Корнієвська В.Г., Панченко С.В., Іванкіна Н.М., Корнієвський Ю.І.

Запорізький державний медичний університет

ТЕСТУВАННЯ ЯК ФОРМА КОНТРОЛЮ ТА ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ЗНАНЬ З ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ БОТАНІКИ

Приєднання системи освіти України до Болонського процесу вимагає створення об’єктивного методичного інструментарію оцінки якості навчання. Cистематичне застосування тестових методик для оцінки рівня навчальних досягнень студентів набуває поширення і одночасно виявляє нові педагогічні проблеми, пов’язані з необізнаністю викладачів вищої школи з тестовими методиками, їх особливостями.

Методика складання тестів, є серйозним методичним і науковим завданням, активно розробляється дослідниками, описані певні властивості, якими повинні володіти тести, як традиційні, так і комп'ютерні.

Для тестів характерні такі властивості , як:

1. Валідність, наукова достовірність, повнота і достатність для контролю елементів змісту. Тест не повинен бути навантажений другорядними термінами, незначними деталями з акцентом на механічну пам'ять, якщо в тест включаються точні формулювання з підручника, або фрагменти з нього.

2. Надійність, тобто стійкість результатів виміру дії до випадкових чинників.

3. Об'єктивність ( виключення впливу викладача на оцінку результатів,

відповідність отриманих результатів рівню знань студента.

4. Диференціація (тест не повинен містити завдання тільки для слабких або тільки сильних).

5.Наявність чіткої структури або дискретність. При проведенні підсумкового тестування з фармацевтичної ботаніки Модуль 1 «Анатомія рослин» тести містять завдання з підмодулів «Рослинна клітина», «Рослинні тканини», «Анатомія вегетативних органів». Модуль 2 «Систематика рослин» тести містять завдання з підмодулів «Генеративні органи», «Рослини, які відносяться до певних родин згідно програми».

6. Загальнозрозумілість або визначеність (тести повинні містити завдання, терміни, визначення, які однозначно зрозуміли всім, а формування – доступні, короткі і логічні).

7. Практичність, простота у використанні. Кожне завдання повинне полягати у вимозі від студента відповіді тільки на одне питання.

8. Відповідність джерелам інформації, якими користуються студенти; не можна перевіряти те, чому не навчали, застосовувати складні завдання або завдання-головоломки.

9. Складність. Завдання не повинні бути легкими або складними. Крім того, варіанти відповідей не повинні містити підказок, завдяки яким можна визначити правильну відповідь, навіть не знаючи матеріалу. Завдання для тестів повині бути інформативними. Тестові завдання не можуть бути громіздкими або простими. Варіантів відповідей на завдання повинно бути по можливості, не менше п'яти. Як невірні відповіді бажано використовувати найбільш типові помилки.

10. Достовірність. Результати теста повинні узгоджуватися з результатами інших способів контролю або повторного тестування.

Здатність викладача підготувати тести залежить від рівня його професійної підготовки, наявності комп’ютерної техніки (програм), що дозволяє спростити процес перевірки тестових завдань, рівня володіння викладачем комп’ютерною технікою, обізнаністю щодо тестових методик а також ставленням до своєї роботи, бажанням використовувати тестування в навчальному процесі.

Зрозуміло, що розробка тестів потребує значних витрат часу, але розроблена викладачем система тестових завдань з певної навчальної теми у подальшому призводить до суттєвого скорочення часу на контроль за навчальною діяльністю студентів.

Різноманітність видів тестових завдань дозволяє викладачеві у відповідності із поставленими навчальними цілями складати тести, що надають можливість продіагностувати навчальні досягнення студентів. При складанні тестів необхідно також пам’ятати про загальноприйняті властивості тестів.

Використання тестів у навчальному процесі ВНЗ переслідує мету своєчасної корекції знань студентів. Тест повинен забезпечувати діагностичний обернений зв’язок між студентом і викладачем.

В умовах кредитно-модульної системи навчання педагогічна діагностика виконує роль контрольно-оціночного інструмента, а така функція як корекція знань поступово відходить на другий план.

Сьогодні тест розглядається як необхідний і об’єктивний метод педагогічної діагностики рівня навчальних досягнень студентів. Тести використовуються викладачами у процесі та по завершенню вивчення навчальної дисципліни. Основні проблеми, які необхідно вирішити викладачеві в процесі складання тестових завдань – чому надати перевагу: диференціації завдань чи перевірці тільки базових знань студентів із конкретного змістового модуля навчальної дисципліни? На практиці часто постає питання: чи завжди тестові завдання відображають ті знання, вміння та навички, якими повинен оволодіти студент?

На сучасному етапі розвитку національної системи вищої освіти проблема діагностики набуває актуальності, оскільки модульний підхід у побудові навчального процесу вимагає після кожного змістового модулю проведення діагностичного зрізу, що має на меті з’ясування реального рівня навчальних досягнень студентів.

Розрізняють стандартизовані та нестандартизовані тести. Стандартизовані тести – це тести, які пройшли спеціальний методологічний експеримент з вироблення нормативів, перевірки надійності та валідності на основі репрезентативної вибірки. Проте у практиці вищих навчальних закладів використовуються нестандартизовані тести, тобто тести, складені самими викладачами із певних дисциплін. Це пояснюється тим, що кожна навчальна дисципліна, яка викладається у вищому навчальному закладі, постійно удосконалюється, оновлюється і відповідно викладач складає тестові завдання, спираючись на останні теоретичні та практичні надбання науки. Тестування є одним з методів педагогічного оцінювання, яке може здійснюватись з різною метою і відповідно бути формуючим (або поточним) та підсумковим. Для кожного випадку мають бути розроблені спеціальні тести, що відповідають меті та завданням певного виду тестування.

За допомогою тестів можуть здійснюватися усі види контролю, а саме: вхідний або попередній, метою якого є визначення початкового рівня знань студентів, їх готовності до сприняття нової інформації, застосовуються так звані претести (попередні тести), який використовується на першому практичному занятті.

За результатами виконання претеста відбувається поділ студентів на дві умовні групи: студенти, які готові до сприйняття нового матеріалу і студенти, які потребують додаткових індивідуальних консультацій викладача. Вхідне тестування не є самоціллю чи формальним заходом. Це початок процесу накопичення та систематизації статистичних відомостей про досягнення кожного студента, а також можливість для викладача прогнозувати та планувати навчальну діяльність, визначати її пріоритетні напрямки, здійснювати індивідуальний підхід у навчанні. В умовах кредитно-модульної системи організації навчання у вищій школі значення вхідного (попереднього) тестування зростає. У відповідності з результатами тестування здійснюється цілеспрямована корекція процесу навчання з урахуванням можливостей кожного студента при складанні завдань для самостійної та індивідуальної роботи.

Поточний - безперервно здійснюване "відстежування" рівня засвоєння знань і вміння студентів на практичних заняттях з метою коригування навчальної діяльності студентів, стимулювання інтересу до навчання, формування почуття відповідальності;

Рубіжний або тематичний - контроль знань після завершення вивчення визначених тем (розділів) або модулю.

Тести тематичного контролю передбачають перевірку, оцінку і корекцію засвоєння знань: підсумковий тестовий контроль передбачає застосування так званих тестів навчальних досягнень студентів. Він проводиться наприкінці семестру або атестаційного періоду з метою об’єктивної оцінки успішності студентів за цей період. Під час тематичного і періодичного контролю використовують формуюче та діагностичне тестування. Формуюче тестування спрямоване на виявлення прогалин у знаннях студентів та їх усунення. Діагностичне тестування спрямоване на встановлення причин цих прогалин.

Контроль залишкових знань і вмінь через якийсь час використовується після вивчення теми, розділу, курсу (від трьох місяців до півроку і більше).

Його можна використовувати при підготовці студентів до складання ліцензійного іспиту «Крок-1 Фармація». Фармацевтична ботаніка є одним із предметів які входять до іспиту ( кількість тестів становить 13% від загального).

Базу тестових питань з фармацевтичної ботаніки для підготовки до ліцензійного тестового іспиту «Крок 1. Фармація» розміщено на сервері інструментальної системи розробки та супроводу дистанційних курсів (ІСРСДК) RATOS, що дозволяє проводити on-line тестування студента з використанням різних сценаріїв [2]. Протягом підготовки в системі RATOS «тренування» студент може переглянути всю базу тестів, а у разі виникнення сумніву може скористатись підказкою.

Другим етапом підготовки студента є самоконтроль його знань з допомогою тестових завдань, використовуючи сценарій режиму алгоритму «піраміди». Тренування алгоритму «піраміди» базується на тому, що запитання, на яке дано неправильну відповідь, з'являється в процесі тестування студента декілька разів до отримання правильної відповіді. Це змушує студента звернутись під час підготовки до теоретичної бази з фармацевтичної ботаніки.

База тестів для тестування студента в системі «Крок 1. Фармація», внесеної до RATOS, дозволяє вести постійний контроль за самопідготовкою великої кількості студентів і корекцію цього процесу [1]. RATOS при аналізі навчальної активності в процесі підготовки студента відповідає на питання: скільки разів звертався студент до бази тестів, протоколює сеанси тренування з використанням алгоритму «піраміди» і ,відповідно, дає можливість контролювати процес за допомогою консультацій з фармацевтичної ботаніки.

Етапом підготовки студента до ліцензійного тестового іспиту «Крок 1. Фармація» є обов'язкове тестування студента у паперовому вигляді з дотриманням вимог Центру тестування МОЗ України, що повністю адаптує студента до майбутнього випробування. На основі її результатів розробляється індивідуальний план підготовки для кожного студента, що допомагає йому зорієнтуватись у навчальному матеріалі і як наслідок, у короткий термін відтворити знання з фармацевтичної ботаніки.

Тестовий контроль при вивченні фармацевтичної ботаніки використовується на паперових носіях та в комп’ютерному варіанті при всіх видах контролю.

Викладачами кафедри розроблені тести до кожного підмодулю: «Анатомія рослин» та «Систематика рослин», підготовлені збірники тестів з коментарями, з дистракторами, які використовуються при підготовці занять для студентів денної та очної форми навчання та ліцензійного іспиту «Крок-1 Фармація».

ВИСНОВКИ

Використання тестового контролю дає змогу вирішувати важливі завдання щодо управління навчально-виховним процесом у вищих навчальних закладах: корегування змісту освітніх стандартів і навчальних програм, вдосконалення методів викладання предметів, підвищення ефективності самостійної роботи студентів. Головні результати тестового контролю: поліпшення якості освіти, рівня навчальних досягнень студентів, наявність об’єктивної інформації про результати успішності студентів.

Література

1. Нохрина Н. Н. Тест как общенаучный диагностический метод / Н.Н.Нохрина // Социологические исследования (СОЦИС). – 2005. – №1. – С. 118–125.

2. Артюшин Г. Ш. Тестовий контроль як фактор активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів /Г. Ш. Артюшин // Практична психологія та соціальна робота. – 2001. – №6. – С. 50–-52.

3. Дзундза А. Вища школа: до проблем тестування / А. Дзундза // Освіта і управління. – 2003. – №3. – С. 114–118.

4. Кандибей К.І.Технологія актуалізації знань студента при підготовці до ліцензійного іспиту «Крок-1 Фармація» на засадах ІКТ/ К.І.Кандибей, О.А.Рижов, В.Г.Корнієвська// Запорожский медицинский журнал.-Запорожье.-2012.-№6(75).-

С.94-96.

5. Корнієвський Ю.І. Фармацевтична ботаніка. Навчально-польова практика / Ю.І.Корнієвський, В.Г.Корнієвська, П.Ю.Шкроботько//.- Запоріжжя: ЗДМУ,2013.-122с.

Аннотация. Проблемы диагностирования и контроля результатов процесса учебы студентов. В статье проведен анализ проблем диагностирования и контроля результатов процесса учебы студентов в высшей школе.

Summary. Problems of diagnosing and control of results of process of studies of students. In the article the analysis of problems of diagnosing and control of results of process of studies of students is conducted at high school.

Відомості про авторів:

Корнієвськая В.Г.,к.фарм.н., доцент кафедри фармакогнозії, фармакології і ботаніки ЗДМУ;

Панченко С.В., ст.лаборант кафедри фармакогнозії, фармакології і ботаніки ЗДМУ;

Іванкіна Н.М., викладач вищої категорії фармакогнозії медичного коледжу ЗДМУ;

Корнієвський Ю.І.,к.фарм.н., доцент, кафедри фармакогнозії, фармакології і ботаніки ЗДМУ

Адреса для листування: Корнієвський Юрій Іванович, 69032 м. Запоріжжя. проїзд Дружний 9А кв.22. тел.: (061)236-93-75.