К.е.н. Нікішина О.В.

Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень

НАН України (м. Одеса)

Реформування механізму державного регулювання українського ринку борошна

В умовах економічної нестабільності особливої актуальності набуває завдання підвищення ефективності функціонування стратегічних соціально значимих ринків, зокрема, борошна. Україна володіє потужним ресурсним потенціалом для виробництва борошна, однак соціально-економічна ефективність його використання залишається перманентно низькою. Сьогодні потужності борошномельних підприємств завантажені на 30 %, обсяги експорту борошна складають всього 0,65% від зернового експорту, рентабельність борошна варіює від 5 до 10 %, а доходність зовнішніх борошняних поставок (7-15 %) значно нижча прибутковості зернового експорту (30-35%) [1]. Сукупність економічних проблем розвитку українського ринку борошна узагальнено автором в табл. 1.

Таблиця 1. Економічні проблеми розвитку внутрішнього ринку борошна^*

Проблеми	Вектори впливу на розвиток ринку
1. Зменшення обсягів виробництва високоякісного продовольчого зерна	Зниження якісних параметрів борошна Імпорт зерна для потреб борошномельної промисловості (пшениці твердих сортів, жита) Зростання вартості борошна на внутрішньому ринку
2. Жорстка двохвекторна конкуренція у сировинному (із зернотрейдерами) і виробничому (із міні-млинами та державними агентами) секторах	Конкуренція із міні-млинами, що реалізують низькоякісну продукцію за демпінговими цінами, та підприємствами державних агентів, що реалізують дешеве борошно для виробництва соціальних сортів хліба Зменшення кількості промислових підприємств, низький рівень їх завантаження, розвиток холдингів
3. Невисока доходність експорту українського борошна	Висока собівартість українського борошна; Проблеми з його транспортуванням на зовнішні ринки; Відсутність механізму стимулювання експорту борошна
4. Недосконалість методів державного цінового регулювання	Низька доходність виробництва борошна Регіональні варіації його граничного рівня рентабельності Відсутність механізму державних зернових інтервенцій Недостатність інвестицій для модернізації енергомістких борошняних виробництв на інноваційній основі

^* Розроблено автором

За результатами проведених досліджень [2] автором обґрунтовано головні напрями та інструменти реформування механізму державного регулювання борошняного ринку, орієнтовані на вирішення проблем його розвитку (табл. 2).

Таблиця 2. Напрями та інструменти реформування механізму державного регулювання ринку борошна в Україні^*

Напрями	Заходи державного впливу
Дворівневий механізм експортних мит на пшеницю
І рівень. Регулятивна складова	Запровадження прогресивного мита на експорт пшениці, починаючи з 2 євро/т, із наступним збільшенням на 1 євро/т щорічно
ІІ рівень. Компенсаційна складова	Повернення коштів, отриманих від вивізних мит, виробникам продовольчої пшениці. Умови отримання компенсації: наявність договору реалізації пшениці із АФ або борошномельним підприємством
Реформування механізму державних інтервенцій
Реалізація зерна державного інтервенційного фонду на відкритих біржових торгах	1. Розподіл лотів на обсяги, доступні для виробників борошна відповідно до їх потужностей і фінансових можливостей (до 5 тис. т) 2. Пріоритетний продаж пшениці із державного інтервенційного фонду борошномельним і хлібопекарським підприємствам, які працюють на внутрішньому ринку (але не зерноекспортерам)
Механізм стимулювання експорту борошна
Освоєння зовнішніх ринків збуту українського борошна	1. 50 %-ва компенсація вартості міжнародної сертифікації борошномельних підприємств 2. Переорієнтація ДПЗКУ^** з експорту зерна на експорт борошна 3. Ефективна діяльність Борошномельного союзу України, розробка національної програми збагачення борошна мікронутрієнтами

^* Розроблено автором; ^** ДПЗКУ – Державна продовольчо-зернова корпорація України

Ядром комплексу прикладних заходів постає дворівневий механізм експортних мит на пшеницю. Регулятивна складова передбачає запровадження прогресивного мита на експорт пшениці, починаючи із 2 євро/т, із наступним збільшенням на 1євро/т щорічно. Компенсаційна складова передбачає повернення коштів, отриманих від вивізних мит, виробникам продовольчої пшениці. Головною умовою отримання компенсації є наявність договору реалізації пшениці із Аграрним фондом (АФ) або борошномельним підприємством. Така умова передбачає підтримку виробництва продовольчої пшениці не для експорту, а для внутрішніх потреб хлібопекарських і макаронних підприємств. Запровадження прогресивного мита на експорт пшениці покликано вирішити ще одне важливе завдання – переорієнтувати частину трейдерів з експорту зерна на експорт борошна, підвищити рівень завантаження борошномельних підприємств. Цьому має сприяти також механізм стимулювання експорту борошна (табл. 2).

Проведене дослідження механізмів підтримки виробників борошна, діючих у провідних країнах-експортерах (зокрема, Казахстані, Туреччині, Аргентині), свідчить про активну державну підтримку як виробництва, так і експорту даної продукції. В даній площині доцільно розробити та реалізувати програму 50 %-ї компенсації вартості міжнародної сертифікації борошномельних підприємств; переорієнтувати діяльність державного експортера з експорту сировини на продукти зернопереробки, забезпечити ефективний симбіоз ПАТ «ДПЗКУ» та Борошномельного союзу України. Перспективними для експорту українського борошна є ринки СНД (Молдова, Азербайджан), Індонезії, країн Африки. Важливим етапом для їх освоєння, поряд із сертифікацією, є збагачення борошна мікронутрієнтами. Завдання розробки та реалізації національної програми вітамінізації борошна доцільно покласти на Борошномельний союз України.

Реформування механізму державних інтервенцій передбачає забезпечення пріоритетного продажу пшениці із державного інтервенційного фонду борошномельним і хлібопекарським підприємствам, які працюють на внутрішньому ринку, та розподіл лотів на обсяги, відповідно до потужностей та фінансових можливостей останніх (табл. 2). Трейдери не виконують соціальних функцій, отримують надприбутки від зернового експорту, відтак держава повинна жорстко контролювати напрямки та цільове використання зерна інтервенційного фонду. Загалом розроблений автором комплекс прикладних заходів орієнтований на раціоналізацію структури українського агроекспорту, підвищення рівня завантаженості та доходності борошномельних підприємств, урівноваження міжсекторного цінового балансу релевантного ринку.

Література:

1. Офіційний сайт Держкомстату України. [Електронний ресурс] – Режим доступу: //http://www.ukrstat.gov.ua/

2. Нікішина О.В. Критеріальна оцінка та діагностика українського ринку борошна / О.В. Нікішина // Економіка харчової промисловості. Науковий журнал ОНАХТ. – 2011. - №3 (11) – С. 60-67.