Талайло О.О.

Керівник: Чернікова Є.Г.

Донецький національний технічний університет

 

ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ОБЛІКУ ЗАПАСІВ ЗА МІЖНАРОДНИМИ ТА НАЦІОНАЛЬНИМИ СТАНДАРТАМИ

 

В умовах розвитку міжнародної економіки, глобалізаційних процесів, розширення зовнішньоторговельних звязків підприємств металургійної, машинобудівної та інших  галузей промисловості, збільшення обсягів  прямого іноземного інвестування набувають актуальності питання адаптації вітчизняної практики обліку до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та звітності.

Одночасно основною передумовою здійснення господарської діяльності більшості підприємств є достатній обсяг та раціональне використання виробничих запасів. Тому кожне підприємство намагається максимально уважно будувати політику ефективного управління виробничими запасами. Займаючи домінуючу частину активів підприємства, запаси грають вагому роль у формуванні структури витрат підприємств, а їх вартість суттєво впливає на рівень рентабельності виробництва. Раціональне використання виробничих запасів несе в собі потенціал підвищення ефективності виробництва. У свою чергу, формування достовірної інформації про наявність та рух виробничих запасів і правильне ведення бухгалтерського обліку їх вартості забезпечує достовірність фінансової звітності. Саме тому питання удосконалення бухгалтерського обліку виробничих запасів з максимальним наближенням їх до методології міжнародних стандартів є актуальними.

Метою даної роботи є порівняння Положення (стандарту) Бухгалтерського обліку  №9 «Запаси» та міжнародного стандарту фінансової звітності (МСФЗ) №2 «Запаси» з метою знаходження спільних і відмінних рис цих документів.

Питанням гармонізації обліку національних з міжнародними стандартами займалися Ф. Бутинець, В. Качалін, С. Голов, В. Костюченко, І. Бланк, В. Швець, Я. Соколов, Г. Савицька, Л. Нишенко та ряд інших дослідників.

При огляді нормативно-правової бази неможливо не звернути увагу на  міжнародні стандарти з бухгалтерського обліку, оскільки національні стандарти з обліку були розроблені на основі міжнародних з врахуванням національних особливостей економіки України тому П(С)БО 9 «Запаси» має ряд спільних моментів з Міжнародними стандартами фінансової звітності 2 «Запаси», зокрема:

1. Поняття «запаси» трактується в обох документах як: активи, що утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності; перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва; утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством.

2. Спільними є також умови визнання запасів і основні поняття, пов’язані з ними.

Незважаючи на те, що всі національні П(с)БО значною мірою ґрунтуються на МСБО, вони не тотожні, а значні зміни, внесені до чинних міжнародних стандартів Радою з МСБО у грудні 2003 року, поглибили існуючі розбіжності.

Деякі відмінності між МСБО 2 та П(с)БО 9 в оцінці запасів проілюструємо у вигляді таблиці що наведена нижче (табл.1).

Таблиця 1

Порівняння міжнародних та національних стандартів з обліку запасів

 

П(с)БО №9 «Запаси»

МСБО №2 «Запаси»

Склад активів, які визначаються стандартами як запаси

До складу запасів входять: сировина й допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва й адміністративних потреб. До цієї групи включають також незавершене виробництво, готову продукцію, що вироблена на підприємстві і призначена для продажу, товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані та утримуються підприємством з метою подальшого продажу, малоцінні та швидкозношувані предмети, молодняк тварин і тварини на відгодівлі, якщо вони оцінюються за цим стандартом.

 

До складу запасів входять: активи, які призначені для продажу в ході нормальної діяльності; перебувають у процесі виробництва для такого продажу; існують у формі сировини й матеріалів, призначених для використання у виробничому процесі або при наданні послуг.

Оцінка запасів при надходженні

Собівартість формується з таких витрат:

1.При придбанні у постачальника.

Суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю)

за вирахуванням непрямих податків; суми ввізного мита; суми непрямих податків у зв’язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству; транспортно-заготівельні витрати; інші витрати.

2.При виготовлені власними силами.

Витрат, що утворюють виробничу собівартість, визначену за П(С)БО 16 «Витрати».

3.При внесенні до статутного капіталу.

Справедливої вартості, погоджена із засновниками підприємства з урахуванням витрат, що включаються до первісної вартості запасів, придбаних у постачальника.

4.При безоплатному отриманні.

Справедливої вартості.

5.При отриманні у результаті обміну на подібні активи.

Балансової вартості переданих запасів.

6.При отримані в результаті обміну на неподібні активи.

Справедливої вартості отриманих запасів.

Собівартість формується з таких витрат:

1.Витрати на придбання.

Ціни придбання; мита, та інших податків; витрати на транспортування; вартості робіт з навантаження та розвантаження й інших витрат.

2.Витрати на переробку.

Витрати, безпосередньо пов’язанні з одиницею виробництва.

3.Інші витрати .

Інші витрати, якщо вони відбулися при доставці до їх теперішнього місця розпакування та приведення до теперішнього стану.

 

Склад витрат, які не включаються до собівартості запасів

До собівартості не включаються витрати: понаднормові витрати і нестачі запасів; проценти за

користування позиками; витрати на збут; загальногосподарські та інші витрати.

До собівартості не включаються : понаднормативні суми відходів матеріалів, оплата праці або інші виробничі витрати; витрати на зберігання, крім тих витрат, які зумовлені виробничим процесом і є необхідними для наступного етапу виробництва; адміністративні накладні витрати, не пов’язані з доставкою запасів до їх теперішнього місця розташування та приведення у теперішній стан; витрати на продаж

Оцінка запасів при витрачанні

Собівартість перших за часом надходження запасів (ФІФО), ідентифікована собівартість, середньозважена собівартість, нормативні затрати; ціни продаж

Допускається метод ЛІФО, собівартість останнього за часом надходження запасів.

Оцінка запасів на дату балансу

Найменша з двох оцінок: первісна вартість або чиста вартість реалізації.

Чиста вартість реалізації

Розкриття інформації про запаси у фінансовій звітності

Балансова вартість запасів, переданих у переробку, на комісію, в заставу;

Сума збільшення чистої вартості реалізації, за якою проведена оцінка запасів.

Сума будь-якого сторнування, будь-якого часткового списання, яка визначається як дохід певного періоду; обставини або періоди.

 

Необхідно відмітити, що міжнародні стандарти мають як позитивні, так і негативні риси. Їх об’єктивними перевагами перед національними стандартами є:

-         чітка економічна логіка;

-         узагальнення найкращої сучасної світової практики в області бухгалтерського обліку;

-         простота сприймання для користувачів фінансової інформації в усьому світі.

До недоліків МСБО можна віднести:

-         узагальнений характер стандартів, які передбачає достатньо велике різноманіття у методах обліку;

-         відсутність детальних інтерпретацій і прикладів співставлення стандартів з конкретними ситуаціями.

Таким чином, можна сказати,що П(С)БО №9 «Запаси» та МСФЗ №2 «Запаси» мають спільні та від’ємні риси. Так визначення поняття «запасів», умови визнання запасів і основні поняття, пов’язані з ними, а також рекомендації щодо використання методів оцінки запасів в обох стандартах є тотожними.

Основними відмінностями між двома стандартами є склад запасів, склад витрат, що входять до собівартості отриманих запасів.

Не зважаючи на те, що національні стандарти обліку побудовані на підставі Міжнародних стандартів виникають розбіжності обліку в Україні та зарубіжних країнах відповідно до специфіки національної системи. Тому необхідно відмовитись від жорсткої регламентації  обліку, а саме: удосконалювати національні П(С)БО та гармонізувати їх з МСБО, також забезпечити належне професійне навчання практикуючих бухгалтерів.

Література

1.                П(С)БО 9 «Запаси» : затверджено наказом Міністерства Фінансів України від 20.10.1999 №246 - [Електронний ресурс] : / Офіційний сайт Верховної Ради України. - Режим доступа : http: / / www. zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0437-99/ - 20.10.199. - Назва з домашньої сторінки Інтернету.

2.                Бутинець Ф.Ф. Бухгалтерський фінансовий облік:Підручник для студентів спеціальності Облік і аудит» вищих навчальних закладів / Ф.Ф.Бутинець – 6-те вид., і перероб. - Житомир: ПП «Рута», 2005. -756 с.

3.                Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 2 «Запаси» [Текст] : від 1 січня 1995 р. зі змінами та доповненнями від 01 . 01 . 2005 / Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку , 2002 . - 730 с .

4.                Кондрашова Т., Міжнародні та національні стандарти бухгалтерського обліку: порівняльна характеристика [Текст] / Т. Кондрашова, О. Соболєва. - Економіка. – К., 2009. – № 4. – С. 16–20.

5.                О.Ю. Басова. Напрямки гармонізації обліку запасів відповідно до міжнародних стандартів//Житомирская научная бухгалтерская школа Ф.Бутынця. -  Режим доступа : http://zsas.zhitomir.org/ru/forum

6.                Семенов Г. А., Панченко О. М, Птицина Л. А. Гармонізація обліку та фінансової звітності промислового підприємства щодо міжнародних стандартів. // Держава та регіони. – 2009. – №1. – С.195 – 199.