Олійникова Н.А.
ОСОБЛИВОСТІ ВІТВОРЮВАЛЬНИХ ПРОЦЕСІВ В
РЕГІОНАЛЬНОМУ ВИМІРІ
Більш
зважена політика останніх років, що проводиться в Україні, дозволила
здолати тенденцію наростання кризових процесів, характерну для періоду трансформації командної економіки в ринкову. У багатьох галузях вже
відбувається формування структур, здатних не просто виживати в конкурентній
боротьбі із зарубіжними виробниками, але і забезпечувати собі ресурси для
розширення і розвитку.
Питання суспільного відтворення в економічній науці достатньо розроблені. Проте більшою мірою це відноситься до економіки радянського періоду,
заснованої на директивному плануванні [1-5]. Період реформування економіки на ринкових засадах питання відтворення знову набули
актуальністі. В той же час формування новітніх підходів повинне базуватися на
досягнення економічної теорії при дослідженні процесу суспільного відтворення: Франсуа Кенэ, Карла Маркса, Джона Кейнса, а також чисельних
наукових працях вітчизняних і зарубіжних економістів.
Серед них слід назвати праці Л.Абалкина, Г. Атаманчука, Г. Беккера (США), By Дзинлан Дж.К.Гэлбрейта
(США), О.Гранберга, Ю.Глазьева, Я. Корнай (Угорщина), Д.Львова, В. Леонтьева
(США), Ли Ланчхун (КНР), Луо Ючхонг (КНР), Э.Самуэльсона (США), Дж.Стиглица
(США), Хонг Тхао (КНР), Ху Аньгана (КНР)[6-14].
Розширення самостійності регіонів потребує зміни
теоретичного обгрунтування їх функціонування у рамках національної економіки й
значного наукового опрацювання питань регіонального відтворення. Економічна
стійкість господарських суб'єктів в умовах нестабільності багатьох
відтворювальних співвідношень перетворилася на одну з ключових проблем
функціонування регіональних соціально –економічних систем.
Питання регіонального розвитку в контексті відтворювального підходу особливо
актуальне в сучасних умовах, коли відбувається пошук балансу між ринковими методами регулювання і державним впливом на розвиток економіки.
Існує ряд
підходів до дослідження регіональної економіки, що свідчить про різні варіанти
рішення регіональних проблем і поєднання управлінських методів. Так, при
розміщенні виробництва просторовий підхід грунтується на пошуку найбільш
оптимального місця або простору для його функціонування. Регіональний, який є логічним продовженням першого, орієнтований на оптимізацію структури і
розмірів виробництва в окремо взятому регіоні. Третій підхід
зводиться до розгляду узкопросторової організації виробництва як сукупної
дії чинників розміщення високотехнологічних галузей і управління окремо взятою
територіальною системою. Нарешті, четвертий - комплексний, базується на
формуванні загального підходу до управління територіями, що знаходяться на
різній стадії розвитку і функціонального стану у рамках національної територіальної системи.
У сучасних умовах здійснюється перехід до
відтворювальної моделі розвитку регіону. В умовах адміністративно-господарського управління через специфіку
господарської системи панував економіко-географічний підхід до розвитку регіону
у рамках єдиного народногосподарського комплексу. Розширення самостійності в умовах
становлення ринкових стосунків, зростання відкритості економіки неминуче призводить до формування якісно
нових відтворювальних структур регіонів. У зв'язку з цим, відтворювальний підхід має бути
визначальним з точки зору теорії і практики їх господарського регулювання.
Специфіка регіонального відтворення в
сучасних умовах базується на єдності
економічних, соціальних і екологічних чинників розвитку, яка є основою такого відтворення, яке полягає в цілісності ресурсів і чинників
відтворення. Їх єдність зумовлена природою регіону як частини національної економіки. На рівні регіону відтворювальні процеси в
соціально-економічному середовищі є умовами здійснення
цілісного регіонального відтворення.
Аналіз існуючих класифікацій регіонів, в
основу яких покладені різні ознаки (міра адаптованності до ринкових перетворень, рівень залученості в світогосподарські процеси і ін), продемонстрував, що класифікація регіонів з переважною детерміацією економічних, екологічних і
соціальних чинників повинна враховувати
спрямованість відтворювальних процесів, їх структуру, орієнтацію на зовнішні
або внутрішні ринки.
Проблема регіонального розвитку в
контексті відтворювального підходу особливо актуальна в сучасних умовах,
коли постає необхідність балансу між ринковими методами регулювання і державною дією на розвиток
економіки. Процеси глобалізації здійснюють суперечливу дію на
економічні механізми використання, економічну роль регіональних ресурсів у
відтворювальному процесі. Регіональна відтворювальна система, що функціонує як
механізм трансформації ресурсів в матеріальні і нематеріальні блага, капітал і
рентні прибутки з метою забезпечення життєдіяльності певного
територіально-цілісного суб'єкта економіки, характеризується, разом із
загальносистемними властивостями, рядом специфічних ознак. Такими основними
ознаками є локалізація ресурсів,
поєднання відтворювальних циклів різної міри локалізації, спеціалізація в
системі територіального розподілу праці, рівень комплексності економіки тощо.
Відтворювальна єдність усіх видів регіональних ресурсів - природних,
виробничих, фінансових, трудових, інноваційних, інтелектуальних, інформаційних,
соціальних, інфраструктурних - забезпечує спадковість їх економічних форм в
процесі виробничого споживання і використання.
Література:
1.
Канторович, Л.В.,
Экономический расчет наилучшего использования ресурсов [Текст]/
Л.В. Канторович; М.: из-во АН СССР, 1960.-347 с
2.
Килин, П. М.
Воспроизводство регионального общественного продукта (схемы, модели, балансы) [Текст]/
П.М. Килин;, Изд-во «Наука».- М, 1984. - 230
3.
Пахомов, Ю.Н.
Производственные отношения развитого социализма [Текст]/
Ю.Н. Пахомов; Киев: Наук.дум.,1976.- 338 с.
4.
Малинин, Н.
Экономическая эффективность общественного производства [Текст]/ Н. Малинин;
Минск, изд. БГУ, 1974. - 400 с.
5.
Кронрод, Я. А.,
Стоимостные категории планирования общественного производства [Текст]/ Я. А. Кронрод; М. :
Экономика, 1980.- 224 с.
6.
Кейнс, Дж. М., Общая теория занятости, процента и
денег[Текст]/ Дж. М. Кейнс; М. : Прогресс, 1978.-491с.
7.
Леонтьев, В. В.
Межотраслевая экономика: пер. с англ. [Текст]/ В.
В. Леонтьев; М.: Экономика, 1997.-497 с.
8.
Абалкин, Л.И. Курс
переходной экономики [Текст]/ Л.И. Абалкин; М.:
Финстатинформ, 1997. - 145 с.
9.
Гранберг, А. Г. Основы региональной экономики [Текст]: учебник / А. Г. Гранберг. – 3-е изд. – М.: ГУ-ВШЭ, 2003. – 495 с.
10.
Геєць В. Ринкова трансформація в 1991-2000 роках: здобуття, труднощі, уроки
/ В. Геєць // Вісн. НАН України. – 2001. – №2. – С. 22-37
11.
Регіональна
економіка та природокористування : навч. посіб./ А.
П. Голіков, О. Г. Дейнека [та ін.] ; за ред. А. П. Голіков. -К.: Центр учбової
літератури, 2009.-352 c.
12.
Варналій, З. Актуальні проблеми зміцнення потенціалу
регіонів України [Текст] / З. Варналій // Банківська справа. – 2004. – № 2. – С. 71 – 84.
13.
Долішній, М. Основи
регіоналізації: концептуальний підхід/ М. Долішній, С. Злупко // Регіональна
економіка. – 2003. – № 3. – С. 7 – 17.
14.
Данилишин Б. М. Основні
завдання активізації регіональної соціально-економічної політики України / Б.
М. Данилишин, Е. М. Лібанова – К. : РВПС України, 1999. – 69 с