Економічні науки/1. Банки і банківська система

Злодюшко В.О.

студент 4 курсу фінансового факультету

ХНЕУ ім. С. Кузнеця

Проблеми організації кредитних відносин банківських установ та юридичних осіб

Кредит є одним із основних елементів, які забезпечують розвиток економіки.

Від кредитної активності банків у довгостроковій перспективі залежить підвищення конкурентоспроможності й ефективності діяльності виробничого сектору економіки України.

Ефективна організація кредитної діяльності є важливою для банківської системи України, оскільки кредитні вкладення є найбільшою частиною активів банків і головним джерелом формування їх прибутку.

Комерційні банки, що мають ліцензію НБУ, є головною ланкою кредитної системи, вони одночасно виступають у ролі покупця і продавця наявних у суспільства тимчасово вільних коштів [1].

Основними джерелами формування банківських кредитних ресурсів є власні кошти банків, залишки на розрахункових і поточних рахунках, залучені на депозитні рахунки кошти юридичних і фізичних осіб, міжбанківські кредити, та кошти одержані від випуску цінних паперів.

Кожний комерційний банк ставить за мету забезпечити високу якість власного кредитного портфеля.

Кредитний портфель – це сукупність кредитів, наданих банком на певну дату, він характеризує величину капіталу, вкладе- ного банком у кредитні операції. Кредитний портфель включає агреговану балансову вартість усіх кредитів, у тому числі прострочених, пролонгованих і сумнівних щодо повернення [1].

Основними принципами банківського кредитування є забезпеченість, строковість, платність та цільова направленість.

Принцип забезпеченості позичок має на меті захистити інтереси банку і не допустити збитків від неповернення боргу внаслідок неплатоспроможності позичальника.

Принцип строковості та платності означає, що кредит має бути повернний позичальником банку в завчасно обумовлений термін з відповідною платою за користування позички. Від дотримання цього принципу залежить можливість надання нових кредитів.

Цільовий характер використання передбачає вкладення позичкових коштів на конкретні цілі, обумовлені кредит- ним договором [2].

Недотримання цих основних принципів призводить до певних проблем в кредитуванні, основними із них є зростання проблемних кредитів в портфелі банку, тобто це ті кредити, за якими несвоєчасно проводяться виплати процентів, а також основного боргу.

Провідним моментом банківського кредитування є той факт,що в питомій вазі усіх виданих кредитів найбільшу частку займають кредити юридичним особам і саме вони забезпечують отримання банком більшої половини усіх доходів.

Кредит стимулює розвиток продуктивних сил, прискорює формування джерел капіталу для розширення відтворювання на основі досягнень науково-технічного прогресу.

Без кредитної підтримки неможливо забезпечити швидке і цивілізоване становлення господарств, підприємств, впровадження інших видів підприємницької діяльності на внутрішньодержавному і зовнішньому економічному просторі.

Кредит має велике значення в розвитку економічних зв'язків між галузями і регіонами, в підвищенні ефективності виробництва, у створенні та використанні доходів і прибутку.

Кредит здатний надавати активний вплив на обсяг і структуру грошової маси, платіжного обороту і швидкості обігу грошей.

Завдяки кредиту відбувається більш швидкий процес капіталізації прибутку, а значить і концентрації виробництва.

Основними причинами відмови у видачі кредиту: відсутність або недостатність майна, яке в свою чергу може бути своєрідною заставою по кредиту, а також недостатня «прозорість» бізнесу всіх потенційних клієнтів.

Ряд негативних факторів стримують ефективну організацію кредитних відносин банківських установ та юридичних осіб.

Перший фактор - це стан банківської системи та діяльності банків. Він стосується безпосередньо внутрішнього стану банківської системи, механізмів діяльності та фінансового стану банку. До цього фактора відносяться: низька дієвість каналів монетарного трансмісійного механізму; збереження дефіциту внутрішніх середньо- та довгострокових ресурсів ; висока вартість кредитних ресурсів, обумовлена макроекономічними факторами, високою вартістю фондування, високим рівнем кредитного ризику позичальника.

Другим фактором є стан юридичних осіб. Він враховує прибутковість, фінансову стабільність, можливість розвитку та якість економічної діяльності підприємств. До фактора відносяться: високий рівень ділових та кредитних ризиків позичальника; низька прибутковість інвестиційних проектів; відсутність необхідної державної підтримки підприємств.

Третій фактор охоплює стан зовнішнього середовища функціонування банку та позичальника. Основними елементами цього фактору є: значний рівень політичних, соціальних та юридичних ризиків;значна зовнішньоторговельна відкритість, високе та перманентно зростаюче негативне сальдо рахунку поточних операцій; високе боргове навантаження; високий реальний та очікуваний рівень інфляції; нестійка динаміка та постійний девальваційний тиск на валютний курс гривні.

Необхідне залучення органів державної влади до розробки та впровадженню заходів у сфері стимулювання банківського кредитування юридичних осіб.

На сучасному етапі економічного розвитку одним із важливих шляхів виходу України з кризового стану займає вдосконалення та подальший розвиток банківського кредитування.

Підвищення ефективності банківського сектору – одна з основних проблем країни, яка існує на сьогоднішній день.

Банківське кредитування в Україні має величезний вплив на національну економіку.

Основним напрямком вдосконалення стану банківської системи є:

стимулювання банків до розширення мікрокредитування й удосконалення законодавчого забезпечення їхньої діяльності;

розробка національної програми мікрокредитування шляхом створення за

участю держави спеціального фонду, який здійснюватиме кредитування на револьверній основі;

розробка банками системи заходів щодо залучення нових джерел коштів через дієвий механізм залучення доходів і заощаджень;

зменшення податкового тиску на банки, особливо у сфері довгострокового

кредитування реального сектору економіки; звільнення від оподаткування частини прибутків банків або зменшення податкової ставки для банків, якщо вони спрямовують свої кошти в інноваційні проекти;

удосконалення системи страхування інвестиційних ризиків банків для заохочення останніх до надання довгострокових кредитів тощо.

Кредитування юридичних осіб для банку є чи не найголовнішим джерелом формування прибутку.

На сьогоднішній день кредитування підприємств в Україні розвивається досить низькими темпами.

Існує низка проблем і їх вирішення потребує значного періоду, а також впровадженню державними органами заходів у сфері стимулювання банківського кредитування юридичних осіб.

Покращення ситуації у сфері кредитування юридичних осіб можливе за рахунок налагодження системи узгодження інтересів зацікавлених сторін процесу, що потребує удосконалення наявних та пропонування нових підходів до аналізу для цілей кредитного менеджменту суб'єктів господарювання.

Необхідна розробка принципово нового методологічного підходу до організації процесу кредитування юридичних осіб.

Література:

1. Демківський А. В. Гроші та кредит / А. В. Демківський. – К. : Дакор, 2007. – 528 с.

2. Кузнєцова Л. В. Роль банківського кредитування у фінансовому забезпеченні розвитку реального сектора економіки Ук- раїни / Л. В. Кузнєцова // Економічний простір. – 2008. – № 20/1. – С. 107–115.

3. Підвищення ролі банківської системи в економічному зростанні: Матеріали наук.-практ. конф. 18–19 листопада 2004 р. ; наук. ред. А. Мороз. – К. : КНЕУ, 2004. – 496 с.

4. Чухно А. А. Постіндустріальна економіка: теорія, практика та їх значення для України / А. А. Чухно. – К. : Логос, 2003. – 631 с.