Економічні науки/ Фінансові відносини

Савчук В.А.

Національний університет ДПС України, м. Ірпінь

Бюджетування як альтернатива кошторисному фінансуванню закладів освіти

Кошторисне фінансування закладів освіти не відповідає вимогам ринку, оскільки є абсолютно негнучким та таким, що надто обмежує фінансову свободу закладів освіти. Виходячи із зарубіжного досвіду фінансування закладів освіти альтернативою кошторисного фінансування може стати бюджетування, яке є більш гнучким, дозволяє швидко пристосуватися до змін навколишнього середовища та своєчасно оптимізувати джерела формування і використання фінансових ресурсів закладів освіти. При чому запровадження бюджетування має відбуватися незалежно від того, за рахунок яких коштів переважно фінансується заклад освіти.

Розробка бюджету має відбуватися на основі цільових показників на наступний рік. Такі цільові показники визначаються керівником кожного закладу освіти на кожний рік. Базові цільові показник для закладів освіти відображені у табл. 1.

Таблиця 1

Цільові показники для складання бюджетів закладів освіти

Дошкільні заклади освіти	Позашкільні заклади освіти	Загальноосвітні заклади	Вищі заклади освіти
План прийому дітей	План прийому дітей	План прийому дітей	План прийому студентів в розрізі форм оплати
Обсяги надходжень коштів з різних джерел	Обсяги надходжень коштів з різних джерел	Обсяги надходження бюджетних та небюджетних коштів	Обсяги надходжень по всіх видах діяльності
Бюджет інвестицій
Величина фонду оплати праці всіх працівників
Величина ремонтного фонду
Обсяги витрат на поточну діяльність
Інші витрати

Джерело: складено автором

Варто відмітити, що при складанні і виконанні бюджету вищого закладу освіти необхідно врахувати таку його суттєву особливість як можливість здійснювати декілька супутніх видів діяльності. Так, окрім надання освітніх послуг, вищий заклад освіти може здійснювати науково-дослідну діяльність або мати власний виробничий сектор. Відповідно і операційний бюджет доцільно складати по основних напрямах діяльності закладу освіти: освітня діяльність; дослідницька діяльність; виробнича діяльність.

Для дошкільних, шкільних і позашкільних закладів освіти структура операційного бюджету буде залежати від напрямів діяльності, хоча у випадку здійснення тільки освітньої діяльності операційний бюджет буде складатися з одного розділу. На основі операційних бюджетів заклади освіти мають формувати прогнозні бюджети про доходи і витрати, які включатимуть планові доходи від освітньої, дослідницької та виробничої діяльності, розраховані на основі плану надходжень по всіх видах діяльності, а також всі поточні витрати.

Бюджет інвестицій відображатиме планові витрати закладів освіти на придбання довгострокових активів за пріоритетними напрямами. Бюджет руху грошових коштів (фінансовий бюджет) відображає планові надходження і виплати грошових коштів, окремо по інвестиційній діяльності, а також включає у себе, у випадку необхідності, план залучення додаткових фінансових ресурсів.

Підсумковим етапом бюджетування є складання зведеного бюджету доходів і витрат (бюджету фінансових результатів), у якому буде відображатися також залишок невикористаних коштів (або їх нестача) на кінець кожного звітного періоду (місяць і рік). Вважаємо, що для закладу освіти виправданим є ототожнення зведеного бюджету та бюджету фінансових результатів, оскільки розрахунки всіх показників здійснюються касовим методом. Бажаним є складання прогнозного балансу, який дозволить оцінити фінансовий стан закладу освіти на кінець бюджетного періоду та зробити відповідні висновки.

На відміну від формалізованих форм бухгалтерської та фінансової звітності, бюджет не прив’язується до якогось жорсткого стандарту, тому його форма може бути розроблена індивідуально кожним закладом освіти з урахуванням особливостей його діяльності. Бюджети дошкільних, шкільних та позашкільних закладів освіти мають ідентичну форму, кількість рядків в них може варіюватися у залежності від видів послуг та номенклатури витрат. Якщо заклад освіти планує здійснювати поточний або капітальний ремонт, зведений бюджет необхідно доповнити бюджетом ремонту.

Таблична форма бюджетів є загальнодоступною, на перших етапах запровадження бюджетування заклади освіти можуть використовувати тільки її, також таблична форма може використовується для оперативного аналізу за конкретний період. Такий аналіз є особливо актуальним для вищих закладів освіти.

При проведенні оперативного аналізу необхідно звернути увагу на

1. Бездефіцитність бюджету.

2. Обов’язкова наявність резервного фонду у розмірі не менше 1% від обсягу бюджету.

3. Дотримання фінансової стійкості. На відміну від звичайного комерційного підприємства, де рівень абсолютної ліквідності має бути в межах 0,25 – 0,3, для закладу освіти важливо, щоб сумарні зобов’язання по витратам не перевищували очікуваний рівень доходів.

Для всіх без виключення закладів освіти важливим етапом бюджетування є складання прогнозного балансу. При складанні прогнозного балансу необхідно відштовхуватися від того, що окремі статті можуть лишитися незмінними, але у більшості з них відбудуться зміни, які можна прорахувати на основі бюджету. На цьому етапі бюджетування важливо оцінити ті зміни, які відбулися у фінансовому стані заклади освіти. На наш погляд, оцінка має здійснюватися з урахуванням таких показників:

1. Рівень децентралізації фінансування (3.1):

, (3.1)

де ФР_власні – обсяг власних фінансових ресурсів;

ФР – загальний обсяг фінансових ресурсів.

Для дошкільних, позашкільних та вищих закладів освіти цей показник повинен мати тенденцію до збільшення. Для загальноосвітніх шкіл його значення може бути низьким і навіть дорівнювати нулю.

2. Рівень самоінвестування (3.2):

, (3.2)

де ФР_власні – обсяг власних фінансових ресурсів;

І – обсяг інвестицій у необоротні активи.

Як і для попереднього показника, для дошкільних, позашкільних та вищих закладів освіти рівень самоінвестування повинен мати тенденцію до збільшення. Для загальноосвітніх шкіл його значення може бути невисоким.

3. Синхронність грошових потоків – відсутність розбалансованості у часі вхідних та вихідних грошових потоків.

4. Питома вага фінансових ресурсів, отриманих від держави у загальному обсягу фінансування. Для даного показника оптимальні межі необхідно встановлювати на рівні кожного закладу освіти, головне призначення цього показника – моніторинг руху державних коштів у сфері освіти.

5. Частка державних фінансових ресурсів, яка припадає на 1 гривню інвестицій. Даний показник характеризує рівень ефективності використання державних коштів. Позитивним є зростання інвестиційної віддачі державних фінансових ресурсів для всіх закладів освіти.

У підсумку можна зазначити, що запровадження системи бюджетування дозволить не тільки значно розширити фінансову самостійність закладів освіти, але і сприятиме ефективнішому використанню фінансових ресурсів.