Педагогічні науки/2. Проблеми підготовки спеціалістів

Корольова Т.В.

Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевького, Україна

Формування інформаційного компонента сучасного медика

У сучасних умовах особливого значення для інтенсифікації навчально-пізнавальної діяльності майбутніх медиків у ВНЗ та формування їх фахової культури набуває використання інформаційно-телекомунікаційних технологій. Інформаційні технології вносять докорінні зміни до професійної підготовки медичних працівників, створюють умови для швидкого розповсюдження медичних знань та інформації, сприяють прийняттю оптимальних рішень та дозволяють ефективно використовувати засоби інформатизації при організації та наданні медичної допомоги. Зважаючи на це, актуальності набуває проблема формування інформаційної культури студентів-медиків, яка у сучасних вищих медичних навчальних закладах є недостатньо поширеною.

Опрацювання наукових праць таких дослідників, як І. Булах, Ю. Лях, В. Марценюк, І. Хаїмзон та інших дає підстави трактувати інформаційну культуру майбутніх медиків як системну інтегральну характеристику, що становить собою взаємозв'язок компетентності в галузі інформатики, готовності ефективно використовувати інформаційно-комунікаційні технології в медичних цілях, загальнокультурних навичок роботи з інформацією, морально-інтелектуальних якостей поведінки в умовах інформаційного суспільства [2, с. 308]. Вимоги до інформаційної культури майбутніх медичних працівників викладені в освітньо-кваліфікаційній характеристиці (ОКХ) Галузевих стандартів вищої освіти, затверджених 2002 року  [4, с. 116].  Згідно з Додатком А ОКХ за спеціальністю «Лікувальна справа» до випускника вищого медичного навчального закладу ставляться вимоги щодо інформаційної культури, які передбачають вміння обробляти державну, соціальну і медичну інформацію. Студент за будь-яких обставин з використанням стандартних процедур і сучасних інформаційних комп’ютерних технологій має вміти:

-                   визначати джерела та місцезнаходження потрібної інформації залежно від її типу;

-                   отримувати необхідну інформацію з визначеного джерела;

-                   обробляти й аналізувати отриману інформацію;

-                   демонструвати базові навички роботи з ПК, пошуку медичної інформації з використанням інформаційних технологій;

-                   визначати можливості застосування інформаційних технологій та електронно-обчислювальної техніки у медицині;

-                   пояснювати принципи формалізації та алгоритмізації медичних задач, принципи моделювання в біології і медицині;

-                   використовувати методи обробки медичної інформації;

-                   на практиці збирати інформацію про пацієнта, оцінювати результати лабораторних та інструментальних досліджень, обробляти державну, соціальну та медичну інформацію [3, с. 25].

На думку Л. Войтенко, на практиці формування інформаційної культури майбутніх медиків має бути спрямовано на формування загальнокультурних навичок роботи з інформацією (грамотно використовувати різноманітні джерела інформації, визначати актуальність та достовірність інформації, організовувати інформаційний пошук, оцінювати інформаційну відповідальність тощо) та морально-інтелектуальних якостей поведінки в умовах інформаційного суспільства (морально-етичні, соціально-правові, пізнавально-інтелектуальні цінності та норми поведінки медичних працівників, що забезпечують успішну та ефективну діяльність в інформаційному середовищі сучасного суспільства) [1, с. 42-50].

Таким чином, у сучасних вищих медичних навчальних закладах процес навчання має бути побудований таким чином, щоб навчити студентів:

-                   шукати, збирати, опрацьовувати й інтерпретувати інформацію, пов’язану з охороною здоров’я, з різних баз даних і джерел;

                   отримувати інформацію стосовно пацієнта з клінічної системи даних;

                    застосовувати інформаційні й комунікаційні технології як допоміжні в діагностичних, терапевтичних і профілактичних заходах, а також з метою спостереження і контролю за станом здоров’я;

                   розуміти сфери застосування й обмеження інформаційних технологій;

                   вести записи власної медичної практики для її аналізу і вдосконалення.

Можна зробити висновок, що студенти мають оволодіти такими уміннями: роботи з різними джерелами інформації (словниками, довідниками); самостійно шукати, систематизувати, аналізувати, відбирати й інтерпретувати інформацію, необхідну для розв’язання навчальних завдань; організовувати, перетворювати, зберігати й передавати інформацію; використовувати отриману інформацію в доповіді, презентації, дискусії, обговоренні, під час написання курсової, дипломної робіт; використовувати інформаційні прилади; застосовувати для розв’язання навчальних завдань інформаційні й телекомунікаційні технології. Володіння зазначеними уміннями забезпечує сформованість інформаційного компоненту фахової культури студентів-медиків.

Література

1. Войтенко Л. П. Обґрунтування окремих компонентів методичної системи навчання медичної інформатики у ВМНЗ / Л. П. Войтенко // Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору. Теоретичний та науково-методичний часопис / гол. ред. В. Андрущенко. – К. : Інститут вищої освіти АПН України. – Том ІІІ (21). Новітні засоби навчання: проблеми впровадження та стандартизації. – С. 42–50.

2. Медична інформатика [Текст] : підручник / І. Є. Булах, Ю. Є. Лях, В. П. Марценюк, І. І. Хаїмзон. – Т. : Укрмедкнига, 2008. – 308 с.

3. Освітньо-кваліфікаційна характеристика спеціаліста за спеціальністю 7.110101 «Лікувальна справа» напряму підготовки 1101 «Медицина»: Галузевий стандарт вищої освіти. – [Чинний 2003–04–16]. – К : «Книга-плюс», 2003. – 25 с.

4. Освітньо-професійна програма підготовки спеціаліста за спеціальністю 7.110101 «Лікувальна справа» напряму підготовки 1101 «Медицина»: Галузевий стандарт вищої освіти. – [Чинний 2003–04–16]. – К: «Книга-плюс», 2003. – 116 с. – (Державні стандарти вищої освіти)