«Філологічні науки»,

«Теоретичні і методологічні проблеми дослідження мови»

Зайцева Т.А. (м. Миколаїв)

МДУ імені В.О. Сухомлинського

Прізвища Бузько-Інгульського межиріччя, утворені від назви професії або за соціальною приналежністю 

Проблема формування й розвитку антропонімікону певної території нерозривно пов’язана зі встановленням походження прізвищ.

Останнім часом широке застосування знаходить висвітлення семантики твірних основ прізвищ на базі розрізнення лексико-семантичних груп (Б. Б. Близнюк, С. Є. Панцьо, Г. Д. Панчук, В. Д. Познанська).

Здійснивши дослідження семантичних особливостей сучасних українських антропонімів, науковці одностайно називають однією з основних лексико-семантичну групу відапелятивних прізвищ “Назви осіб за професією, родом занять та соціальною приналежністю” [1; 4].

В антропоосновах прізвищ Бузько-Інгульського межиріччя фіксуються назви професій та соціального статусу різних лексико-семантичних груп, що поділяються на підгрупи:

1) назви осіб, пов’язаних з доглядом за свійськими тваринами (31 прізвище): Козодой, Козоріз, Козяр; Коноваленко, Коновалов, Конюхов; Овчар, Овчаренко, Овчаров, Овчаpук; Пастух, Пастухов, Пастушенко; Псарьов; Різниченко; Стадник, Стаднійчук, Стаднік, Стадніченко; Чабан, Чабаненко, Чабанець, Чабанов, Чабанюк, Чебан, Чебаненко, Чебанов, Чебанюк; Чередник, Чередниченко, Чередніченко;

2) назви ремісників, які обробляли метали (24): Золотар, Золотаренко, Золотарчук, Золотарьов, Золотник; Ковалевський, Коваленко, Ковалець, Ковалик, Коваль, Ковальський, Ковальчук, Кованко, Ковач; Котельников, Котляр, Котляревський, Котлярів; Слісаренко, Слісарчук; Токар, Токаренко, Токарєв, Токарчук;

3) назви військових професій та занять (24): Воїн; Гарматюк, Гармаш; Гетман, Гетьман, Гетьманець, Гетьманцев, Гетьманченко; Козак, Козакевич, Козаков, Козаченко, Козачинський, Козачук; Кошевий; Матросов; Пушкаpевська, Пушкаренко, Пушкін; Солдатенков, Солдатов; Сотник, Сотников,  Сотнiков;

4) назви осіб, пов’язаних з переробкою дерева та виготовленням виробів із нього (22): Бондаp, Бондарев, Бондаренко, Бондаревський, Бондарець, Бондарєв, Бондарук, Бондаровський, Бондарчук, Бондар, Бондарюк; Колісник, Колісниченко, Колісніченко, Колісняк; Лошкарьов; Плотнік; Столяренко, Столяров, Столярчук; Тесленко, Тесля;

5) назви церковних посад (22): Дяков, Дяконов, Дяченко, Дячишин, Дячковська, Дячок, Дячук; Паламар, Паламаренко, Паламарчук; Пономар, Пономаренко, Пономарьов; Попик, Попівський, Попов, Попович, Поповиченко Поповкін; Титаренко; Чернецький Черничко;

6) назви осіб, пов’язаних з обробкою волокна, ткацтвом, шиттям одягу та виготовленням взуття (20): Кравець, Кравецький, Кравцов, Кравченко, Кравчиня; Портний, Портнягін; Прядко; Ткач, Ткаченко, Ткачик, Ткачук; Швець, Шевцов, Шевченко; Чоботар, Чеботаренко, Чеботаpьов, Чоботар, Чоботарюк;

7) назви осіб за роботою в сільському господарстві та переробкою продуктів сільського господарства (20): Бортник, Бортницька, Бортниченко, Бортнік, Бортнікова; Копаєв, Копанець, Копач; Косар; Пасічний, Пасічник; Мельник, Мельникович, Мельниченко, Мельничук, Мельник, Мельников; Мірошник, Мірошников, Мірошниченко;

8) назви осіб, пов’язаних із виготовленням продуктів харчування та їх продажем (19): Винник, Винничук, Винокуpов, Вінник, Вінницький, Вінниченко, Віннік, Вінніков, Вінніченко; Брагар, Бражник, Бражнік; Кухар, Кухаренко, Кухарин, Кухарський, Кухарчук; Поваp; Солодовнік;

9) назви осіб, пов’язаних з культурою та мистецтвом (17): Барабанов; Дудар, Дудкевич, Дудник; Кобзар; Музика, Музикін, Музиченко; Скрипкар, Скрипник, Скрипниченко,  Скрипніченко; Співак; Цимбал, Цимбаліст, Цимбалюк, Цимбаляк;

10) назви ремісників, які обробляли різні речовини та матеріали (16): Гончар, Гончаpенко, Гончарик, Гончаров, Гончарук; Дігтяр, Дегтяpенко, Дігтяр, Дігтяр; Скляр, Скляревський, Скляренко, Склярук, Склярчук; Шклярський, Шклярук;

11) назви адміністративних посад (16): Возний; Войт, Войтенко, Войткевич, Войтковський, Войнович, Войтюк; Писаревський, Писаренко; Присяжний, Присяжнюк; Ратушев, Ратушенко, Ратушний, Ратушняк; Старостін;

12) назви ремісників, які обробляли шкіри та хутра (14): Кожевник, Кожевников, Кожухаp, Кожухаренко; Кушнаренко, Кушнарьов, Кушнip, Кушніренко; Лимар, Римар, Римаренко, Римар;  Овчинніков; Чимбар;

13) назви торговців (8): Базаренко, Базаров; Крамаренко, Крамарець, Крамаров; Шинкар, Шинкаренко, Шинкарук;

14) назви осіб, пов’язаних з рибальством та лісовим господарством (7): Лісник; Рибак, Рибаков, Рибалко, Рибальчук, Рибаченко, Риболовлєв;

15) назви осіб, пов’язаних із будівництвом (3): Каменяр, Каменярський, Цегельник.

Зустрічаються серед прізвищ Бузько-Інгульського межиріччя назви таких поодиноких видів діяльності, як: Двірник, Дворецький, Чумаков, Кучер тощо.

Прізвища, що походять від назв осіб за соціальним станом, сприяють розкриттю питань класового розшарування. Оскільки подібні прізвища зображують класову нерівність людей у суспільстві, аналізовані антропоніми поділяємо на такі підгрупи:

1) назви представників суспільної верхівки: Багач, Багачов, Багатов; Барінов; Бояревич, Боярин, Боярчук; Князєв; Короленко, Королецький, Король, Корольчук; Купецький; Пан, Панченко, Панчук, Паня; Хан; Царенко, Царик, Царюк, Царьков; Шляхтич;

2) назви бідняків, селян: Батраков; Бурлака, Бурлаков, Бурлаченко; Бідний; Босий; Безуглов; Приймак; Сиротенко, Сиротін, Сироткiн.

Очевидно, деякі з цих прізвищ є глузливими назвами або вуличними прізвиськами: Корольчук, Паня, Царик. Проте в більшості випадків прізвисько виникало внаслідок того, що його перший носій справді належав до певного стану чи мав певну професію. Отже, знаючи основи творення антропонімів, можна прослідкувати походження тієї чи іншої людини, тобто визначити соціальний статус її далеких родичів, рід занять та навіть професію.

  Вивчення прізвищ, що походять від назв осіб за видами діяльності, посадами та соціальним станом, становить певну цінність для дослідження державно-економічного устрою, економічно-виробничого життя країни, розвитку промисловості, ремесел, торгівлі та сільського господарства. Такого роду назви є джерелом для вивчення матеріальної та духовної культури регіону, в тому числі церковного життя.

 

Література

1.     Керста Р. Й. Особові назви, утворені від загальних назв на означення професії, роду занять // Питання історії української мови / Відп. ред. Л. Л. Гумецька. – К.: Наук. думка, 1970.

2.     Новий тлумачний словник української мови: В 4 т / Укл. В. Яременко, О. Сліпушко. – К.: Аконіт, 1999.

3.     Познанська В.Д. Назви професій як джерело творення прізвищ південної України // Лінгвістичні студії. Збірник наукових праць. – Донецьк, 1996. – Вип.2. – С.232 – 239.

4.     Редько Ю. К. Сучасні українські прізвища. – К.׃ Наук. думка, 1966. – 216 с.