Коровіна О.В.

Криворізький економічний інститут Київського національного

економічного університету ім. Вадима Гетьмана

 

Особливості контрактної системи оплати

праці в інноваційній сфері

 

Ефективною системою оплати праці в інноваційній сфері може бути контрактна [1-3]. Вона має певні особливості, які слід враховувати.

У контрактах з керівниками інноваційних підприємств (ІП) відображаються: термін дії контракту; обов'язки і відповідальність сторін; умови оплати і організації праці; підстави припинення і розірвання контракту; соціально-побутові і інші умови, необхідні для виконання прийнятих сторонами зобов'язань з урахуванням специфіки виробництва, галузевих особливостей і фінансових можливостей підприємства.

Умови оплати праці, визначувані в контракті, повинні встановлюватися в прямій залежності від результатів виробничо-господарської діяльності підприємства, його прибутку.

При укладенні контракту сторони можуть передбачати додаткові пільги, не встановлені чинним законодавством, за рахунок прибутку підприємства, наприклад виплату додаткової винагороди, надання матеріальної допомоги до щорічної відпустки. За умови припинення контракту у зв'язку з відходом на пенсію або отриманням трудового каліцтва можуть передбачатися грошові компенсації понад встановлені пенсії і виплати у відшкодування збитку.

Підстави для розірвання контракту, окрім встановлених чинним законодавством, можуть визначатися угодою сторін. При цьому розірвання контракту за ініціативою органу, якому делеговані права власника по укладенню контракту з керівником, повинне вироблятися з урахуванням гарантій, встановлених чинним законодавством. На керівника, що уклав контракт, повинні повністю розповсюджуватися пільги і гарантії, встановлені для працівників даного ІП чинним законодавством і галузевими нормативними актами.

Розвиток колективних форм організації праці працівників наукових установ – об'єктивна тенденція, що виникла як засіб подолання суперечностей між потребами в підвищенні ефективності діяльності фахівців і системою організації праці розробників, що склалася.

Аналіз форм колективної організації праці, що застосовуються в наукових установах, і перш за все колективного підряду, показує, що, хоча колективні форми в значно більшому ступені, ніж традиційні, відповідають специфіці науково-технічної діяльності, вони мають істотні недоліки.

Можливі такі основні схеми організації контрактних колективів [1]:

              організація контрактних колективів в існуючих наукових установах;

              вільно діючі контрактні колективи, що не входять в яку-небудь організаційну структуру.

Для реалізації цих схем слід вирішити питання про надання права укладення контракту на проведення НДДКР будь-яким організаційним структурам і будь-яким колективам громадян, минувши посередників. Укладаючи договір з науковою установою, замовник науково-технічної продукції має наступні переваги:

              певну гарантію якості наукової продукції відповідно до іміджу наукової установи;

              відносну простоту оформлення договору на створення науково-технічної продукції (необхідний тільки один договір з юридичним лицем);

              відпрацьовану схему пред'явлення економічних претензій і стягнення штрафів при порушенні умов договорів (система арбітражних судів).

До переваг укладення договору безпосередньо з групою науковців і фахівців (з контрактним колективом) відносяться значно менші витрати на одиницю науково-технічної продукції. Проте в цьому випадку замовник приймає на себе ризик залучення некваліфікованого або нечесного виконавця. Це вимагає створення експертних організацій, куди замовник міг би звернутися у разі яких-небудь сумнівів як розробка і провести кваліфіковану незалежну експертизу. Слід враховувати, що надання права укладення контракту на НДДКР будь-якій організаційній структурі в короткий термін приведе до значного зниження сумарної вартості договорів на створення наукової продукції.

 

Література

1.                 Основы инновационного менеджмента. Теория и практика/Л.С. Барютин и др.; под ред. А.К. Казанцева, Л.Э. Миндели. – М.: ЗАО «Издательство «Экономика», 2004. – 518 с.

2.                 Ковалев Г. Д. Основы инновационного менеджмента: Учеб. Для вузов / Под ред. проф. В. А. Швандара. — М.: ЮНИТИ-ДАНА, 1999.

3.                 Инновационный менеджмент. Учебник для вузов/ С.Д. Ильенкова, Л.М. Гохберг, СЮ. Ягудин и др. / Под ред. проф. С.Д. Ильенковой. 2-е изд., перераб. и доп. М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003.