Национальный Авиационный Университет
Институт международных отношений
Научный руководитель: кандидат экономических наук, доцент кафедры
Антоненко Е.К.
“Консолідація міжнародного
бізнесу в Україні як частка світового ринку злиттів та поглинань”
В останні роки розвиток консолідації бізнесу на національному та міжнародному ринку визначала криза ліквідності на світових фінансових ринках, що загострила деякі специфічні проблеми та спричинила якісні ринкові зміни. За даним аналітичної групи M&A-Intelligence журналу «Слияния и Поглощения» у порівнянні з рекордним показником 2007 року, що сягнув 21,49 млрд дол., обсяг ринку М&А в Україні за 2008-2012 рр. скоротився майже в 8 разів [48]. Основні причини такого падіння:
- нестача доступних кредитних ресурсів для проведення угод, яка зумовлена поглибленням світової кризи ліквідності;
- зниження загальної кількості угод щодо контрольних пакетів підприємств;
- відмова або пролонгація термінів угоди у зв’язку із проблемами щодо справедливої оцінки активів;
- зниження вартості багатьох об’єктів для придбання нижче рівня 5 млн. дол.
Серед рейтингу найбільших угод на українському ринку злиття і поглинання абсолютним лідером є фінансовий сектор. Металургія стала другою галуззю за сумою угод M&A. Третій лідер – традиційно один із найбільш активних на українському ринку злиття і поглинання – харчова промисловість [48].
За дослідженнями
Центру досліджень ринку злиттів і поглинань (Mergers and Acquisitions Research
Center, MARC) Україна поки що не готова до проведення масових угод M&A
[49]. За рейтингом активності ринку M&A Україна посіла 90 місце серед 175
країн, що пов’язано з незадовільним регуляторним середовищем, нерозвиненим
ринком цінних паперів, складностями у банківському секторі та корупцією (табл.
2.3).
Серед причин зазначеної стагнації ринку M&A України можна виділити три основні:
1. Гострий дефіцит
фінансових ресурсів. Протягом останніх років, в умовах стабільного припливу
валютних ресурсів з-за кордону, українські підприємці звикли до доступних і
порівняно дешевих кредитних грошей, які давали їм змогу економити дорогий
власний капітал та користуватися ефектом фінансового важеля.
2. Падіння дохідності бізнесу через скорочення платоспроможного попиту у зв’язку з ростом безробіття і, відповідно, падіння продажів.
3. Невизначеність щодо розвитку ситуації в майбутньому. Події останнього року суттєво знизили довіру до будь-яких економічних прогнозів та рейтингів, які довели свою неспроможність.
Таблиця 2.3
Індекс зрілості ринків M&A
|
Країна |
Місце в рейтингу |
Індекс |
|
Великобританія |
2 |
1,4 |
|
США |
3 |
1,5 |
|
Малайзія |
23 |
2,1 |
|
Ізраїль |
24 |
2,1 |
|
Чилі |
26 |
2,1 |
|
Китай |
29 |
2,2 |
|
ОАЕ |
30 |
2,2 |
|
Польща |
34 |
2,3 |
|
Мексика |
42 |
2,5 |
|
Бразилія |
49 |
2,7 |
|
Росія |
52 |
2,7 |
|
Індія |
53 |
2,7 |
|
Білорусь |
88 |
3,1 |
|
Грузія |
89 |
3,2 |
|
Україна |
90 |
3,2 |
Перелічені фактори суттєво підняли ризикованість за інвестиційними проектами практично в усіх галузях. Українські підприємці зайняли вичікувальну позицію, призупинивши більшість програм оновлення та розширення виробництва, зосередившись на боротьбі з наслідками кризи. Процеси M&A також завмерли.
В українському
бізнес середовищі дуже часто головним мотивом при укладанні угод з консолідації
бізнесу чи здійсненні нових придбань є особистісні інтереси окремих бізнесменів
чи бізнес груп, які прагнуть закріпити за собою, а в деякій мірі і
монополізувати владу одразу у кількох галузевих напрямках. Так, зростанням за
рахунок нових придбань відзначилися: Рінат Ахметов та його СКМ угодами у
банківському секторі, Group DF у газовому секторі та хімічній промисловості, єнакіївська
група одразу у кількох галузях економіки – від вуглепрому до банківської
діяльності, група «Приват» на чолі з Ігорем Коломойським та інші. За таких
обставин іноземні інвестори не дуже поспішають вкладати свої кошти в українську
економіку. Крім того, наявність корупції, погане регуляторне середовище,
складнощі у банківському секторі та нерозвинений фондовий ринок не сприяють
купівлі українських активів.
Відповідно виникає асиметричність стратегічних орієнтирів при формуванні партнерських відносин з іноземними компаніями. Західні компанії в основному залучають українські підприємства в ролі регіональних дистриб’юторів продукції. Іноземні партнери зацікавлені, перш за все, у дешевій робочій силі, можливості входу на нові ринки та полегшенні схеми збуту продукції, що загалом забезпечує реалізацію окремих стратегічних цілей західних компаній.
При виборі сфери співпраці іноземний інвестор, перш за все, враховуватиме фактори бізнес середовища у країні, серед яких економічні, політичні, соціальні, правові, та інші [38, c. 95] . Привабливість галузі визначається, як ми вже зазначали, кількістю підприємств у галузі, стадією її розвитку (рис. 2.7).
Можна з впевненістю стверджувати, що залізничний транспорт, телекомунікації та комунальні компанії в Україні тільки прагнуть збільшувати частку ринку та нарощувати доходи, що характеризується виникненням нових компаній у нових секторах або підгалузях, які були відокремлені внаслідок консолідації галузей, або у секторах, де щойно відбулись процеси дерегулювання або приватизації.
В свою чергу
авіакомпанії, хімічна промисловість, фармацевтика, харчова промисловість
знаходяться на стадії зростання, про що свідчить успішне формування альянсів у
цих галузях.
мінімум максимум
1 - залізничний транспорт; 2 - телекомунікації; 3 – комунальні компанії; 4 – страхування; 5 – послуги; 6 – банки; 7 – авіакомпанії; 8- хімічна промисловість, фармацевтика; 9 – ресторани та швидке харчування; 10 – пивоваріння; 11 – харчова промисловість; 12- паперова промисловість; 13 - виробництво сталі; 14 - виробництво шин та гуми; 15- виробництво іграшок; 16- виробництво вантажних автомобілів; 16 – постачальники аерокосмічної промисловості; 17 – літакобудування; 18- суднобудування; 19 – лікеро-горілчані заводи; 20 – автоматичні засоби управління; 21 – оборонна промисловість; 22 – тютюнова промисловість; 23 – взуття; 24 – безалкогольні напої.
Висновок : Проблеми злиття і поглинань компаній є на сьогодні найбільш дискусійним та перспективним порівняно з іншими темами економічних досліджень. У зв’язку зі значними обсягами капіталів, задіяними в даній сфері, зростає і макроекономічна значимість ринку злиттів і поглинань.
Специфікою українських
злиттів і поглинань є те, що вони практично не зачіпають організований фондовий
ринок, й ринкова ціна акцій на вторинному ринку не має суттєвого значення. На
відміну від традиційних форм злиттів та поглинань з досить високою часткою
добровільних, дружніх злить, в Україні вони практично мають вимушений, жорсткий
характер. Також прискоренню процесу концентрації капіталу в різних секторах
бізнесу заважає проблема походження власності.