Медицина / 1.Акушерство и гинекология

Гошовська А.В.¹, Гошовський В.М.²

1. Асистент кафедри акушерства, гінекології та перинатології

Вищого державно навчального закладу України

«Буковинський державний медичний університет», м. Чернівці.

2. В. о головного лікаря міського пологового будинку №1 м. Чернівці

АКУШЕРСЬКІ РИЗИКИ ПІД ЧАС ВАГІТНОСТІ,

ПОЛОГІВ ТА В ПІСЛЯПОЛОГОВОМУ ПЕРІОДАХ

У ЖІНОК З РУБЦЕМ НА МАТЦІ

Зростання повторного кесаревого розтину (КР) на сьогоднішній день привертає дедалі більшу увагу лікарів акушер-гінекологів, що створює вкрай небезпечну ситуацію для життя та здоров′я не тільки жінки, але і дитини.

Частота інтраопераційних ускладнень під час повторного кесаревого розтину в 6 разів перевищує показник ніж при першому КР, а показник материнської смертності асоційований з кесаревим розтином в 4,2 рази вище ніж для всіх типів вагінальних пологів.

Проаналізувати ускладнення під час вагітності, інтраопераційні ризики, що виникають при повторному кесаревому розтині та порівняти частоту інтраопераційних ускладнень з жінками яким проведено вперше КР.

Ретроспективний аналіз історії пологів 186 жінок, які були повторно прооперовані. Наявність рубця на матці та відмова жінки від спроби вагінальних пологів 118(63,4%),68(36,6%)- жінок у яких були протипокази до спроби вагінальних пологів.

Під час проведення ретроспективного аналізу встановлено, що переважна більшість жінок основної групи сягала такої вікової категорії: 20-25 років – 23,4%, 25-30 років – 36,7,6% 30-35 років – 28%, старше 35 років – 12,5%. Слід зазначити, що жінок віком до 20 років в групі обстежених не було.

Оцінюючи соціальних анамнез встановлено, домогосподарки склали 68(36,6%), робітниці – 28(15%), службовці – 96(51,6%) жінок основної групи.

Що стосується перерви між операціями то вона становила у 18(8,2%) жінок до трьох років, у 145 ( 64,1%)пацієнток –від 3 років до 5 років, у 51(24,4%) – від 6 до 10 років, у 14(6.2%) – більше 10 років.

За даними ультрасонографічного обстеження жінкам перед операцією проводилась плацентометрія та розташування плаценти. Дослідження показали, що у 92( 36,7%) випадках в даній вагітності вона була розташована по задній стінці матки, в 104(41,6%) випадках високо по передній стінці матки, в 36 (14,6%) – у дна і тільки у 3 випадках – в ділянці рубця. Повторний кесарів розтин був проведений у 91,8% випадках в плановому порядку і в 8,2% випадках- в ургентному.

З анамнезу відомо, що вперше плановий кесарів розтин був проведений у 48,2% випадках, ургентний – у 51,8%. Слід зазначити, що у більшості жінок 76,4% попередній кесарів розтин був проведений за методикою Гусакова( матка була ушита безперервним м′язево-м′язевим та м′язево-серозним швом, перитонізація була здійснена за рахунок pl.Vesicouterina). У 21,6% роділь кесарів розтин був проведено за Дерфлером і в 2% - за Джоел-Кохеном. В 24.8% випадках матка була ушита однорядним безперервним м′язево-м′язевим швом.

Ушивання матки при першому кесаревому розтині було проведено дексоном у 96,7%, і тільки у 3,3% жінок під час операції був використаний кетгут. Інтраопераційно констатовано, що у 5,2% ( 13) випадках плацента була розміщена в ділянці рубця , якщо попередній кесарський розтин виконаний за Джоел- Кохеном і лише у 2,1%(5) роділь –при кесаревому розтині виконаному за Дерфлером.

Всім роділям проведено оперативне втручання з поперечним розрізом в нижньому сегменті. Оцінюючи кількість крововтрати встановлено, що під час першого кесаревого розтину об′єм крововтрати від 800 до 1200 мл. було у 5,8% роділь. Слід зазначити, що кровотеча була зупинена введенням утеротоніків, масажу матки, накладанням додаткових гемостатичних швів та перев′язки маткових судин. Слід зазначити, що в трьох жінок при значній вираженій деформації нижнього сегменту було проведено ектирпацію матки. Антибіотикопрофілактика в післопераційному періоді була проведена в 58,6% випадків, антибіотикотерапія – 41,4% випадках.

Характеризуючи післяопераційний період встановлено, що він був ускладнений: субінволюцією тіла матки, метроендометритом, післяпологовим інфільтратом у 19 (17,4%.).Підйом температури тіла до субфебрильних цифр 37.2 °Ć було у 32 жінки (16,2%).Отже, наявність анте та інтранатальних ускладнень обумовлено плановістю оперативного втручання, методикою та технікою виконання оперативного пологорозрішення, якісною підготовкою, антибіотикопрофілактикою та терапією післяопераційних ускладнень.

Висновки: 1. Неспроможніть рубця на матці та плацентація в ділянці рубця складає високий ризик щодо розвитку загрози розриву матки під час вагітності та інтраоперційної кровотечі з розширенням об′єму оперативного втручання. 2. Частота плацентації в ділянці рубця значно перевищувала у жінок, яким було проведено кесарів розтин за методикою Дерфлера та Джоен-Кохена у порівнянні з методикою Гусакова. 3.Деформація нижнього сегменту матки та виражений злуковий процес спостерігався у жінок після проведеної операції за Гусаковим.

Література

1. Диагностика состояния рубца на матке у беременных , перенесших кесарево сечения / А.В. Горбачова, Л.М. Комисарова, Е.А. Чернуха и др. // Акуш. и гинек. -2008.- №1.- С. 45-48

2. Клінічний протокол з акушерської допомоги «Кесарів розтин» - Міністерство охорони здоров′я України, 2011. - №977.

3. Стрижаков А.Н. Беременность после кесаревого сечения: течение, осложнения, исходы / А.Н. Стрижаков, Т.Е. Кузьмина // Вопр. гинекол.,акуш. и перинатол.- 2002.- Т.1, №2. – С.40-46

4. Guidelines for Vaginal Birth after Previous Caesaren Birth // SOGC CLINIKAL PRACTICE GUIDELINES. – SOGC FEVRIER February 2007.-№155 (Replaces guideline № 147).- p.168-176.