Соціологія та психологія/Сучасні технології соціологічних опитувань

 

Красніцка Г. М., Грищук Ю. П.

Київський національний торговельно-економічний університет

Вінницький торговельно-економічний інститут, Україна

Розвиток технологій соціологічного опитування

 

   В умовах розвитку ринкових відносин в Україні, посилення соціально-трудової мобільності, закріплення самоврядування та виробничої демократії тощо, особливо актуальною стає проблематика соціальних досліджень. Ця сфера наукового знання виробляє та забезпечує практичну реалізацію найефективніших моделей, технологій, засобів та методів управління – від управління виробництвом, до управління суспільством.

          Серед методів збору первинної інформації в соціології особливе місце посідає метод опитування.

Існує 3 причини виникнення опитувань:

·        демократизація суспільства

·        прагнення до посилення центральної влади

·        прагнення до одержання кількісного прогнозу підсумків виборів

Характерною рисою сучасного розвитку інформаційних технологій є безперервне якісне ускладнення сфер їхнього застосування. Розробка технологій автоматизації вирішення складних завдань, керування об'єктами й виробничими процесами дозволило розширити сфери застосування інформаційних технологій на моделювання соціальних систем, прогнозування основних показників динаміки соціальних процесів.

Одним з найважливіших сучасних завдань є порівняння й прогнозування показників соціального стану, наукове передбачення конкретних перспектив розвитку суспільства.

Великий внесок у розробку теоретичних і прикладних питань формування різних моделей соціальної експертизи й теорії прийняття рішень внесли: С.Д. Бешелев, Ф.Г. Гурвич, О.І. Ларичев, Б.Г. Литвак, Б.Г. Миркин, А.І. Орлів, В. Парето, В.В. Подиновський, Д.А. Поспєлов, Т. Сааті, Г. Саймон, Г. Фішер, К. Дж. Єрроу. Але розглянута проблема розкрита лише частково, існує нагальна необхідність у подальшій розробці проблеми, про що неодноразово писали різні автори.

   В останні роки, особливо у зв’язку з президентськими (2004 р.) та парламентськими (2006 р.) виборами, соціологія в Україні дедалі активніше використовується не тільки (іноді навіть не стільки) як метод і технологія наукових досліджень, а як своєрідна технологія так званого соціологічного PR. Мабуть, марна справа будь-кого переконувати в протилежному, якщо згадати такі технології, як екзит-пол, референдум, рейтингування, пуш-полівські опитування, Інтернет-опитування, створення фальшивих соціологічних служб і публікація рейтингів, що цими службами продукуються.

Особливе місце в системі таких технологій належить інтерактивним опитуванням (телеопитуванням, телеголосуванням). Кажемо – особливе, бо в принципі така технологія використовується ніби (чому „ніби” – скажемо далі) журналістська. На практиці вона стала серйозним засобом маніпулювання громадською думкою. Настільки серйозним, що на це було звернено спеціальну увагу в Директиві ESOMAR „Посібник з проведення опитувань громадської думки” (ESOMAR - Європейське товариство з вивчення громадської думки й маркетингових досліджень). „Телеголосування, - зазначається в ньому, - передбачає запрошення глядачів або читачів телефонувати за спеціальними номерами, аби зареєструвати свої голоси з певних проблем. Результати потім публікуються або транслюються по радіо чи телебаченню.

Під час масових опитувань (анкетування, інтерв'ю, поштове опитування, телефонне інтерв'ю) джерелом соціологічної інформації про ті чи інші сторони об'єкта дослідження є представники цього ж об'єкта. Однак на практиці виникають ситуації, коли для оцінки якого-небудь явища важко або взагалі неможливо визначити носія проблеми і відповідно використати його як джерело інформації. Найчастіше такі ситуації пов'язані зі спробами прогнозувати зміну соціального явища, процесу, дати об'єктивну оцінку таким сторонам діяльності і рисам людей, щодо яких їх самооцінка може бути спотвореною.

Специфічними і особливо ефективними при вивченні малих груп є методи соціометрії. Цей метод застосовують для дослідження міжособистісних стосунків і міжгрупових відносин з метою їх поліпшення. Він дає змогу соціологові вивчити склад малих соціальних груп, особливо неофіційних стосунків, одержуючи соціологічну інформацію, яку іншим шляхом дістати майже неможливо.

«Екзитполи” – відносно нова технологія соціологічного опитування. Це опитування громадян на виході з виборчих дільниць. Через нещодавні події ця технологія викликає неоднозначну реакцію в учасників виборчого процесу. “Екзитполи” виконують, крім загальновідомих, ще кілька функцій:

-  запобігання масовим фальсифікаціям результатів виборів;

- можна дістати достатньо точні результати виборів відразу після закриття виборчих дільниць.

По міру розвитку конкретних досліджень застосовувались все більш складні математичні методи аналізу даних і вибірки. Операція з великими масивами соціальної інформації привела до використання обчислювальної техніки. Соціологи зіткнулися з необхідністю вимірювання  якісних соціальних змінних і моделювання соціальних процесів, і явищ. Проте соціологія, як емпірична наука, має ряд ознак, які вимагають певного алгоритму досліджень, який має поєднувати в собі, з одного боку, математичний і із другого гуманітарний підхід. Вельми важливим для соціології є пошук динамічних закономірностей. У результаті пошуку таких закономірностей будуються моделі мобільності в соціальних системах, моделі процесів між особового впливу й внутрішньо особових конфліктів і т.п. При цьому також використовують математичні методи моделювання соціальних процесів.

Поряд з традиційними методами анкетуванням респондентів у наш час активно й широко використовуються анкетування користувачів, що проводяться Інтернет ресурсами. Так, наприклад, служба он лайн - опитів проводить соціологічні й маркетингові дослідження з використанням електронної поштової розсилки, що дає можливість створити солідну базу даних об Інтернет користувачах. Що, таким чином, анкетується контингент користувачів можна розглядати як необмежено велику стихійну вибірку з якої можна практично отримати достатньо цільової інформації.

Треба відзначити, що без застосування математичного апарату важко обійтися при рішенні практично будь-якої соціологічної задачі.

Отже, розвиток технологічних досліджень прогресує, він є надзвичайно важливим для соціологічних опитувань та аналізів, адже чим ефективніша технологія, тим достовірніші результати ми отримаємо.

 

Література:

1.     Директива ESOMAR. Керівництво щодо проведення опитувань громадської думки // Маркетинг в Україні. – 2003. - № 2. – С. 58 - 64.

2.     Вдовиченко І.Н., Косолапов В.Л. Загальні тенденції розвитку експертних технологій для дослідження складних систем // Науково–практичний інформаційний журнал "Науково–технічна інформація". - 2004. - №3. - С. 17-20.

3.     Юдина Е. Н. Интерактивные опросы в теле- и радиоэфире: разработка сценария деловой игры // Социс. – 2005. - № 1. – С. 80 - 85.

4.     Соціальна робота: історія, теорія та практика: Наук.-навч.-метод. пос. / (Харченко С.Я., Кратінов М.С.): – Ч. 2. – Луганськ: Альма-матер, 2005. –307 с.