Солошенко Е. М., Стулій О.М., Шевченко З. М., Ярмак Т. П.

ДУ «Інститут дерматології та венерології НАМН України», м. Харків

ІНТЕГРАЛЬНІ ГЕМАТОЛОГІЧНІ КОЕФІЦІЄНТИ У ХВОРИХ НА АЛЕРГОДЕРМАТОЗИ ПРИ РІЗНИХ СТУПЕНЯХ ТЯЖКОСТІ ПРОЦЕСУ

Вступ. На сучасному етапі дослідження периферійної крові залишаються надійним крітерієм оцінки стану здоров’я хворих. Про це свідчать публікації, в яких висвітлюється роль використання умовних інтегральних показників крові для кількісної оцінки тяжкості захворювання і порівняльної оцінки ефективності різних методів терапії при різній соматичної патології [2, 3]. Відомість про те, що інтегральні показники крові можуть змінюватися на ранніх стадіях захворювання, дає підставу до застосування умовних інтегральних гематологічних коефіцієнтів без спеціальних методів дослідження для оцінки в динаміці стану імунного гомеостазу та ефективності терапії. Оскільки інтегральні гематологічні коефіцієнти при алергодерматозах не вивчались, то метою даної роботи стало вивчення їх інформативності для оцінки тяжкості перебігу процесу та ефективності терапії.

Матеріали і методи дослідження. Під наглядом знаходилось 257 хворих на алергодерматози, з них 84 хворих – на істинну та 75 - на мікробну екзему, 98 – на атопічний дерматит (АД).

Інтегральні гематологічні показники розраховували на підставі клінічного аналізу крові. Визначали: 1) лімфоцитарний індекс (ЛІ) – відношення лімфоцитів до сегментоядерних нейтрофілів; 2) індекс співвідношення лейкоцитів і ШОЕ (ІЛШОЕ); 3) індекс співвідношення нейтрофілів і лімфоцитів (ІСНЛ); 4) індекс співвідношення лімфоцитів і моноцитів (ІСЛМ). Контрольну групу складали результати клінічного аналізу крові, отримані у 20 практично здорових осіб.

Обчислювальну і статистичну обробку отриманих результатів виконували за допомогою стандартного пакета прикладних програм “Office Professional 97” фірми Microsoft Corporation на ПК типу “Pentium”. Обчисляли значення середньої арифметичної (М), середнього квадратичного відхилення (G), похибки визначення середньої арифметичної (m). За допомогою t-критерію Ст’юдента-Фішера визначали достовірність розходжень (р) порівнюваних групових середніх величин [1].

Результати дослідження та їх обговорення. У 84 хворих на істинну екзему до лікування спостерігалося вірогідне підвищення ЛІ при тяжкому перебігу (табл.1). Після лікування вірогідного зниження ЛІ не спостерігалося. ІСЛМ до лікування при середньому і тяжкому перебігу істинної екземи також був вірогідно підвищеним, що свідчило про напругу у взаємовідношеннях афекторного і ефекторного ланок імунологічного процесу. Після лікування спостерігалося достовірне зниження ІСЛМ при легкому, середньому та тяжкому перебігах дерматозу. Найбільш показовим було порушення інтегрального гематологічного коефіцієнта ІЛШОЕ, який був достовірно зниженим при тяжкому перебігу істинної екземи, що свідчило про наявність інтоксикації, пов'язаної з автоімунним процесом. Після лікування вірогідне зниження ІЛШОЕ залишалось залежно від тяжкості перебігу істинної екземи. ІСНЛ вірогідно не відрізнявся від показників практично здорових осіб контрольної групи. На підставі аналізу статистичних досліджень встановлено, що у хворих на істинну екзему для оцінки тяжкості дерматозу найбільш інформативними інтегральними показниками крові являються: ЛІ, ІСЛМ, ІЛШОЕ, а для оцінки ефективності лікування – ІСЛМ (табл.1 ).

В результаті обстеження 75 хворих на мікробну екзему виявлено, що інтегральні гематологічні коефіцієнти ЛІ, ІСЛМ, ІСНЛ і ІЛШОЕ до лікування при легкому і середньому перебігу захворювання незначно відрізнялися від

відповідних інтегральних гематологічних коефіцієнтів практично здорових осіб (табл. 2).

В той же час у хворих на тяжкий перебіг до лікування особливу увагу привертало відхилення в 1,3 рази коефіцієнтів ІСНЛ, ІСЛМ, ІЛШОЕ у бік їх підвищення по відношенню до показників практично здорових осіб контрольної групи. Тенденція до підвищення показників ІСНЛ залежала від тяжкості захворювання і свідчила про напругу стану мікро- і макрофагальної системи імунітету, яка відіграє значну роль у патогенезі цієї хвороби.

Таблиця 1 – Динаміка інтегральних гематологічних показників у хворих на істинну екзему

Нозологія	Термін обстеження	ЛІ	ІСНЛ	ІСЛМ	ІЛШОЕ
Істинна екзема, легкий перебіг, n = 28	До лікування	0,49±0,07	10,51±1,35	6,42±1,62^5	0,52±0,14^5, 7
	Після лікування	0,50±0,03	9,01±1,45	4,51 ± 0,81	0,74±0,15
Істинна екзема, середній перебіг, n = 29	До лікування	0,53±0,06	11,82±2,51	8,04±1,44^5, 7	0,41±0,06^7
	Після лікування	0,45±0,04	9,59±1,27	5,12±0,58*	0,73±0,14*
Істинна екзема, тяжкий перебіг, n = 27	До лікування	0,59±0,05^7	12,94±2,36	10,6±0,72^1, 3, 7	0,30±0,07^1,7
	Після лікування	0,52±0,02	9,67±1,98	5,23±0,71*	0,45±0,13
Контрольна група, n = 20		0,41 ± 0,07	9,5 ± 0,07	4,52 ± 0,06	0,88 ± 0,07

Примітка. ¹ – відмінності достовірні (p < 0,05) порівняно з показниками у хворих на істинну екзему з легким перебігом до лікування; ³ – відмінності достовірні (p < 0,05) порівняно з показниками у хворих на істинну екзему із середнім перебігом до лікування; ⁵ – відмінності достовірні (p < 0,05) порівняно з показниками у хворих на істинну екзему з тяжким перебігом до лікування; ⁷ – відмінності достовірні (p < 0,05) порівняно з показниками контрольної групи; * – відмінності достовірні (p < 0,05) порівняно з показниками до лікування

Таблиця 2 – Динаміка інтегральних гематологічних показників у хворих на мікробну екзему

Нозологія	Термін обстеження	ЛІ	ІСНЛ	ІСЛМ	ІЛШОЕ
Мікробна екзема, легкий перебіг, n = 23	До лікування	0,42±0,02	10,52±0,05 ^3,5	4,85±0,13 ^5	0,93±0,02 ^5
	Після лікування	0,36±0,05	9,53±0,02	4,51±0,04	0,85±0,03
Мікробна екзема, середній перебіг, n = 24	До лікування	0,36±0,03	11,97±0,11 ^1,5,7	5,28±0,39 ^5,7	0,95±0,05 ^5
	Після лікування	0,42±0,03	7,23±0,57*	4,82±0,11	0,93±0,02
Мікробна екзема, тяжкий перебіг, n = 28	До лікування	0,30±0,06	13,25±0,58 ^1,3,7	6,35±0,41 ^1,3,7	1,21±0,05 ^1,3,7
	Після лікування	0,36±0,03	9,04±1,01*	5,01±0,33*	0,95±0,09*
Контрольна група, n = 20		0,41 ± 0,07	9,51 ± 0,07	4,51 ± 0,06	0,88 ± 0,07

Примітка. ¹ – відмінності достовірні (p < 0,05) порівняно з показниками у хворих на мікробну екзему з легким перебігом до лікування; ³ – відмінності достовірні (p < 0,05) порівняно з показниками у хворих на мікробну екзему із середнім перебігом до лікування; ⁵ – відмінності достовірні (p < 0,05) порівняно з показниками у хворих на мікробну екзему з тяжким перебігом до лікування; ⁷ – відмінності достовірні (p < 0,05) порівняно з показниками контрольної групи; * – відмінності достовірні (p < 0,05) порівняно з показниками до лікування

Після лікування інтегральний гематологічний коефіцієнт ІСНЛ знижувався достовірно до показників осіб контрольної групи, що вказувало на ефективність терапевтичних заходів. Аналіз інтегральних гематологічних коефіцієнтів у хворих на мікробну екзему дозволив зробити висновок, що найбільш інформативним інтегральним гематологічним показником крові для характеристики тяжкості перебігу дерматозу та оцінки ефективності лікування є ІСНЛ (табл.2 ).

На підставі даних аналізу, отриманих у результаті обстеження 98 хворих на АД в період загострення процесу, виявляли підвищення загальної реактивності організму, про що свідчило підвищення інтегрального гематологічного коефіцієнту ЛІ при всіх ступенях тяжкості захворювання (табл.3).

Таблиця 3 – Динаміка інтегральних гематологічних показників у хворих на АД

Нозологія	Термін обстеження	ЛІ	ІСНЛ	ІСЛМ	ІЛШОЕ
АД, легкий перебіг, n = 33	До лікування	0,58±0,07^7	14,45±1,27^3, 5, 7	8,42±2,26^7	0,34±0,04^3,5,7
	Після лікування	0,44±0,06	10,97±1,73*	5,92±1,18	0,49±0,07*
АД, середній перебіг, n = 33	До лікування	0,60±0,10^7	18,78±2,44^1,7	11,94±2,56^7	0,48±0,09^1, 5, 7
	Після лікування	0,53±0,07	13,64±2,61	5,91±1,33*	0,61±0,17
АД, тяжкий перебіг, n = 32	До лікування	0,69±0,07^7	23,36±2,81^1,4,7	12,68±2,84^7	1,33±0,64^1,3,7
	Після лікування	0,60±0,11	15,76±2,68*	8,33±2,12	1,34±0,8
Контрольна група, n = 20		0,41 ± 0,07	9,51 ± 0,07	4,52 ± 0,06	0,88 ± 0,07

Примітка. ¹ – відмінності достовірні (p < 0,05) порівняно з показниками у хворих на АД з легким перебігом до лікування; ³ – відмінності достовірні (p < 0,05) порівняно з показниками у хворих на АД із середнім перебігом до лікування; ⁵ – відмінності достовірні (p < 0,05) порівняно з показниками у хворих на АД з тяжким перебігом до лікування; ⁷ – відмінності достовірні (p < 0,05) порівняно з показниками контрольної групи; * – відмінності достовірні (p < 0,05) порівняно з показниками до лікування

Також спостерігали підвищення активності макрофагальної системи з афекторною ланкою імунітету, на що вказували підвищенні інтегральні гематологічні коефіцієнти ІСНЛ і ІСЛМ. Навпаки, гематологічний коефіцієнт ІЛШОЕ реєстрували вірогідно зниженим при легкому і середньому перебігу процесу, що зумовлено наявністю у хворих інтоксикації, у тому числі інфекційного ґенезу за рахунок приєднання вторинної флори, яка фактично ускладнювала перебіг основного захворювання. Найбільш вираженим у хворих на АД при середньому і тяжкому перебігу було підвищення ІСНЛ і ІСЛМ, що вказувало на максимальну напружність периферичної ланки імунітету. На підставі проведеного статистичного аналізу встановлено, що найбільш інформативним показником для визначення ступеня тяжкості АД та для оцінки ефективності лікування цих хворих являються інтегральні гематологічні коефіцієнти ІСНЛ і ІСЛМ (табл.3).

Таким чином, в результаті аналізу проведених досліджень встановлені найбільш інформативні інтегральні гематологічні коефіцієнти для характеристики ступеня тяжкості процесу та оцінки ефективності терапії.

Висновки.

1. У хворих на істинну екзему для оцінки тяжкості дерматозу найбільш інформативними інтегральними показниками крові виявлені ЛІ, ІСЛМ, ІЛШОЕ, а для оцінки ефективності лікування – ІСЛМ.

2. У хворих на мікробну екзему та АД найбільш інформативним інтегральним гематологічним показником крові для характеристики перебігу дерматозу та оцінки ефективності лікування встановлено ІСНЛ і ІСЛМ.

Література:

1. Лапач С.Н., Чубенко А. В., Бабич П. Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием EXCEL – К. : Морион, 2000.– 320 с.

2. Мустафина Ж.Г., Крамаренко Ю.С., Кобцева В.Ю. Интегральные гематологические показатели в оценке иммунологической реактивности организма у больных с офтальмопатологией //Клиническая лабораторная диагностика. – 1999. - №5. - С. 47 – 48.

3. Тихончук В.С., Ушаков И.Б., Карпов В.Н., Зуев В.Г. Возможности использования новых интегральных показателей периферической крови человека //Военно-медицинский журнал. – 1992. - № 3. – С. 27 – 31.

Адреса для листування: Солошенко Е. М. роб. (057) 706-32-02; дом. (057) 777-02 -47; факс (057) 706-32-03; (095) 88 96 125.

Email: elvirasolo@mail.ru;

Харків (61057) , вул. Чернишевська 7/9, ДУ «Інститут дерматології і венерології НАМН України», лаб. алергології