Филологические науки / 7. Язык, речь, речевая коммуникация

Шенько М.М.

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Україна

Місце модальних слів в процесі

реалізації інтенції припущення

(на матеріалі німецької мови)

В систему засобів вираження невпевненого ставлення мовця до об’єкта мовлення входить цілий ряд елементів: модальні дієслова, темпоральні конструкції Futurum I і Futurum II, складнопідрядні речення, в яких головне речення містить модальну оцінку того, що виражене в підрядному, деякі прикметники, дієслова, субстантивні конструкції і, нарешті, модальні слова. Оскільки модальні дієслова та футуральні форми мають і інші, перш за все, свої основні значення, ці засоби є неоднозначними і менш надійними, ніж модальні слова.

Лексичні засоби є одним з вагомих засобів вираження суб’єктивного відношення до змісту висловлювання.

Здійснюючи опис модальних слів німецької мови, котрі застосовуються для вираження припущення, ми використовуємо термін «модальні слова» («Modalwörter»), не дивлячись на те, що в німецькомовній літературі даний клас позначається як «модальні прислівники» («Modaladverbien»), підставою для чого служить повна відповідність морфологічних структур прислівників і даних слів. Одні з них, як і прислівники, незмінювані (vielleicht, möglicherweise), інші можуть утворювати ступені порівняння (wahrscheinlich – wahrscheinlicher – am wahrscheinlichsten) [Адмоні, с.209].

Однак, між класом прислівників та класом модальних слів спостерігаються вагомі відмінності. По-перше, модальні слова, на відміну від прислівників виражають не ознаку здійснюваної або здійсненої дії, а оцінку висловлення мовцем з точки зору відповідності його об’єктивній дійсності.

Вираження суб’єктивного ставлення з допомогою модальних слів є досить вживаною формою в німецькій мові. Висловлюючись, мовець виражає своє відношення до того, що він говорить. Така оцінка може бути модальною власне як судження про процес з точки зору його реальності-нереальності (schwerlich, möglich, wahrscheinlich, gewiß, sicher), або ж передавати емоційне ставлення мовця до процесу (leider, glücklicherweise). [Адмоні, с.210]
Модальні слова, що виражають припущення, можуть диференціюватись за шкалою зменшення ймовірності, яку пропонують Е.В. Гулига та Е.І. Шендельс [Шендельс, Гулига,1969, c.106]. До числа модальних слів, за допомогою яких виражається впевнене припущення, що межує зі ствердженням, відносяться такі : sicherlich, offenbar, offensichtlich, wahrscheinlich, gewiss, vermutlich. Середнє положення на шкалі займають наступні: vielleicht, möglich, möglicherweise, eventuell та ін. Найнижчий ступінь впевненості, коли реалізація пропозиції ставиться під сумнів, передається такими модальними словами: kaum, schwerlich, fraglich, unsicher, ungewiss.

„Kann ich mal?“ fragte Thomas und zeigte auf das Telefon.

„Wohin?

„Ins Institut - vielleicht wissen sie dort mehr.“ (Hohler, S.40)

За своїм значенням модальні слова є комунікативно-граматичною категорією. З точки зору їх синтаксичної функції модальні слова відносяться не до окремої частини мови, а до всього речення (а точніше до найважливішого синтаксичного відношення – до предикативного відношення між підметом і присудком). В зв’язку з чим часто розглядаються як вставні слова або парантези. 

Слова цієї групи не можуть бути виключені з речення без зміни загального змісту висловлення [Адмоні, с.210]. Наприклад, при виключенні модального слова vielleicht, з речення Vielleicht war es wirklich ein Ortsbeben, das sich nur auf die Agglomeration hier beschränkte (Hohler, S.42) загальний модальний зміст речення різко зміниться: з припущення воно перетвориться на стверджувальне.

Модальне вставне речення, тобто речення, яке надає ту чи іншу оцінку реальності процесу, що виражений в другому реченні, може виступати також в формі головного речення, від якого граматично залежить семантично основне речення. Такими є речення типу: 
Eine Möglichkeit wäre, dass unser Universum nur eines von vielen ist. Es hat Geschwister. (Zeit Magazin Leben, S. 22) 
Більша експресивність припущення, вираженого з допомогою модальних слів, досягається також за допомогою деяких синтаксичних стилістичних засобів. Досить часто можна зустріти лексичні повторення, наприклад у вигляді анафори, динамічність якої здатна посилити експресивність висловлення: 
Vielleicht brachte er die Pest oder die Lepra. Vielleicht war es der Tod. Vielleicht wollte er zu ihm. (Hohler, S.63) 
Модальні слова, модальні синтаксичні групи та вставні модальні реченя доповнюють загальну модальну характеристику речення. Вони вводяться в речення, як правило, предикативным дієсловом, але відносяться не тільки до дієслова, а до всього речення в цілому, хоча безпосередньо пов’язані з дієсловом, оскільки дієслово в німецькій мові є головним структурним засобом речення.
Даючи оцінку реальності процесу, вираженого в реченні, модальні слова характеризуються, підкреслено динамічним, до деякої міри предикативним характером. 
„Levanas ist verheiratet?“

„Möglicherweise.“ (Hohler, S.9)

Вони легко виступають в якості замісників цілих речень, особливо в діалозі, коли дійсний зміст речення вже наявний в контексті і головним завданням даного речення є вираження визначеної оцінки реальності цього змісту.
Аналіз ілюстративного матеріалу вказує на те, що при великій кількості модальних слів в німецькій мові, вони не належать до системи найуживаніших засобів вираження припущення. Адже більшість з них є закріплювально-підтверджувальними, і відіграють достатньо обмежену роль в модальній системі німецького речення, в той час, коли семантика нереальності виражається перш за все з допомогою дієслівних форм (кон’юнктив та модальні дієслова).  
 
Література :
1. Гулига Е.В., Шендельс Е.И. Грамматико-лексические поля в современном немецком языке- М., 1969
2. Admoni W. Der deutsche Sprachbau.- M.,1986.- 336 S.
3. Hohler F. Der neue Berg. – Frankfurt am Mein : Lieteraturverlag, 1989. – 433 S.
4. Zeit Magazin Leben. – Nr.31, 2008.