Государственное управление/ 2.Современные технологии управления

К.е.н. Гладченко А. Ю.

докторант, Таврійський національний університет імені В.І.Вернадського

Вплив міжнародних інституцій управління економічною рівновагою на процеси державотвроення

Забезпечення збалансованого економічного розвитку є центральним завданням державного управління з часів його заснування. Однак існуючі теорії хоча пояснюють деякі аспекти економічної рівноваги не дозволяють втілити в практику ті положення які мають рекомендаційний характер. В умовах інтенсивного розгортання глобалізації, становлення спільної для всіх національних економік системи правил взаємодії є невід'ємною частиною їх розвитку. У таких умовах формується нова парадигма функціонування системи державного управління яка акцентує увагу на глобальній системі координації міжнародних економічних відносин. Цей процес супроводжується трансформацією сукупності цінностей, методів, підходів, технічних навичок і засобів, прийнятих в науковому співтоваристві в рамках концепцій економічної рівноваги. Слід зазначити що на сьогодні формується нова система координації державного управління, яка акцентує увагу на діяльності глобальних акторів, таких як міжнародні організації, транснаціональні корпорації і регіональні інтеграційні угоди. Вище перераховані актори утворюють глобальну систему координації економічної рівноваги, яка дозволяє в певному сенсі країнам які є частиною такої системи перебувати в стані умовного збалансованого розвитку. Разом з цим, сучасна глобальна система координації економічної рівноваги інтенсивно змінюючись постійно трансформується і деякі актори замінюють один одного. Для розробки концепції інтеграції державного управління економічною рівновагою на міжнародному рівні дуже важливо визначити найбільш перспективні її напрями так як імплементація та конвергенція до міжнародних інституцій управління економічною рівновагою потрібно як свідчить новітній Український досвід достатньо часу та фінансових ресурсів. Тому визначення результативності як такої системи в цілому та її векторів трансформації має значний інтерес та практичну цінність.

В процесі визначення значення стандартів ISO в забезпеченні механізмів міжнародної стабілізації та визначення ступеню інтеграції країн світової економіки до глобальної системи координації економічної рівноваги слід відзначити, було обґрунтовано, наступні аспекти які в своїй сукупності дають змогу стверджувати, що існуюча система координації економічної рівноваги не досить поширена серед країн світової економіки. Слід підкреслити, що багато національних урядів є членами таких організацій як ООН, Міжнародний Валютний Фонд, Світова організація торгівлі, проте якщо наближено проаналізувати неформальний вплив у прийнятті рішень щодо довгострокових цілей діяльності та політики реалізації поставлених цілей, то найбільший вплив на прийняття рівень мають саме країни першого світу. Слід відзначити, в процесі авторського аналізу виявлено, що на сьогодні міжнародні механізми державної координації економічної рівноваги є досить дієвим засобом стабілізації економіки, проте тільки країни з високими частками у світовому ВВП мають змогу користуватися цією системою заходів. Разом з цим за останні роки досить сильно виявили свій як економічний так політичний потенціал країни, що розвиваються, проте вони на сьогодні не як не відображені у системі міжнародного та глобального процесу координації економічної рівноваги. Така ситуація на сьогодні виявляється у таких аспектах як: розподіл країн за номінальним значенням валового внутрішнього продукту в доларовому вираженні на душу населення; розподіл держав та залежних територій, наведених у стандарті ISO 3166-1, відсортованих за кількістю населення в порядку убування за 2015р.; розподіл країн світової економіки за чисельністю діючих військ. Тобто на сьогодні існують держав які не здатні за забезпечити економічну рівновагу проводячи стабілізаційну політику на національному рівні, а міжнародні механізми стабілізації заблоковані через відсутність інтеграції або недостатні правомірності, до основних міжнародних фінансових та торгових організацій. Такий прецедент свідчить, що частка у світовому ВВП країни хоча і має значення у якості інтеграції у систему міжнародних механізмів державної координації економічної рівноваги, проте як свідчить емпіричний досвід, кількість країн які мають значні воєнні ресурси та не долучені до глобальної системи економічної рівноваги, збільшується. Ці країни все частіше вирішують свої проблеми шляхом гібридних конфліктів як у локальному та і регіональному масштабі, тому новітня система міжнародних фінансових та валютних міжнародних організацій, що є основою для координації економічної рівноваги на сьогодні є досить не стабільною, в цих умовах розробка сценаріїв розвитку новітньої системи взаємодії суб'єктів забезпечення економічної рівноваги та визначення пріоритетів інтеграції