Біологічні науки / 7. Зоологія

К. б. н. Павлюченко О. В., студентка Кужель А. П.

Житомирський державний університет імені Івана Франка

ПАРАЗИТОФАУНА ПЕРЛІВНИЦЕВИХ БАСЕЙНУ Р. ТЕТЕРІВ

Тетерів (довжина – 385 км, площа басейну – 15,3 тис. км2) – одна з найбільших правих приток Дніпра. Басейн Тетерева характеризується досить густою річковою мережею, що створює сприятливі умови для поселення у його водоймах і водотоках перлівницевих (Mollusca: Bivalvia: Unionidae). Детальні дослідження малакофауни вказаного регіону проводилися у 90-х рр. ХХ ст. [3]. Як відомо, з кожним роком неухильно зростає антропічний вплив на водні екосистеми, що безумовно, впливає і на їх мешканців. Саме тому у наш час у більшості водойм України спостерігається зменшення видового різноманіття перлівницевих. Так, у басейні р. Тетерів не зареєстровано раніше поширені тут види родини Unionidae (Batavusiana fuscula, Colletopterum minimum, C. subcirculare, Pseudanodonta elongata) [2, 3]. До того ж, на фоні зростаючого забруднення середовища паразити стають додатковим чинником, що обтяжує життєдіяльність молюсків. Метою нашої роботи було дослідження рівня зараженості перлівницевих найбільш поширеними багатоклітинними паразитами. Матеріалом слугували власні збори авторів за період 2003-2007рр. Визначення видової належності молюсків проводили, керуючись працями А. П. Стадниченко [2], використовуючи конхіологічні особливості об’єктів.

У перлівницевих виявлено Aspidogaster conchicola Bаеr, 1827 (Plathelminthes: Aspidogastrea). Цей гельмінт локалізується в навколосерцевій сумці та нирках молюсків. Встановлено, що низька зараженість притаманна Unio pictorum і U. rostratus, висока – U. conus, U. tumidus (табл.).

Таблиця

Зараження перлівницевих Aspidogaster conchicola

Р. Тетерів, м. Житомир (поблизу парку ім. Ю. Гагаріна)

Вид молюска

n

Щ, екз./м2

Е, %

І, екз./особ.

U. pictorum

17

4

11,11

1

Р. Тетерів, м. Житомир (поблизу Бердичівського мосту)

U. pictorum

28

3

7,14

2

U. conus

33

3

48,5

2,5

U. tumidus

18

1

3,5

55,6

C. рiscinale

17

5

11,76

1

C. рonderosum

34

2

47,1

2

A. zellensis

20

2

33,3

2

Р. Тетерів, с. Дениші (Ж.)

U. pictorum

15

6

58,3

2,71

U. conus

25

4

3,15

52

Р. Тетерів, С. Висока Піч (Ж.)

C. рiscinale

15

2

33,33

2,8

Р. Гуйва, с. Пряжів (Ж.)

U. pictorum

75

12

9,33

1,14

U. conus

26

5

69,23

3,06

U. rostratus

13

2

7,7

1

Р. Гуйва, с. Луки (Ж.)

U. conus

20

7

35

2,71

 

Примітка: Ж. – Житомирська область, І – інтенсивність івазії, Е – екстенсивність інвазії, Щ – щільність поселення.

 

У перлівницевих паразитують також кліщі з родини Unionicolidae. Їх  виявлено в U. pictorum, U. conus, C. рiscinale, Anodonta сygnea. Ці паразити локалізуються в мантійній порожнині. Найбільш заражені кліщами молюски родини Unionidae, вилучені з р. Тетерів (поблизу с. Дениші). Так, екстенсивність зараження U. pictorum становить 80, U. conus83%, інтенсивність – 20,58 та 16,75 екз./особ. відповідно. Найбільше вражаються молюски чоловічої статі (71% від загальної кількості заражених особин), дещо рідше – жіночої (28%).

Личинки риби гірчака (Rhodeus sericeus amarus Bloch) виявлені у U. pictorum, U. conus, C. рiscinale. Вони оселяються у внутрішніх півзябрах молюсків. Найбільшу кількість личинок (35 екз.) виявлено у C. рiscinale (р. Тетерів, м. Житомир). Серед досліджених популяцій перлівницевих найбільш зараженими (51,7% від загальної кількості молюсків у популяції) виявилися молюски вилучені з р. Тетерів (м. Житомир). Личинки, виявлені у молюсках, перебували на різних стадіях розвитку, що виявлялося в розмірах личинок та здатності їх до руху. Деякі вже були досить сформовані, відносно великих розмірів, активно рухалися при вилученні їх із зябер, більшість же знайдених личинок – дрібні, не здатні до руху.

Отже, у перлівницевих басейну Тетерева часто паразитують аспідогастри і кліщі, дещо рідше зустрічаються личинки гірчака. Видовий склад паразитофауни досліджених популяцій має свої особливості залежно від місця збору молюсків.

 

Література:

1. Павлюченко О. В., Кужель А. П. Фауна та екологія перлівницевих басейну р. Тетерів // Vĕdeckáý potenciál svĕta – 2007. Mat. IV mezinár. Vĕdecko-praktická konf. – Praha, 2007. – P. 3-5.

2. Стадниченко А. П.Фауна України. Перлівницеві. Кулькові. – К.: Наукова думка, 1984. – Т. 29, Вип. 9. – С. 43-49, 64-153.

3. Стадниченко А. П., Дяченко Т. В. К фауне и экологии перловицевых среднего течения реки Тетерев // Деп. УкрНИИНТИ №753. – Ук 91. – 17 с.