Секція: Біологічні науки

Підсекція 7: Зоологія

д.б.н. Стадниченко А.П., Гирин В.К.

Житомирський державний університет ім. І.Франка

Трематодофауна молюсків річки Тетерів

Загальновідомо, що прісноводні молюски (як Gastropoda, так і Bivalbia) є облігатними проміжними хазяями трематод, здійснюючи тим самим циркуляцію у природних біоценозах цих небезпечних для хребетних тварин гельмінтів. Дослідження гельмінтозної ситуації у басейні р. Тетерів проводилися нами у період з 1971 по 2007 рік. Матеріалом слугували молюски, зібрані як в основному руслі р. Тетерів, так і в її допливах (752 проби). Дослідження трематод здійснювали виключно на живому матеріалі так, як це рекомендує робити Т.О. Гінецинська [1]. Визначення видової належності трематод проводили за [2,3].

У р. Тетерів виявлено 43 види молюсків, у 14 з них відзначено паразитування партеніт (спороцисти і редії) і личинок (церкарії і метацеркарії) трематод (таблиця).

З’ясовано, що найбільшою якісною різноманітністю відзначається трематодофауна тих видів молюсків, які характеризуються найбільшими показниками частоти трапляння в обстежуваному регіоні і високими значеннями щільності населення їх популяцій. Такими видами є Lymnaea stagnalis (Linné), Viviparus viviparus duboisianus Mousson, Bithynia tentaculata (Linné). Кількість зареєстрованих у них видів трематод становить 11, 6 і 5 відповідно. Ці ж молюски відзначаються і найвищими значеннями екстенсивності інвазії, котра у третині обстежених популяцій перевищує 35, а часом становить 85 – 100%.

Інші з досліджених нами видів трапляються рідше, популяціям їх здебільшого притаманна абсолютна малочисельність і незначна щільність населення, котрі до того ж прогресуюче зменшуються рік від року (особливо інтенсивно в останнє десятиліття). Якісна різноманітність трематодофауни цих молюсків дуже бідна. Остання зазвичай представлена 1 – 2, рідше – трьома видами цих паразитів.

Таблиця

Трематодофауна молюсків р. Тетерів

Молюск	Трематоди
	Партеніти і церкарії	Метацеркарії
Theodoxus fluviatilis (L.)	Notocotylus seineti Führm.	Plagiorchiidae gen. sp., Echinostomatidae gen.sр.
Viviparus viviparus du-boisianus Mousson	Cercaria similis Zdun, С. abyssicola Wes.-Lund, Leu-cohloridiomorpha constan-tinae Mil., Echinoparyphi-um petrowi Nevostr	Echinostomatidae gen.sр., Cotylurus sp., Plagiorchii-dae gen. sp.
Bithynia tentaculata (L.)	Catatropis verrucosa Fröhl., Cercaria helvetica IX Dub., Psilotrema spiculigerum (Mühl.), Pleurogenes medi-um (Ollss.)	Echinostomatidae gen.sр.
Lymnaea stagnalis (L.)	Cercaria similis Zdun, C. coronata Phil., С stagnalis Zdun, Echinostoma revolu-tum (Fröhl.), Echinopary-phium recurvatum (Linst.), Haplometra cylindracea (Zed.), Diplostomum spat-haceum (Rud.), Sangui-nicola sр., Trichobilharzia ocellata La Val.	Echinostomatidae gen.sр., Cotylurus sp.
L. auricularia (L.)	C. affinis Wes.-Lund, С. auriculariae Zdun	Echinostomatidae gen. sр., Cotylurus sp.
Physella integra (Hald.)		Echinostomatidae gen. sр.
Planorbarius corneus (L.)	C. pseudogracilis Zdun, Bil-harziella polonica (Kow.), Cotylurus cornutus Rud.	Cotylurus sp., Echino-stomatidae gen. sр.
Planorbis planorbis (L.)	Azygia lucii (Müll.), Hali-pegus ovocaudatus (Vulp.), Diplodiscus subclavatus Go-eze	Echinostomatidae gen. sр., Cotylurus sp.
Unio rostratus gentilis Haas	Bucephalus polymorphus Baer
Batavusiana musiva gontieri Bgt.	B. polymorphus Baer
Colletopterum piscinale falcatum Bgt.	Rhipidocotyle illense Ziegl.
Cyclas rivicola Lam.	Allocreadium isopori (Lo-oss)	Echinostomatidae gen. sр.
Sphaerium corneum (L.)	Gorgoderina vitelliloba (Ollss.)	Echinostomatidae gen. sр.
Pisidium amnicum (Müll.)	G. vitelliloba, A. isopori, Crepidostomum cornutum (Osb.)

Завершальна стадія життєвого циклу трематод представлена маритами. Це гермафродитне покоління, котре паразитує в організмі дефінітивних хазяїв цих червів. У їх ролі здебільшого виступають хребетні тварини. У обстеженому нами регіоні найчастіше це риби, земноводні, птахи і ссавці. Слід зазначити, що тут за сприятливого для трематод і їхніх хазяїв збігу обставин можливими є спалахи захворюваності коропових риб на сангвінікольоз, водоплавних і навколоводних птахів – на різні ехіностоматидози. А невеличкі, неглибокі, зарослі водяною рослинністю заплави Тетерева з високою щільністю поселення L. stagnalis, заражених трематодою Trichobilharzia ocellata La Val., є небезпечними для людини як джерело зараження її на церкаріозний дерматит.

Спекотні літа, котрі останнім часом стають звичайними для Житомирщини, негативно позначаються на кількісному розвитку малакофауни. Відчутно скорочується загальна кількість популяцій молюсків, абсолютна їхня чисельність і щільність населення. У багатьох біотопах, де 15 – 35 років назад спостерігалися густонаселені популяції черевоногих і двостулкових молюсків, зараз наявні лише їхні танатоценози. Що ж стосується трематодологічної ситуації, то вона поліпшується, оскільки із зменшенням кількості молюсків відбувається розрив життєвих циклів трематод у ланці „мірацидій – проміжний хазяїн”.

Література

1. Гинецинская Т.А. Трематоды. Их жизненные циклы, биология и эволюция. – Л.: Наука, 1968. – 411 с.

2. Здун В. І. Личинки трематод в прісноводних молюсках України. – К.: Вид-во АН УРСР, 1961. – 141 с.