів яких переважають навчально-пізнавальні мотиви, будуть мати більш високі показники академічної успішності та популярності у колективі.

Дослідження проводилося на базі двох середніх шкіл, №51 та№83 міста Дніпропетровська. Вибірку склали учні 9-х класів у віці 14-15 років у кількості 62 осіб. Усі учні навчалися у даних колективах не менше двох років, тобто колективи є достатньо сформованими.

Дослідження проводилося за допомогою наступних методик: для вивчення мотиваційної сфери учнів і структури навчальних мотивів ми використовували методику М.В. Матюхіної; для визначення загального рівня і спрямованості мотивації ми застосовували опитувальник Окуневої О.Ю., Васильєвої Л.А. Для дослідження лідерських якостей підлітків ми використовували методику «Самооцінка лідерства»; для визначення статусу кожного учня у навчальному колективі та оцінки його учнівської компетенції відносно інших членів колективу ми застосували методику соціометрії Дж. Морено; у якості показника академічної успішності ми використали середній бал, розрахований за всіма оцінками, що отримали учні за кожний навчальний предмет у першому півріччі 2008-2009 навчального року.

Математико-статистична обробка даних проводилася за допомогою наступних критеріїв: λ-критерій Колмогова-Смірнова; критерій φ* - кутове перетворення Фішера; U-критерій Манна-Уітні; S-критерій тенденцій Джонкіра.

Висновки.

Аналіз отриманих результатів свідчить про те, що:

1.     У структурі навчальної мотивації досліджуваних явно переважають широкі соціальні мотиви (мотиви обов’язку і відповідальності, самовизнання і самовдосконалення).

2.     Виявилося, що найвищі показники академічної успішності мають підлітки із переважанням навчально-пізнавальних мотивів (пов’язані із змістом і процесом навчання) у структурі навчальної мотивації.

3.     Факторами, що істотно знижують рівень академічної успішності є наявність вузько особистісних мотивів (благополуччя і престижу), а також надмірна розвиненість мотиву уникнення неприємностей.

Частково підтвердилась гіпотеза про те, що підлітки із високим рівнем навчальної мотивації та переважанням навчально-пізнавальних мотивів мають високі показники навчальної успішності. Виявилося, що розвинена навчальна мотивація впливає лише на академічну успішність, але не впливає на рівень популярності серед однолітків.

Рівень популярності у колективі підлітків визначається таким фактором, як рівень лідерських якостей і не залежить від рівня та структури навчальної мотивації і навчальної успішності.

Література.

1.     Маркова А.К. Мотивация учебной деятельности школьника [Текст] / А.К. Маркова // Вопросы психологии. - 1987. - №3. - с. 136-142.

2.     Реан А.А. Социальная педагогическая психология [Текст] / А.А. Реан, Я.Л. Коломинский. - СПб.: Питер Ком, 1999.

3.     Хекхаузен Х. Мотивация и деятельность [Текст] - 2-е изд. / Под ред. Д.А. Леонтьева, Б.М. Величковского. - СПб.: Питер-пресс, М.: Смысл, 2003.