Матвійчук Б.Є.

Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка

Можливості використання звукових редакторів

у роботі вчителя музичного мистецтва

Однією з характерних особливостей розвитку сучасного українського суспільства є його глобальна інформатизація, яка зумовлює використання інформаційно-комунікаційних технологій в усіх сферах життя. В умовах інформатизації освіти актуальною є проблема використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) для вдосконалення традиційних методів навчання та виховання.

Сучасні технічні та програмні засоби ІКТ надають широкі можливості для систематизації та подання навчального матеріалу, але практична діяльність учителя музичного мистецтва містить поряд із дидактичними також і суто виконавські аспекти та позаурочну роботу, яка передбачає керівництво учнівськими художньо-творчими колективами, організацію мистецьких та виховних заходів. Саме тому вчитель музичного мистецтва повинен не тільки орієнтуватися в основних напрямах розвитку інформаційно-комунікаційних технологій, але й володіти знаннями, вміннями та навичками роботи з сучасним музичним програмним забезпеченням [2].

Перспективи впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховний процес досліджують вітчизняні науковці В. Биков, М. Жалдак, М. Згуровський, Н. Морзе, О. Співаковський, О. Спірін та інші. Проблему використання музичного програмного забезпечення в освіті розглядають Л. Варнавська, Ю. Дворнік, В. Луценко, В. Олійник.

Серед великої кількості програмного забезпечення для роботи з музичною інформацією можна виділити універсальні інструменти, які можуть застосовуватися в професійній діяльності учителя музичного мистецтва: звукові редактори, віртуальні студії (секвенсори), автоаранжувальники та нотні редактори. Розглянемо можливості використання звукових редакторів – найбільш поширених та доступних музичних програм.

Звуковий редактор (аудіоредактор) – програма, яка містить набір інструментів для редагування звукових файлів. В основі роботи такого програмного забезпечення – принцип графічного відображення звукової інформації у вигляді обвідної, яка відповідає амплітуді аудіосигналу. Звукові редактори призначені для запису та монтажу музичних композицій, підготовки фонограм для радіо та телебачення, озвучування фільмів і комп’ютерних ігор, реставрації старих записів. Завдяки зручності інтерфейсу та доступності сучасних аудіоредакторів, це програмне забезпечення можуть ефективно використовувати не тільки професійні звукорежисери, а й усі користувачі персональних комп’ютерів.

Звуковий редактор – це потужний інструмент, який може використовуватися учителем музичного мистецтва в навчальній та виховній діяльності, у роботі з художніми колективами, при підготовці до виховних та мистецьких заходів. Незважаючи на суттєві відмінності між різними програмними продуктами, будь-який аудіоредактор має стандартний набір функцій для монтажу звукових файлів – копіювання, вставку, вирізання, видалення, збереження окремих фрагментів тощо. Використання таких базових інструментів дозволяє виокремлювати фрагменти музичних композицій, поєднувати їх та зберігати в різних форматах. Застосовуючи функції монтажу та редагування динаміки, учитель музики може створити звукове оформлення мистецького заходу чи концертного номеру, якісний супровід для мультимедійної презентації. Особливо корисними є функції зміни висоти тону та темпу, які дозволяють адаптувати фонограму до вокальних можливостей художньо-творчих колективів та окремих учнів.

На сучасному ринку програмного забезпечення представлена велика кількість аудіоредакторів, кожен з яких має свої особливості, специфічні функції та призначення. Популярними звуковими редакторами є програми Sony Sound Forge, Adobe Audition, Audacity.

Єдиним недоліком професійних звукових редакторів є висока вартість ліцензійних версій цих програм, що серйозно ускладнює можливість їх використання в роботі вчителя музичного мистецтва. Тому педагогам доцільно користуватися багатоплатформенним аудіоредактором Audacity, який розповсюджується безкоштовно. Незважаючи на те, що цей програмний продукт можна вільно завантажити з офіційного сайту розробника, його можливості мало поступаються іншим професійним звуковим редакторам. Аудіоредактор Audacity підтримує режим роботи з декількома доріжками одночасно, що дозволяє поєднати до шістнадцяти звукових файлів. Крім того, програма має інструменти для частотної корекції аудіосигналу та вилучення шуму. Завдяки цим функціям є можливість значно покращувати якість записаних за допомогою мікрофону звукових файлів та реставрувати старі записи [1]. Зважаючи на доступність та зручність програми, її можна вважати ідеальним вибором для використання у професійній діяльності вчителя музичного мистецтва.

Опанування програм для роботи зі звуком дозволяє педагогам обробляти, редагувати, конвертувати й зберігати музичну інформацію,. Такі знання, вміння та навички не тільки значно розширюють набір методів та прийомів роботи сучасного вчителя, а й сприяють реалізації його творчого потенціалу.

Література

1. Jaworski N. Technology for Teaching: Audacity. Free and open-source software / N. Jaworski, M. Thibeault // Music Educators Journal. – 2011. – N.98 (2) .– P.39–40.

2. Завгородній П.О. Пріоритетні напрями формування компетентності майбутнього вчителя музики засобами музично-комп’ютерних технологій / П.О. Завгородній // Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. – 2012. – №7 (25). – С.233 – 239.

3. Зуєв С.П. Музичні комп’ютерні технології: навчальний посібник / С.П. Зуєв. – Суми: Мрія, 2013. – 170 с.

4. Матвійчук Б.Є. Використання музичного програмного забезпечення в професійній діяльності вчителя музичного мистецтва / Б.Є. Матвійчук // Міжнародний науковий журнал "ScienceRise". – 2015. – №10/5 . – С.67-71