Филологические науки/3 Теоретические и методологические проблемы  исследования языка.

                                             Сиротін О.С.

Національний університет біоресурсів іприродокористування України

 

СПЕЦИФІКА КОМУНІКАТИВНОЇ СЕМАНТИКИ ПРАГМАТИЧНИХ ІДІОМ

У своєму дослідженні ми б хотіли звернути увагу на одиниці різної міри усталеності, які відіграють важливу роль у здійсненні, організації спілкування англійською мовою, які йменуються прагматичними ідіомами. Мета нашого дослідження — розглянути, в чому саме полягають особливості цих утворень і чому для їх позначення обрано термін «прагматичні ідіоми».

Сьогодні існує багато тлумачних, а також двомовних фразеологічних словників. У більшості з них  фіксуються переважно одиниці, які обслуговують номінативно-класифікаційну діяльність людини і мають нефразеологічні еквіваленти. Наприклад:

until the kingdom comes for a very long time;

to play with fire to take risks;

to pull a fast one to deceive;

to have got out of bed on the wrong side to be in a bad mood;

to give way (to sb/sth) to yield (to sb/sth);

down and out without a job, homeless;

give it to to scold, punish тощо.

Крім таких фразеологічних одиниць існують також різного роду усталені утворення, які безпосередньо чи опосередкованно співвідносяться з вербальною поведінкою, вербальною діяльністю людини, наприклад:

How do you do?, How's tricks?, How come?, What about...?, How about...?, Could you...?, Now you're talking, Look who's talking, You can say that again, You could have fooled me, between you and me, so to speak, strictly speaking, to cut a long story short, in a nutshell, all right, thank you тощо [1].

Сучасна англійська мова багата на такі утворення. Присутні у мовній компетенції, мовній свідомості природних носіїв англійської мови, такі вирази використовуються ними у відповідних мовленнєвих ситуаціях, в усному  або письмовому мовленні автоматично.

Окремі групи таких одиниць неодноразово привертали увагу лінгвістів, інтерес до них особливо посилився у зв'язку з усвідомленням того факту, що вербальній поведінці людини притаманний не тільки оказіональний, але й реку­рентний, повторювальний характер. Останній виявляється, зокрема, у неодноразовому використанні певних одиниць у типових ситуаціях спілкування, що веде до стабілізації їхньої інтенціональної, комунікативної се­мантики, закріпленню за ними певних прагматичних значень.

Для позначення таких мовленнєвих утворень, які закріпилися у мові, використовуються такі різноманітні терміни, як, наприклад: стереотипні вирази, комунікативні стереотипи, стійкі формули спілкування, стійкі речення, стандартизовані вирази, готові фрази, типові розмовні фрази, речення формулоподібного характеру, мовленнєві формули, формули ввічливості, граматичні формули, мовленнєві стереотипи, типізовані комунікативні стереотипи, стереотипні формули, функціональні ідіоми, розмовні ідіоми, прагматичні ідіоми і т.ін.

У даному випадку має місце наявність пересічення понять, які позначаються цими термінами, тому багато з них є взаємозамінюваними.

Усі стійкі одиниці, про які іде мова, представлені окремими словами, сполученнями слів, частинами речень, окремими реченнями, виражають певні прагматичні значення. Останні полягають, зокрема, у вираженні комунікативного наміру, інтенції мовця, його відношення  змісту повідомлення або його формального аспекту, структуруванню мовленнєвоі одиниці, пов'язаному, у кінцевому підсумку, зі змістовим боком висловлювання. Тому правомірно називати такі усталені одиниці прагматичними ідіомами.

Перевагу, яка віддається даному терміну, можна пояснити низкою причин. Перш за все «прагматична ідіома» є найбільш загальним із усіх згаданих вище усталених виразів. Щоб переконатися в цьому, достатньо хоча б коротко зіставити його з деякими іншими термінами.

Що стосується терміна «формула» (мовленнєві формули, формули ввічливості), то найчастіше  він використовується для позначення прагматично спеціалізованих стійких одиниць, які характеризуються рисою «ввічливість», наприклад: thank you, excuse me, if you please і т.ін. До них відносяться також вирази, які конвенційно використовуються під час привітання і прощання, та деякі інші.

Поняття «прагматичний» є більш широким, ніж поняття «ввічливий». Ввічливість виступає лише однією з прагматичних особливостей мовних одиниць, у вживанні яких знаходять відображення соціальні та деякі інші риси учасників спілкування. Існують також комунікативні наміри, ілокуції, прагматичні значення, нейтральні з цієї точки зору. Показові у цьому відношенні прагматичні ідіоми І promise you, to say nothing of, to cut a long story short, by the way, beyond (the shadow of) doubt і багато інших, які їх виражають і які здаються нейтральними у відношенні до поняття ввічливості.

Отже, прагматичні ідіоми виражають  більш різноманітні типи відношень між відправником і одержувачем повідомлення, ніж формули ввічливості. Інакше кажучи, прагматичні ідіоми і формули ввічливості пов'язані відношеннями односторонньої імплікації: будь-яка формула ввічливості є прагматичною ідіомою, однак не кожна або не будь-яка прагматична ідіома є формулою ввічливості.

Прагматична функція численних стійких мовних утворень, які іменуються прагматичними ідіомами, може полягати, однак, не лише в представленні комунікативного наміру мовця, ілокутивної сили висловлювання, мовленнєвого акту, але й в модифікації ілокутивної сили мовленнєвих актів. Серед прагматичних ідіом знаходимо утворення, які виступають як безособовий коментар з приводу вірогідності стверджуваної пропозиції, змісту висловлювання, які здатні одночасно збільшувати ілокутивну силу мовленнєвого акту. Деякі з них вказують на роль інших учасників спілкування або вводять мовленнєвий акт, одночасно підкреслюючи його важливість, наприклад, (and) what is more. Утворення, про які йдеться, можуть вказувати на різні аспекти комунікативного наміру мовця [2].

Отже, і в цьому випадку виявляється, що прагматичні ідіоми охоплюють більш широкий спектр прагматично спеціалізованих утворень, ніж типізовані комунікативні стереотипи.

Що стосується другого компонента терміна «прагматична ідіома», який тут вживається, а саме — «ідіома», то і для його вживання є  достатні підстави. При цьому ми виходимо із відомого у лінгвістиці широкого розуміння ідіоматичності, яке допускає різноманітні способи співвідношення загального значення одиниці і значень компонентів, які її утворюють, а також той чи інший тип варіювання самих компонентів.

Інакше кажучи, ідіоматичність (здатність бути ідіоматичним) подається  у вигляді шкали, на крайніх межах якої розташовуються одиниці, які  значною мірою розрізняються за ступенем усталеності, характером співвідношення їх загального значення і значень компонентів, що їх утворюють. Порівняємо, наприклад, утворення a good drink, good money, a poor excuse, down and out і а good deed, poor soil, up to one's eyes, які при такому підході цілком правомірно реєструються фразеологічними словниками.

Аналогічний підхід до трактування різного роду сталих висловів, за якими закріплені конкретні прагматичні значення, тобто підхід, засно­ваний на широкому розумінні ідіоматичності, дозволяє розглядати як ідіоматичні одиниці різного ступеня усталеності з постійною інтенціональною, комунікативною семантикою, представляючи такі прагматичні ідіоми у вигляді шкали.

На крайніх межах шкали розташовуються «чисті», справжні праг­матичні ідіоми, які характеризуються метафоризацією значення, незмінні та ті, які не допускають змінювання, варіювання форми, загальне значення яких не є сумою значень слів, що їх утворюють, і вирази з конвенційною семантикою, складові компоненти яких  певною мірою зберігають свої власні значення, що включають також «відкриті» ідіоми, які допускають певне варіювання компонентів, що їх утворюють. Порівняємо, наприклад: How do you do?, Many happy returns of the day і look here, I say, I tell уou, а також see you (later / soon / tomorrow) тощо.

Більшість справжніх ідіом являють собою граматично немодельовані утворення, які не допускають варіювання синтаксичної структури чи морфо­логічної форми компонентів, що їх утворюють, наприклад: How do you do?

(*How did you do?), Many happy returns of the day (*Several happy returns of the day), many thanks (*two thanks), it goes without saying (*it will go without saying), don't mention it (*/you/mention it).

Закріплені актомовленнєві контексти вживання таких утворень зумовлю­ються не їх буквальним значенням, а перш за все конвенціями вживання. Інакше кажучи, певне, часто непередбачене прагматичне значення притаманне тій чи іншій прагматичній ідіомі внаслідок практики її вживання, що склалася, наве­дення у схожих мовленнєвих ситуаціях.

Наприклад, вживане під час прощання Good-bye! буквально означає God be with you! (Нехай буде з тобою Бог!; порівняємо російське спасибо — буквально, «спаси тебя Бог*) Зв'язок між прагматичним значенням і формою (буквальним значенням) таких утворень є, отже, загалом довільним.

До складу прагматичних ідіом входять також одиниці, у яких співвідношення форми і прагматичного значення не обов'язково є довільним, тобто вирази, окремі компоненти яких зберігають своє лексичне значення, наприклад: see you (later etc). Could you...?, How/What about...? тощо.

Навряд чи справедливо стверджувати, що для таких утворень зовсім не характерна «внутрішня мотивованість». Вживаючись у подібних ко­мунікативних ситуаціях, які повторюються, вони начебто втрачають свою інформативну цінність.

      Прагматичні ідіоми включають, як ми вже бачили, також одиниці, які виступають як моделетворні члени речення. Іншими прикладами можуть бути Down with...! і Up with...!. Hurrah for...!, які виражають несхвалення і схвалення, підтримку мовця відповідно Сюди ж відносяться Would you...?. Could you...?. Why don't you...?, які виступають маркерами директивних мовленнєвих актів.

Прикладами прагматичних ідіом — так званих спеціальних граматичних конструкцій, граматичних ідіоматизмів, можуть бути інфінітивні і дієприкметникові звороти, які використовуються як «огороджувачі», наприклад: so to say, to tell (you) the truth, to cut a long story short, strictly speaking, frankly speaking тощо.

Різні фразеологічні словники виділяють, наприклад, як особливі типи ідіоми, які використовуються для зв'язку речень або окремих реплік мовців, стійкі мовленнєві фрази, значення яких, попри усю їх «прозорість», навряд чи можна розглядати як суму значень компонентів, які їх утворюють, і які внаслідок цього можуть являти труднощі для розуміння.

Результатом орієнтації на буквальне значення прагматичних ідіом може бути так звана прагматична невдача (pragmatic failure), прагматичний провал у спілкуванні.

Прикладом труднощів засвоєння особливостей мовленнєвої поведінки природних носіїв англійської мови, пов'язаних з орієнтацією на буквальне зна­чення одиниці, може бути прагматична ідіома (Please,) help yourself, яка буквально означає «(Будь ласка,) допоможи собі(сам)*, але яка конвенційно використовується як ввічливе запрошення пригощатися.

Отже, особливий статус прагматичних ідіом у мові пояснюється не стільки їх ідіоматичним характером у суто граматичному розумінні, скількі їх «прив'язаністю» до ситуацій спілкування, їх використанням у конкретних ситуаціях.

Природа ідіоматичності прагматичних ідіом — одиниць, які безпосередньо включені у сферу мовленнєвої комунікації, дещо відрізняється від ідіоматичності семантично і синтаксично пов'язаних ланцюжків слів, які функціонують як окрема, єдина номінативна одиниця. Ідіоматичність таких прагматично суттєвих одиниць є прагматичною за своєю природою, вона зумовлена їх спеціалізацією на виконанні певного комунікативного призначення.

Специфіка комунікативної семантики прагматичних ідіом, присутніх у вербальній пам'яті комунікантів як одне ціле, які в багатьох випадках використовуються у відповідних мовленнєвих ситуаціях автоматично, їх важлива роль у вербальному спілкуванні, його організації, вказує, крім усього іншого, на те, що мовна і комунікативна компетенція тих, хто користується природньою мовою, не розділені чіткими межами, а, навпаки, пов'язані ступеневими відношеннями перетину і взаємозумовлення, що має врахо­вуватись при вивченні англійської мови як іноземної.

Функціонуючи як метатекстові засоби, які організують пропозиціональну інформацію, зміст висловлювання, і повідомляють про неї адресата, одночасно підказуючи йому ракурс її сприйняття, а також як метакомунікативні засоби, які використовуються для встановлення, підтримання і розмикання мовленнєвого контакту учасників спілкування, маючи здатність виражати основні і другорядні, додаткові прагматичні значення, прагматичні ідіоми виступають своєрідними маркерами дискурсу, забезпечуючи його логічну упорядкованість, комунікативну організацію. Вони відіграють важливу роль у здійсненні мовленнєвого впливу і, у кінцевому підсумку, ефективного мовленнєвого спілкування комунікантів.

Навряд чи можна висловлювати сумнів з приводу такого особливого шару ідіоматики, якими є прагматичні ідіоми. Без усвідомлення особливостей їх використання в ситуаціях мовленнєвого (усного і письмового) спілкування неможливо оволодіти особливостями функціонування мови як інструмента комунікації.

Література

1. А.М. Медведєва , Н.Ю. Медведєва . Англо-українсько-російський словник усталених виразів.—Київ—Тернопіль: А.М. Вид-во “Українська енциклопедія”, 1992. – С.10-11.

2. Ginsburg R.S., Khidekel S.S. A Course in Modern English Lexicology.– М.: Высшая школа, 1989. – С.48-49.

     3. Зорівчак Р.П. Фразеологічна одиниця як перекладознавча проблема.—  Львів, 1983. 56 с.