Біологічні науки / 8.Фізіологія людини і тварин

Григорова Н.В., Єщенко Ю.В.

Запорізький національний університет

Вплив фізичного навантаження та іммобілізації

на вміст цинку в клітинах адреналектомованих щурів

Фізичне навантаження та іммобілізація викликають підвищення вмісту цинку в клітинах, що пояснюється активацією інкреторної функції наднирників [1]. Для підтвердження такого положення нами були проведені дослідження у адреналектомованих щурів (АЕЩ).

У дослідах було використано 52 щура, серед яких були контрольні (інтактні) тварини, а також адреналектомовані щурі з одноразовим фізичним навантаженням (ОФН) і одноразової іммобілізацією (ОІ). Для ОФН щурів поміщали в ванну з температурою води 32 ºС, де вони плавали впродовж 2 год. ОІ викликали прив’язуванням тварин на 8 год за допомогою м’яких пов’язок до станку в положенні спиною донизу.

Перед забоєм у щурів брали кров з хвоста та готували мазки. Забивали тварин декапітацією. Із головного мозку готували заморожені зрізи 30 мкм завтовшки. Шматочки підшлункової залози, тонкої кишки, передміхурової залози фіксували протягом 12 год у холодному (4 ºС) ацетоні. Потім шматочки витримували в двох ксилолах (впродовож 15 хв у кожному), суміші ксилолу та парафіну (30 хв при 40 º С), двох рідких парафінах (по 1,5 год у кожному при 56 º С) та заливали в парафін. Зрізи готували 5 – 10 мкм завтовшки, депарафінували обробкою в двох ксилолах (по 3 хв у кожному), двох спиртах (по 3 хв), забарвлювали протягом 1 хв 0,01% ацетоновим розчином 8–(п-толуолсульфоніламіно) – хіноліну (8–ТСХ), промивали протягом 5 хв у дистильованій воді, замикали в гліцерин і мікроскопіювали.

Таким же чином забарвлювали зрізи головного мозку. Зрізи органів розглядали під люмінесцентним мікроскопом. Для збудження люмінесценції використовували світлофільтр ФС–1, як окулярний застосовували світлофільтр зі скла ЖС-18. На препаратах цинк визначали по жовто-зеленій люмінесценції.

Мазки фіксували впродовж 5 хв у парах формаліну та забарвлювали протягом 3 год 0,2 % водно-аміачним розчином дитизону. На препаратах у цитоплазмі зернистих лейкоцитів виявляли червоні гранули.

Інтенсивність дитизонової та 8-ТСХ реакцій оцінювали за трибальною системою, запропонованою В.В.Соколовським [2] і Ф.Хейхоу і Д.Квагліно [3]. Підрахували середню арифметичну величину (), похибку (m) та показник вірогідності (р) [4].

Позитивна реакція 8-ТСХ у головному мозку визначалась в зубчастій фасції, полях СА 2 –СА 4 гіпокампа, у підшлунковій залозі – в панкреатичних клітинах, у тонкій кишці – в клітинах базальних відділів крипт (клітинах Панета), у передміхуровій залозі – в клітинах кінцевих відділів.

У контрольних (інтактних) тварин цинку виявлялось: у гіпокампі - 1,9 ± 0,16 ум.од., В-інсулоцитах – 0,5 ± 0,03 ум.од., гранулоцитах крові – 1,2 ± 0,08 ум.од., клітинах Панета – 2,1 ± 0,15 ум.од., в простаті – 1,8 ± 0,15 ум.од. У АЕЩ спостерігалося зниження вмісту металу відповідно на 42 % (р < 0,001), 40 % (р < 0,001), 50 % (р < 0,001), 38 % (р < 0,001), 44 % (р < 0,001).

У випадках з ОФН у АЕЩ інтенсивність цитохімічних реакцій була знижена на 21 % (р > 0,05) у гіпокампі, 20 % (р < 0,05) – у В-інсулоцитах, 42 % (р < 0,001) – у гранулоцитах крові, 33 % (р < 0,001) – у клітинах Панета, 39 % (р < 0,001) – у простаті. В порівнянні з АЕЩ спостерігалося підвищення вмісту цинку на 36 % (р < 0,001) у гіпокампі, 33 % (р < 0,05) – у клітинах В острівців, 17 % (р > 0,05) – у гранулоцитах крові, 8 % (р > 0,05) – у клітинах Панета, 10 % (р > 0,05) – у простаті.

У випадках з ОІ АЕЩ вміст цинку був знижений у гіпокампі – на 16 % (р > 0,05), 40 % (р < 0,001) – у В-клітинах, 42 % (р < 0,001) – у гранулоцитах крові, 38 % (р < 0,001) – у клітинах Панета, 33 % (р < 0,001) – у простаті. В порівнянні з АЕЩ у АЕЩ з ОІ вміст цинку був підвищений на 45 % (р < 0,001) у гіпокампі, 0 % (р > 0,05) – у В-інсулоцитах, 17 % (р > 0,05) – у гранулоцитах крові, 0 % (р > 0,05) – у клітинах Панета, 20 % (р > 0,05) – у простаті.

Отримані дані можуть бути підтвердженням того, що регуляція вмісту цинку в клітинах гіпокампа неможлива без участі надниркових залоз.

Література:

1. Берегова Т.В., Єщенко Ю.В. Зміни вмісту цинку в клітинах при різних функціональних станах інсулярного апарата підшлункової залози // Вісник ЗДУ. – 2003. - №1. – С.11-15.

2. Соколовский В.В. Гистохимические исследования в токсикологии.- Л.: Медицина, 1971. - 172c.

3. Хейхоу Ф., Кваглино Д. Гематологическая цитохимия. - М.: Медицина, 1983. - 320с.

4. Лакин Г.Ф. Биометрия. – М.: Высшая школа, 1980. – 293с.