Педагогічні науки / 5. Сучасні методи викладання

Канд. пед. наук Шаран О.В., бакалавр поч. освіти Бец Ю.С.

Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка,

Україна

Міжпредметні зв’язки як основа інтегрованого навчання математики молодших школярів

Процеси реформування сучасної системи початкового навчання спрямовані на отримання якісної та доступної освіти для всіх учнів початкової школи. Модернізація змісту навчання є одним із шляхів розв’язання цієї проблеми. Вона спрямована на формування гармонійно розвиненої, компетентної особистості молодшого школяра. Важлива роль цьому належить міжпредметним зв’язкам та інтегрованому вивченню предметів. Як зазначав Я. Коменський, «…усі знання виростають з одного коріння – з навколишньої дійсності, а тому й повинні вивчатися у зв'язках» [3, 26].

Проблема інтеграції у навчанні не є новою. Цей принцип сповідували Дж. Дьюї, Я. Коменський, Ж.-Ж. Руссо, К. Ушинський та ін. На початку XXI ст. проблема реалізації міжпредметних зв՚язків не втратила своєї актуальності. Сучасні методисти Н. Бібік, М. Василенко, К. Гуз, В. Ільченко, Л. Кочина, В. Паламарчук, О. Савченко, В. Тименко та інші досліджували дидактичні особливості інтеграції змісту навчання, проведення інтегрованих уроків. На сьогоднішньому етапі підготовки до масового впровадження інтегрованого навчання у початкову школу важливим є відбір змісту навчання, зокрема, математики, та дидактичного забезпечення, що сприятиме формуванню у молодшого школяра життєво необхідних знань і вмінь.

Інтеграція (від лат. integratio – поєднання, відновлення) – об’єднання в єдине ціле раніше розрізнених частин та елементів системи на основі їх взаємозалежності і взаємодоповнюваності. У навчанні інтеграцію розглядають як процес встановлення зв’язків між структурними компонентами змісту освіти (досвід пізнавальної діяльності, зафіксований у формі знань; досвід виконання відомих способів діяльності – у формі умінь діяти за зразком; досвід творчої діяльності – у формі вмінь приймати нестандартні рішення в нових ситуаціях; досвід ставлень до навколишньої дійсності – у формі ціннісних орієнтацій) з метою формування в кожного учня цілісного уявлення про світ, виховання орієнтованої на розвиток і саморозвиток особистості [1, 12]. У шкільному навчанні інтеграція – це природний взаємозв’язок навчальних предметів (розділів чи тем) на основі провідних наукових ідей та положень із послідовним, глибоким і багатогранним розкриттям процесів та явищ, що вивчаються [1, 16].

Особливістю сучасної науки є інтеграція знань для пояснення розвитку навколишнього світу і суспільства. У дітей дуже рано з’являється свій «образ світу», причому сприйняття його цілісне. Зі вступом дитини до школи ця цілісність руйнується через суворі кордони між окремими предметами. Тому знання, яких набувають діти, мало пов’язані між собою. Поліпшити зв’язок між предметами можуть міжпредметні зв’язки. Якісно новий рівень синтезу знань – це інтегровані уроки та курси, які об’єднують навколо певного поняття чи теми різнорідні знання. Синтез цих знань дозволяє досягти різнобічного розгляду об’єкта, показати взаємозв’язок явищ, інтенсивно формувати аналіз, порівняння, узагальнення. Особливо це важливо для розвитку світоглядних, людинознавчих, екологічних, комунікативних умінь і понять. Інтегровані курси можуть будуватися на основі злиття двох – трьох предметів в один або об’єднання знань з окремих проблем в інтегровані блоки.

Навчання впливає на розвиток учнів насамперед своїм змістом. Інтеграція навчання передбачає створення принципово нової навчальної інформації з відповідним структуруванням навчального матеріалу, навчально-методичним забезпеченням, новими технологіями. Метою навчальних математичних занять, побудованих на інтегрованому змісті, є створення передумов для різнобічного розгляду певного об’єкта, поняття, явища, формування систематичного мислення, збудження уяви, позитивно-емоційного ставлення до пізнання.

Основна мета нових інтегрованих курсів – навчити учнів мислити. Вивчаючи традиційні предмети, здебільшого учень просто запам’ятовує найважливіші визначення понять та їх властивості. На заняттях з інтегрованих курсів він міркує, простежує, заново «відкриває» математичне поняття чи властивість, розглядаючи їх з різних сторін, досягає цілісності знань, рефлексує відносно предметності. Тому нові інтегровані курси сприятимуть розвитку мислення дитини, зокрема, математичного.

Інтегроване навчання (навчання з використанням міжпредметних зв’язків) доцільно вводити, починаючи з початкової ланки освіти.

Дитина молодшого шкільного віку в силу особливостей сенсорного розвитку, синкретичного сприйняття навколишнього світу, наочно-практичного характеру мислення, взаємної обумовленості всіх сфер життєдіяльності природним чином підготовлена до засвоєння систематизованих знань та єдності засобів пізнавальної діяльності – це має вирішальне значення для впровадження інтегративних процесів у початковій школі [2, 28].

Саме інтеграція математики з різними видами діяльності дитини і грою, спілкуванням з природою, музикою, малюванням, драматизацією дає можливість оволодіння математичними уміннями і навичками через розв'язання прикладних завдань, глибоко індивідуалізованого пізнання. Різні види діяльності (художньо-трудова, малювання, читання, слухання тощо), притаманні урокам інтегрованого змісту, роблять їх цікавими, запобігають втомлюваності дітей, посилюють інтерес до навчання та школи в цілому.

Як показує практика, досить ефективним засобом навчання є міжпредметні пізнавальні задачі, для розв’язання яких залучаються знання із декількох предметів, їх перенесення на узагальнення. Такі задачі сприяють росту самостійності учнів, вмінню узагальнювати знання з різних предметів при вивченні загальних об’єктів і питань. Міжпредметні задачі можуть бути цілеспрямовані на досягнення пізнавальної мети. Під час розв’язання таких задач учні не тільки навчаються застосовувати математичні знання, а й отримують нові відомості. Одночасно учні набувають корисних навичок роботи з довідниками, навчаються самостійно знаходити потрібну інформацію в додатковій літературі.

Особливі можливості використання міжпредметної інтеграції відкриваються у зв’язку з широким впровадженням у роботу шкіл інформаційно-комунікаційних технологій. Інформатика тісно зв’язана з іншими шкільними навчальними дисциплінами. Тобто, знання, вміння та навички, які учні отримують у процесі вивчення основ інформатики, необхідні при вивченні інших шкільних предметів, коли комп’ютер буде активно допомагати процесу їх засвоєння на базі різноманітних навчальних програм [4].

Ідея реалізації інтегративного підходу до навчання та міжпредметних зв’язків на уроках – важливий фактор, що сприяє підвищенню якості освітнього процесу у початковій школі. Адже нині у початкових класах пріоритети надаються розвивальній функції навчання, особлива увага приділяється формуванню самостійності, розвитку мислення та креативності. Отже, для інтегрування навчальних предметів у початковій школі існують об’єктивні причини й передумови.

Література:

1. Глобін О.І. Міжпредметні зв’язки в умовах профільного навчання математики: методичний посібник для вчителів / Глобін О.І. – К.: Педагогічна думка, 2012. – 88 с.

2. Колягин Ю.М. Об интеграции обучения и воспитания в начальной школе / Ю.М.Колягин // Начальная школа. – 1989. – № 3. – С. 28-31.

3. Коменский Я.А. Мир чувственных вещей в картинках. – Изд. 2-е. / Я.А. Коменский. – М.: Учпедгиз, 1957. – 351 с.

4. Шаран О. Електронно-освітні ресурси на уроках математики в початковій школі / О. Шаран, В. Шаран // Актуальні проблеми теорії і методики навчання математики: збірник матеріалів Міжнародної науково–практичної конференції. – Київ, 11-13 травня 2017 р.