Экономические
науки/ 5.Управление трудовыми
ресурсами
К. е. н. Лаговський В.
В.
Університет державної
фіскальної служби України
Модель механізму взаємодії
ринків праці і освітніх послуг
Завдань
сучасної освіти є не лише забезпечення ринку праці фахівцями спеціальностей
відповідного рівня, але і забезпечення балансу між пропозицією таких фахівців і
попиту на них на ринку праці. Розбалансованість (галузева, територіальна,
соціально-демографічна, професійно-кваліфікаційна [1]) між пропозицією і
попитом на ринку праці призводить не лише до стримування розвитку економіки,
безробіття, але й до бідності, соціальної несправедливості. Тому питання пошуку
та дослідження механізмів взаємодії ринку праці та ринку освітніх послуг
залишається актуальним.
Механізм взаємодії
та регулювання ринків, як цілісна система, досліджувався не достатньо,
приділяється увага лише деяким його аспектам. Метою роботи є розробка і аналіз
моделі взаємодії ринку праці і ринку освітніх послуг.
Взаємодія
ринків праці та освітніх послуг відбувається за допомогою певного механізму,
який в загальному є сукупністю форм, методів і інструментів, зв'язків у процесі
пристосування, дій суб'єктів кожного з ринків до умов і вимог функціонування
іншого. Він виступає одночасно і як сукупність певних відношень між суб'єктами
і як сфера регулювання [2].
Суб'єктами досліджуваного механізму виступають: держава,
економічно активне населення, роботодавці, покупці освітніх послуг і їх
продавці. Елементами — попит та пропозиція, кон'юнктура, заробітна плата на ринку
праці; попит та пропозиція, кон'юнктура,
вартість послуг на ринку праці освітніх послуг. Окремо виділимо стан розвитку
економіки який тим чи іншим чином впливає на обидва ринки. Пропонується модель
схема якої наведена на рисунку 1. Активну і важливу роль в досліджуваному
механізмі відіграє держава яка впливає на функціонування обох ринків за
допомогою: нормативно-правової бази, державного замовлення, ліцензій, системи
податків та пільг, кредитів і державних гарантій, обсягів державного фінансування.
Стрімкі зміни
зовнішнього оточення, темпів технологічного розвитку вимагають від системи
освіти не тільки швидкої та гнучкої адаптації до економічних цілей держави,
кон'юнктури ринку праці, тенденцій розвитку економіки, науково-технічного
прогресу тощо, але й уміння упереджувати потреби ринку праці оскільки
підготовка фахівця є відносно довготривалим процесом [3]. Постає питання
прогнозування і планування в середньотерміновому та
довготерміновому періодах розвитку економіки в цілому. На основі даної інформації держава може приймати рішення
стосовно: ліцензування, об'ємів державного замовлення на відповідні
спеціальності і об'ємів фінансування цього замовлення. Крім того, рішення
держави стосовно ліцензування навчальних закладів, об'єму і структури
(професійно-кваліфікаційної) замовлення, фінансування освіти має відбуватись
після моніторингу та аналізу кон'юнктури ринків праці та освітніх послуг.
Крім держави на формування пропозиції на ринку освітніх послуг
впливають: попит на освітні послуги з боку населення, стан та тенденції
розвитку економіки, стан ринку праці.
Важливим
інформаційним сигналом для навчальних закладів стосовно планування своє
діяльності має бути стан ринку праці, зокрема, така інформація може виражатись
у кількості студентів заочної форми навчання на різних спеціальностях. Як
правило, на таку форму навчання ідуть особи які працюють, підвищують
кваліфікацію, змінюють професію, економічно активне населення поведінка якого і
відображає, до певної міри, реальний стан на ринку праці.
Населення,
як суб’єкт досліджуваного механізму, розглядається в якості сукупності
економічно активного населення, тих хто навчається і тих хто планує в
найближчий час розпочати навчання. Структура мотивації навчання складається з
великої кількості мотивів суб’єктів навчання: пізнавальні, професійні,
прагматичні, соціальні, тощо. В рамках даної моделі інформаційні зв’язки
активізують зовнішні мотиви. Стан ринку праці, його кон’юнктура, рівень
заробітної плати можуть впливати на рішення стосовно вибору професії.
Рис. 1. Модель взаємодії ринку праці та ринку освітніх послуг.
Запропоновано модель взаємодії ринків
праці та освітніх послуг. В ній виділені суб’єкти, елементи та зв’язки між ними
які відображають інформаційні потоки на основі яких суб’єкти досліджуваного
механізму можуть приймати рішення. Дослідження, в подальшому, цих зв'язків та
інформаційних потоків між елементами дозволить виявити “вузькі” місця даного
механізму як саморегулюючої системи; вказати напрямки його подальшого
вдосконалення, необхідність створення нових (чи вдосконалення існуючих)
інституційних елементів які необхідні даній системі, її механізму для
функціонування в оптимальному режимі. Запропонована модель є основою для
побудови кількісних моделей, які несуть в собі не тільки дескриптивний, але і
нормативний характер.
Література:
1. Гусак Л. П. Региональное регулирование рынка образовательных
услуг на основе маркетингового подхода // Социально-экономические явления и
процессы / Гусак Л. П. - Тамбовский государственный университет им. Г. Р.
Державина.- № 3 (011).- 2008.- С. 29-31.
2. Филиппова Д. Г. Взаимодействие рынка труда и рынка
образовательных услуг в трансформируемой экономике России : дис. канд. эк. наук
: 08.00.01 / Филиппова Диана Григорьевна – Воронеж, 2003. – 183 с.
3. Вишневська О. А. Неузгодженість ринку освітніх послуг і ринку
праці в контексті молодіжної політики (зарубіжний досвід для України) / О.
Вишневська. // Публічне адміністрування: теорія та практика. - 2014. - Вип. 2.
- Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Patp_2014_2_13