УДК 339.137.2

Репула К.М.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Секція „Економічні науки” підсекція 6

Розробка нових видів продукції – шлях до зміцнення конкурентних позицій підприємства.

Ринок товарів швидко змінюється, удосконалюються технології, росте конкуренція, змінюються смаки споживача. Підприємство, прагнучи збереженню та захисту своїх конкурентних позицій, повинно вміти не тільки закріпитися на ринку і розширити свій вплив на нові ніші без зменшення раніше завойованої частини ринку, а й зацікавити споживача певними новинками.

Внесок у дослідження проблем інноваційної діяльності зробили такі вітчизняні та зарубіжні вчені: В. Александрова, Ю. Бажал, П.Бєлєнький, А.Бодюк, А. Власова, Л. Водачек, О. Водачкова, В. Геєць, Н. Гончарова, М.Долішній, Ю. Зиков, С. Ільєнкова, Н. Краснокутська, С. Колупаєва, А.Коренний, О. Кузьмін, А. Кутейников, О. Лапко, Д. Львов, І. Макаренко, Б.Патон, С. Покропивний, Й. Петрович, П. Перерва, Я. Плоткін, А. Пригожин, А. Перлакі, А. Савченко, Б. Санто, Б. Твісс, М. Туган-Барановський, В. Терехов, М. Чумаченко, Й. Шумпетер, А. Яковлєв та інші.

Проблема українських підприємств полягає, по-перше, у тому, що вони не володіють сучасним арсеналом науково обґрунтованих методів ведення конкурентної боротьби, по-друге, вітчизняна наука до цього часу не забезпечила їх відповідними рекомендаціями. В 2002 році лише 13,5% промислових підприємств України займались інноваційною діяльністю. В 2003 ця частка дещо підвищилась до 14,8%, а в першому кварталі 2004 року знову знизилась до 9%. [1, ст.225-226].

Формування конкурентної переваги є процесом створення конкурентної позиції підприємства. У широкому розумінні конкурентна позиція підприємства – це підхід підприємства до конкуренції в цілому.[2, с.58] Позиція ж підприємства в галузі визначається конкурентною перевагою. Конкурентну позицію підприємства слід розглядати як похідну від конкурентних переваг підприємства, які складають природну форму існування підприємств. Виходячи з вищесказаного, можна сформувати своєрідний ланцюжок: конкурентоспроможність втілюється в конкурентну перевагу, а потім оформлюється як конкурентна позиція.

Кожне підприємство, яке займається випуском продукції, повинно завчасно турбуватися про визначення асортиментного портфелю, брати участь у виставка та конкурсах на кращі моделі та пропозиції, щодо нових видів продукції. Для реалізації творчого задуму на підприємстві необхідно провести технічну підготовку виробництва.

Рішення по розвитку товарного асортименту можуть бути направлені на:

· розширення товарної лінії з метою максимального її пристосування до потреб споживачів;

· проріджування товарної лінії (зняття з виробництва окремих виробів, що не користуються попитом).

· модернізація товарних ліній + пристосування до нових технічних, екологічних, естетичних і інших вимог. Споживач чекає нових і досконалих товарів і, щоб вижити в умовах жорстокої конкуренції, підприємство повинно удосконалювати свій товарний асортимент шляхом розробки нової продукції. Новий продукт є життєво важливим чинником, який визначає майбутнє компанії, задовольняючі вже існуючі потреби.

Новим продуктом може бути модифікація існуючої продукції або нововведення, яке споживач вважає значним. Важливим елементом при розробці нової продукції виступають інновації, а впровадження інноваційних технологій при їх розробці допоможе досягнути найбільшої ефективності. Підприємство повинно бути зацікавлене в постійному плануванні нових товарів, бо це дає можливість йому не тільки розширити збут, ефективніше використовувати існуючу систему товароруху, але й збільшити прибуток та створити чи підтримувати образ інноваційної фірми.

У 2005 р. (за даними Держкомстату України) в країні інноваційною діяльністю у промисловості займалося 11,9% загальної кількості підприємств, з них реалізовували інноваційну продукцію майже 90%. Проте, в даний період в загальному обсязі реалізованої продукції частка інноваційної була надзвичайно низькою – лише 6,5%, або 24995,3 млн. грн. (у 2001 р. – 6,8%). Хоча можна виділити галузі, які фінансувалися державою для розвитку інноваційного потенціалу. Дані наведені в таблиці 1.”Фінансування промисловості у 2005-2006рр.”

Таблиця 1. „Фінансування промисловості у 2005-2006рр”

Галузь	Сума,млн. грн.	%
Машинобудування	9153,7	18,2
Хімічна і нафтохімічна промисловість	4435,8	10
Харчова промисловість та переробка с/г прдукції	3573,9	5,9
Металургія та оброблення металу	3382,6	3,5
Інші галузі	24595,3	62,4

Графічно це можна зобразити у вигляді діаграми:

З наведених графічних матеріалів ми бачимо, що найбільша частка інноваційної продукції у загальному обсязі реалізованої промислової продукції припадає на підприємств машинобудування, харчової промисловості та перероблення сільськогосподарських продуктів, металургії та оброблення металу), хімічної і нафтохімічної промисловості [3, с.27].

Відносно загального обсягу реалізованої інноваційної продукції в промисловості за всіма видами економічної діяльності спостерігається позитивна динаміка зростання. Частки реалізованої інноваційної продукції промислових підприємств, яка спрямовується на експорт, 2001 р. складала 30,5%, то вже в 2004 р. – 42,5%, а в 2005 р. – 50,0%.

Випускаючи новий товар на ринок, підприємство повинне вжити заходів по зменшенню ризику щодо схвалення товару різними групами споживачів. Як показує практика, від 30 до 70℅ товарів-новинок терплять поразку. Причин комерційного провалу нових товарів може бути багато. Основними є висока ціна новинки, непродумане планування, жорстока конкуренція, невдалий вибір моменту виводу новинки на ринок, невдале позиціонування товару. Продукт може містити багато технічних новинок та водночас не мати ринкової новизни, оскільки задовольняє ті самі потреби і має те саме коло споживачів. Тому розвиток товарного асортименту є найважливішою функцією маркетингу на підприємстві. Отже, при прийнятті рішення щодо оновлення товарного асортименту та розробки нового товару головну увагу слід приділяти не тільки виробничим проблемам (хоча вони вагомі), а прогнозуванню попиту, тобто прогнозуванню потреб.

Шлях товару на ринку починається з розробки та впровадження нової ідеї. Інформація про рівень якості продукції, надається клієнтам, та починає реально втілюватися у виробах вже з етапів проектування виробу, забезпечується на етапах виготовлення і виявляється в процесі використання (експлуатації). Останнім часом дуже широко досліджується маркетингове розуміння якості товару, основною ознакою якого є те, що головне в якості не те, яким його бачить виробник, а те яким його бачить споживач. Дуже часто споживачі можуть не помічати важливих якісних характеристик товару, які дійсно в нього присутні. Як зазначалося вище це може бути причиною провалу на ринку. Такі характеристики не повинні включатися до поняття якості товару. В той же час споживачі можуть доповнити свій образ якості товару такими характеристиками, які у товарі відсутні. Таким чином, однією з найважливіших умов успішності товару на ринку є формування якості товару, враховуючи вимоги споживачів до товару. Концентрація уваги на споживача пропонується міжнародними стандартами ISO, вона полягає в розумінні того, що споживачі є кінцевими арбітрами якості товару чи послуг. При концентрації уваги на споживача досягається глибоке розуміння його потреб та вимог споживачів, як саме споживчих цінностей, які слід задовольняти. Підприємства, які керуються таким підходом, постійно проводять оцінку та аналіз ступеню задоволення потреб споживачів, що впливає на рівень їх лояльності до організації. Аналіз конкурентоспроможності товару дозволяє приймати управлінські рішення по розвитку та вдосконаленню тих характеристик, які визначають вибір споживачем даного товару в порівнянні з товаром конкурентів.

Іншою головною умовою успішності, є визначення та надання додаткових послуг (гарантійне та після гарантійне обслуговування інше) споживачам, що є для вітчизняної промисловості не дуже звичним.

Визначення концепції нового товару представляє собою опис кінцевих характеристик нового товару, та презентація їх групі споживачів. Це необхідно для визначення питань щодо відповідності концепції нового товару потребам потенційних споживачів, проводиться тестування ринку. Концепція нового товару повинна враховувати особливості життєвого циклу нового товару. Взагалі для підприємства послідовність існування товару на ринку є важливою, оскільки зміна обсягів продажу та прибутку це головні фактори існування підприємств.

Етап проектування – це стартова крапка в досягненні певного рівня якості у виробництві. Проект включає рішення щодо специфічних характеристик товару або послуги: розміру, форми і розміщення. Якість проекту відображає намір проектувальників включити або виключити певні характеристики у виріб. Постійно слідкуючи за життєвим циклом продукції, процес оновлення асортименту повинен бути неперервний. Етап впровадження нового товару на ринок повинен бути продовженням процесу розробки наступного, нового товару. На етапі впровадження нового товару підприємство повинно забезпечити зворотній зв’язок з новаторами, залучивши їх до процесу розробки, підприємство має можливість ретельно вивчити їх зауваження щодо нового товару і з’ясувати, якими саме характеристиками він має бути наділений.

При прийнятті рішення за проектом необхідно враховувати бажання споживача, виробничі або сервісні можливості, безпеку, як в процесі виробництва, так і після поставки, витрати і інші подібні чинники. Тенденції в проектуванні виробів і послуг тісно пов’язані з програмою по управлінню якістю виробництва в цілому.

Для забезпечення високої якості продукції необхідно, забезпечити постійну взаємодію всіх підрозділів, щоб відділ розробки і відділ виробництва спільного з представниками відділів технічного контролю, матеріально-технічного постачання, збуту, маркетингу, дизайнерами замовників і відділу фінансів виробляти концепцію проектування. Таким чином, служби поставки ресурсів і якості, а також майбутні постачальники закладають рівень якості і надійності виробів на етапі проектування. Також важливим є участь постачальників в проектуванні, що дозволяє мати дані про витрати на поставку ресурсів і використовувати потім ці дані для пошуку шляхів зниження цих витрат. Впровадження процесного підходу забезпечить неперервний контроль зв’язків окремих підрозділів, як процесів у межах системи, а також їх взаємодії.

Список використаних джерел:

1.Шатовал М. П Теорія конкурентоспроможності //Економіка – 2006 - №11(29).- 58 с.

2.Картишов С.В. Конкуренція товарів на вітчизняному ринку// Актуальні проблеми економіки – 2005 - №3 – 27 с

3.Савченко О.Р. Проблеми управління регіональним економічним і соціальним розвитком // Актуальні проблеми економіки – 2006 №5 – 72-74 с.