Рябокінь С.І.

Красноградський коледж Комінльного закладу „Харківська гуманатарно-педагогічна академія” Харківської обласної ради

ПЕДАГОГІЧНИЙ МОНІТОРИНГ І ЙОГО МІСЦЕ У ПРОФЕСІЙНОМУ ВИХОВАННІ МАЙБУТНЬОГО ФАХІВЦЯ

Професійне виховання майбутніх педагогів – це цілеспрямований і керований процес, метою і основним результатом якого є професійна вихованість студентів, що реалізується в єдності трьох його компонентів – когнітивного, емоційного і дієво-практичного. В основі професійної вихованості лежить морально-естетичне ставлення майбутнього вчителя до дійсності, до реалій повсякденного соціального і професійного буття педагога. Відношення виражає міру духовного багатства майбутнього фахівця, ступінь його соціальної активності, його установку на творення краси і добра, на принесення соціальної користі, здатність тонко відчувати і сприймати світ. У розумінні природи професійної вихованості надзвичайно важлива спрямованість педагога до перетворення, вдосконалення світу, і в першу чергу, – людини майбутнього. Соціальна активність, початкова творчість, установка на соціальну користь – ключовий момент у розумінні сутності професійної вихованості педагога. Вихованість разом з  освіченістю – рівнем загальних і професійних знань, активністю у їх безперервному поповненні, бажанням і вмінням самоосвіти – служать основою майстерності майбутнього фахівця.

Складовим компонентом організації педагогічного процесу є педагогічний моніторинг, оскільки викладач, забезпечуючи навчально-виховний процес, має знати рівень розвитку, освіченості і культури своїх вихованців. Організовуючи свою власну діяльність, педагог вивчає, відбирає, відслідковує ефективність намічених або вже вибраних форм, методів, і засобів педагогічних впливів. Він проектує можливі варіанти діяльності студентів, вивчає мотиви і кінцеві „зрушення“ у розвитку, освіті, формуванні особистості студента.

Саме педагогічний моніторинг є надійним інструментом, який дає можливість фіксувати та відстежувати динаміку рівня професійної вихованості студентів, грамотно використовувати отримані за його допомогою дані у моделюванні та організації всієї освітньої роботи зі студентами. Він орієнтований на діагностику стану професійної вихованості студентів, аналіз її динаміки, інтерпретацію тенденцій в її розвитку, забезпечення всіх зацікавлених суб'єктів виховного процесу педагогічного ВНЗ (керівників ВНЗ, заступника директора з виховної роботи, завідувачів відділень, керівників груп та ін.) статистико-аналітичною інформацією, зібраною за допомогою комп'ютерного тесту-опитувальника і зберігається в комп'ютерній базі даних.

Така інформація дозволяє здійснювати опосередковані вимірювання певних параметрів процесу професійного виховання майбутніх педагогів, обґрунтовано ставити виховні завдання, визначати найбільш ефективні зміст, форми та методи виховання, а також цілеспрямовано моделювати умови професійно-особистісного розвитку студентів в освітньому процесі ВНЗ. Педагогічний моніторинг містить елементи своїх різновидів. Динамічний моніторинг ставить за мету найбільш ефективне управління освітнім і виховним процесами ВНЗ. для досягнення бажаного рівня професійної вихованості спеціалістів. За допомогою конкурентного моніторингу можна порівняти групи різних відділень, визначити характер і результати впливу на них виховного середовища ВНЗ. Порівняльний моніторинг дає можливість використати отримані дані для порівняння виховних впливів на студентство у цілому, на окремі його частини – відділення, курс, група. Мета базового моніторингу – виявлення нових компонентів аналізу професійної вихованості студентів.

Реалізація моніторингу неможлива без використання сучасних інформаційних технологій, комп’ютерної техніки та математичних методів, які забезпечують швидкість і якість збору, аналізу та управління освітнім процесом ВНЗ. Інформація, отримана в результаті моніторингу, збільшує можливості тих, хто приймає важливі рішення, наслідки яких можуть мати вплив як в найближчому майбутньому, так і через багато років.

Базовими принципами моніторингу якості виховання, які водночас служать критеріями оцінювання його якості є: перспективність, тобто спрямованість дослідження на розв’язання актуальних завдань виховання і особистісного розвитку студентів; гуманізм, зміст якого – повага до особистості, довіра, позитивний емоційний мікроклімат та атмосфера доброзичливості, гарантії невикористання результатів досліджень для вчинення будь-яких репресивних дій; об’єктивність, зокрема достовірність одержаної інформації, технології її обробки, які виключають суб’єктивний вплив та враховують усі результати, рівність умов для учасників дослідження; узгодженість нормативно-правового, організаційного та науково-методичного забезпечення досліджень; комплексність, безперервність і тривалість спостережень; своєчасність отримання, обробки та оцінки дослідженої інформації; рефлексія, що проявляється в аналізі та оцінці отриманих результатів на всіх рівнях управління, здійсненні самооцінки і самоконтролю.

Практика сучасної вищої освіти, звернення до професійної освіти майбутніх педагогів є серйозною соціально-педагогічною проблемою. З одного боку, соціокультурний розвиток суспільства, розвиток вищої освіти вимагає постійного підвищення ефективності професійної підготовки педагогічних кадрів, а з іншого – реальний рівень такої підготовки є низьким і не відповідає запитам і вимогам суспільства. Результатом процесу професійного виховання студентів у ВНЗ є вихованість майбутніх педагогів, яка виявляється в інтелігентності, високому рівні соціальної активності особистості, її морально-етичному ставленні до дійсності. В основі такого ставлення майбутнього спеціаліста до оточуючого світу лежить система його цінностей, розуміння своєї значимості у житті суспільства. Впровадження моніторингу в практику професійно-особистісного розвитку майбутніх педагогів дозволяє забезпечити високу ефективність освітнього процесу, справжню інтеграцію всіх суб'єктів соціального й професійного становлення майбутніх фахівців у ВНЗ.