Экономические
науки. Экономика
предприятия.
Студент 2 року навчання ОКР
«Магістратура» Красніков Д. С.
Харківський національний економічний
університет, Україна
СУТНІСТЬ ТА
КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ АНТИКРИЗОВОГО ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ НА ПІДПРИЄМСТВІ
Актуальність
проблеми. У будь-якому суспільстві, як у цілісній соціально-економічній системі, час
від часу відбуваються кризові явища, які загрожують існуванню самої системи. В діяльності підприємства кризові явища є
моментом різкого загострення суперечностей, які виникають у процесі взаємодії
окремих елементів мікроекономічної систем між собою та із зовнішнім оточенням.
Подолання кризи дає можливість продовжити життєдіяльність підприємства,
забезпечити його відродження на тому самому або вищому рівні організації та
ефективності, тобто подальший розвиток підприємства можливий лише за умови
подолання кризових явищ.
Аналіз
останніх наукових досліджень. Проблеми
антикризового управління досліджували такі вчені, як: О.О. Терещенко, Е.С.
Мінаєв, В.П. Панагушин, З.Є. Шершньова, В.М. Багацький, Н.Д. Гетманцева, Е.А.
Уткін. Таким чином, створено
необхідний фундамент для продовження досліджень у напрямку більш повного визначення можливостей та перспектив
застосування системи антикризового управління, а також
практичних підходів до її вдосконалення. Однак
у цих роботах відсутній комплексний підхід до антикризового фінансового
управління підприємством.
Метою
дослідження є уточнення змісту терміну «антикризове фінансове управління
підприємством» на основі використання семантичного аналізу та визначення
концептуальних засад антикризового фінансового управління на підприємстві.
Виклад основного матеріалу дослідження. Розгляду актуальних питань антикризового фінансового
управління повинно передувати визначення його базових понять, до яких слід
віднести терміни «криза», «антикризове управління» та власне, «антикризове
фінансове управління».
Щодо визначення кризи, то в економічній літературі існують різні її трактування. Зокрема,
криза (гр. kгіsіs — рішення, поворотний пункт, результат) трактується як різкий, крутий перелом у чому-небудь;
скрутне, важке становище, важкий перехідний стан. У вітчизняній та зарубіжній літературі поняття кризи
розглядається на макро-, мезо- та
мікрорівнях [7, с.15]. Таким чином під кризою перш за
все слід розуміти ситуацію, яка виникає внаслідок впливу зовнішніх або
внутрішніх факторів і призводить до негативних наслідків. Ґрунтуючись на
об’єктивній складовій тлумачення кризового стану, можна вважати, що криза на
підприємстві – це загострення суперечностей у соціально-економічній системі
організації, що загрожує її життєстійкості в навколишньому середовищі та вимагає
від неї якісно нових змін. Науковці
відзначають, що кризам властиві неминучість, неповторність, різноманітність та
взаємодія між собою.
Метою антикризового управління є розробка і реалізація
заходів, направлених на запобігання виникненню негативних явищ, що призводять
до кризового стану підприємства, забезпечення його фінансової стійкості і
міцного положення на ринку. При цьому слід підкреслити, що на різних етапах
розвитку кризи, кризових тенденцій і з урахуванням їх наслідків для діяльності
підприємства мета антикризового управління може коректуватися.
Загальновизнано, що антикризове управління слід
розглядати як один з функціональних напрямів управління підприємством (як
різновид організації), тобто, згідно з концепцією М. Мескона, як „процес
планування, організації, мотивації та контролю, необхідний для того, аби
сформулювати та досягти цілей, що стоять перед організацією” [10, с. 75].
Виживання, тобто можливість існувати якомога довше, є найважливішим завданням
більшості організацій тому антикризове управління, безперечно, є складовою
менеджменту підприємства в цілому.
Важливе значення для успішної реалізації антикризових
заходів має антикризовий фінансовий
менеджмент. Його розглядають в двох аспектах: функціональному
та інституційному.
В функціональному аспекті антикризовий фінансовий менеджмент – це система
антикризового управління, що полягає в ефективному використанні фінансового
механізму, спеціальних функцій та інструментів з метою забезпечення фінансового
оздоровлення та запобігання банкрутству підприємства.
В інституційному аспекті антикризовий
фінансовий менеджмент – це всі фізичні (чи юридичні) особи, які здійснюють
фактичне управління підприємством в період його оздоровлення. Теоретична невизначеність поняття “антикризове управління” є основною
причиною різностороннього його трактування (таблиця 1).
Таблиця 1.
Морфологічний аналіз поняття
«антикризове управління»
|
Автор |
Визначення |
|
Е.Уткін [13, с. 330] |
попередження
важливих важких ускладнень у ринковій діяльності підприємства, забезпечення
його стабільного, успішного господарювання з орієнтацією розширеного
відтворення на найсучаснішій основі та власних збереженнях |
|
С. Бєляєв, В. Кошкін [3, с.469] |
сукупність
форм і методів реалізації антикризових процедур щодо конкретного
підприємства-боржника |
|
В.Король [8, с. 20] |
здатність
фірми конструктивно реагувати на зміни, що загрожують її нормальному
функціонуванню |
|
А.Г. Грязнова [2, с. 7] |
система управління, яка має комплексний характер та
спрямована на запобігання або ліквідацію небажаних для бізнесу явищ шляхом
використання всього потенціалу сучасного менеджменту, розробки та реалізації
на підприємстві спеціальної програми, що має стратегічний характер і дає
змогу ліквідувати тимчасові ускладнення, зберегти та примножити ринкові
позиції за будь-яких обставин, при використанні в основному власних ресурсів |
Закінчення таблиці 1
|
В.О. Василенко [6, с. 501] |
це управління, в якому передбачена небезпека кризи,
аналіз її симптомів, заходів щодо зниження негативних наслідків кризи та
використання її факторів для позитивного розвитку |
|
Е.С. Мінаєв
[1, с. 78] |
комплекс послідовно здійснюваних заходів щодо
запобігання, профілактики, подолання кризи, зниження рівня її негативних
наслідків; |
|
Л.С. Ситник [11, с. 22] |
здатність до розробки оптимальних шляхів виходу з
кризової ситуації, визначення пріоритетних цінностей підприємства в умовах
кризи, координації діяльності підприємства та його працівників щодо запобігання
кризи, досягнення ефективності їх праці в екстремальних умовах |
|
Л.О. Лігоненко [9, с. 57] |
антикризове управління - це постійно організоване
управління, спрямоване на найбільш оперативне виявлення ознак кризового стану
та створення відповідних передумов для його своєчасного подолання з метою
забезпечення відновлення життєздатності окремого підприємства, запобігання
його банкрутству |
Отже, одна група фахівців розглядає „антикризове
управління” як комплексний, багатоплановий процес, що включає спеціальні
фінансові процедури, особливий маркетинговий план, надзвичайні заходи з
мобілізації персоналу. При цьому згідно з деякими підходами, що склалися, в
Українії „антикризове управління - це функція, або точніше, обов'язкова
складова банкрутства”. З точки зору інших вчених, під антикризовим управлінням
розуміється совокупність форм і методів реалізації антикризових процедур які
застосовуються до конкурентного підприємства-боржника.
Менш дослідженою в теоретичному плані є
категорія «антикризове фінансове управління». Провідний науковець у галузі
антикризового управління О.О. Терещенко визначає поняття антикризового фінансового управління підприємством
як застосування специфічних методів та прийомів управління фінансами, які
дозволяють забезпечити безперервну діяльність підприємств на основі управління
зовнішніми та внутрішніми ризиками профілактики та нейтралізації фінансової
кризи. Саме антикризове фінансове управління є необхідною складовою системи
корпоративного управління й уможливлює реалізацію інноваційної моделі розвитку
підприємства [12, с. 34].
Аналогічної
думки дотримується І.О. Бланк [5, с. 71], стверджуючи, що запобігання фінансовій
кризі підприємства, ефективне її подолання і ліквідація негативних її наслідків
забезпечується завдяки особливій підсистемі фінансового менеджменту, яка
одержала назву «антикризове фінансового управління підприємством» і спрямована
на нейтралізацію ризику його банкрутства. Разом із тим науково-теоретичні
основи антикризового фінансового управління підприємством сформовані ще
недостатньо повно і мають досить суперечливий характер, особливо щодо сутності
антикризового фінансового управління у викладі окремих дослідників.
Іншої думки дотримуються такі
науковці, як Р.І. Біловол [4] та Л.О.
Лігоненко [9], які стверджують, що антикризове фінансове управління
розглядалося як одна із функцій фінансового менеджменту лише на першому етапі
оволодіння навичками сучасного менеджменту, а нині все більше усвідомлюється
думка про відносну самостійність цієї галузі знань.
Ця
точка зору знаходить підтвердження у дослідженнях Е.С. Мінаєва та В.П.
Панагушина: „під антикризовим фінансовим управлінням слід розуміти не тільки
управління, орієнтоване на виведення підприємства зі стану кризи, а управління,
яке заздалегідь спрогнозувати та попередити неплатоспроможність підприємства
згідно з виробленою стратегічною програмою підвищення конкурентних переваг та
фінансового оздоровлення” [1, с. 271].
Проаналізувавши тлумачення що пропонують різні
науковці-теоретики, можна сформулювати визначення антикризового фінансового
управління підприємством, охарактеризувавши його як систематичний процес
попередження (раннього реагування) або подолання кризи задля збереження,
відновлення докризового стану та наступного покращення потенційних можливостей
успішного функціонування виробничо – господарської системи на ринку. Зазначені
позиції можуть складати основу концепції антикризового фінансового управління.
Характеризуючи процес
антикризового фінансового управління, слід виділити межі, що відрізняють його
від управління в звичайних, стабільних умовах діяльності господарюючого
суб'єкта. В умовах кризи доводиться оперативно змінювати організаційну
структуру управління відповідно до змін у зовнішньому середовищі, на відміну
від традиційного управління, яке використовується в звичайних умовах
середовища. Порівняльна характеристика стилів управління приведена у табл. 2.
Таблиця
2
Порівняльна
характеристика традиційного та антикризового стилів управління підприємством
|
Елементи
управління |
Стилі
управління |
|
|
Традиційне
управління |
Антикризове
управління |
|
|
1 |
2 |
3 |
|
Цілі |
оптимізація
розвитку, доходності на основі справжнього положення |
оптимізація
потенціалу розвитку, доходності на основі прогнозних оцінок |
|
Шляхи
досягнення цілей |
на
основі аналізу розробок |
взаємозв'язок
шляхів досягнення цілей з якісно новими методами управління |
|
Способи
досягнення цілей |
розробка
методів ефективного використання маючого потенціалу |
впровадження
інновацій, залучення інвестицій, стратегічне планування |
|
Тимчасова
орієнтація |
на
короткострокову перспективу |
на
довгострокову перспективу |
|
Фактор
ризику |
мінімізація
ризику |
свідомий
ризик |
|
Стиль
керівництва |
популярність,
концентрація підходів у вирішенні проблем |
ризиковані
дії, орієнтація на радикальні зміни |
|
Система
заохочень |
винагорода
за стабільність |
винагорода
за ініціативність |
|
Інформація |
дані
про діяльність |
дані
про можливості |
|
Реагування
на проблеми |
розв’язок
проблем та ліквідація їх наслідків |
попередження
проблем, шляхом оперативного реагування на слабкі сигнали |
|
Організаційна
структура |
стабільна,
або така, що розширюється |
гнучка,
або така, що змінюється |
Отже, сутність системи антикризового
фінансового управління сучасним підприємством полягає у тому, що загроза
банкрутства підлягає діагностиці ще на ранніх стадіях його виникнення, що
дозволяє своєчасно привести в дію спеціальні фінансові механізми захисту, або
обґрунтувати необхідність певних реорганізаційних процедур.
Література: 1. Антикризисное
управление : [учеб. пособие / под. ред. Э.С. Минаева и В.П. Панагушина]. – М. :
Приор, 1998. – 432 с. 2. Антикризисное
управление : [учеб. пособие / под. ред. Э.С. Минаева и В.П. Панагушина]. – М. :
Приор, 1998. – 432 с. 3. Беляев С.Г. Теория и
практика антикризисного управления / С.Г. Беляев, А.В. Кошкин. – М. : Закон и
право, 1996. – 469 с. 4. Біловол Р.І. Методологічні підходи до розробки
концепції антикризового управління підприємством / Р.І. Біловол // Регіональні
перспективи. – 2003. - № 7-8 (32-33). – С. 60-63. 5. Бланк И.А.
Антикризисное финансовое управление предприятием: [Учеб. пособ.] / И.А. Бланк –
К. : Эльга, Ника – Центр, 2006. – 672 с. 6. Василенко В.О. Антикризове управління підприємством: [навч. посіб.] / В.О.
Василенко. – 2–ге вид., випр. і доп. – К. : Центр навчальної літератури, 2005.
– 501 с. 7. Козик В.В. Базові
положення теорії кризового стану підприємства [Електронний ресурс] / В.В.
Козик, О.Б. Андрушко // Вісник
Національного університету «Львівська політехніка» – 2010. – №м 611. – С.13 –
19. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Vnulp/ 8. Король В.С. Антикризовий менеджмент в умовах ринкової
трансформації економіки: Автореф. дис. На здоб. наук. ступ. канд. екон. наук
08.06.02 / В.С. Король . – Львів, 2001. – 20 с. 9. Лігоненко Л.О. Антикризове управління підприємством: [Підручник] /
Л.О. Лігоненко ; Київ. нац. торг. – екон. ун–т : К. : КНТЕУ, – 2005. – 823 c.
10. Мескон М.Х. Основы менеджмента : [пер. с англ.] / М.Х. Мескон, М. Альберт,
Ф. Хедоури. – М.:
Дело, 2005. – 702 с. 11. Ситник Л.С. Органiзацiйно–економiчний механізм
антикризового управління підприємством / Л.С. Ситник. – Донецьк : IЕПНАН
України, 2000. – 504с. 12. Терещенко О.О. Антикризове управління фінансами підприємств [Текст] :
автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра екон. наук : 08.04.01 /
О.О.Терещенко ; Київ. нац. екон. ун-т. - К. : [б. и.], 2005. - 34 с. 13. Уткин Е.А.
Антикризисное управление / Е.А. Уткин. – М. : ТАНДЕМ «Экос», 2008. – 330 с.