ПСИХОЛОГІЧНА ПІДГОТОВКА СТУДЕНТІВ ДО ПЛАВАННЯ

Щеглов Є.М.

Старший викладач Національного технічного університету України «КПІ ім.. І.Сікорського»

За останні 25 років чисельність населення України невпинно зменшується, зменшуються показники народжуваності, зменшується і кількість випускників середніх шкіл.

Але, як не парадоксально, за цей же час, кількість випускників середніх шкіл, що вступають до вузів і не вміють плавати невпинно збільшується.

Як показали дослідження останніх років, здібність людини до непотоплюваності залежить не тільки від міцно засвоєних навиків у виконанні правильних рухів, але і від вихованих особових якостей, психологічних установок, заснованих на знанні сучасних основ біомеханіки і прикладної гідрології, розуміння реальних небезпек води і засвоєння способів їх долання.

Маючи в своєму розпорядженні зимові плавальні басейни, викладачі кафедри фізичного виховання НТУУ «КПІ», не тільки навчають студентів плаванню, але і озброюють їх теоретичними знаннями про природничо-наукові і професіонально-прикладні основи спортивного плавання, на базі яких виробляється комплекс психологічної готовності людини до успішного подолання будь-яких труднощів, пов’язаних з перебуванням у воді, і здатності не тільки не потонути самому, але і надати у випадку необхідну допомогу потопаючому.

Процес навчання плаванню дорослих передбачає створення у них підвищеного інтересу до освоєння водного середовища, надбання нових пристосувальних навичок, заснованих на раціональних психічних установках і повної мобілізації інтелектуальних і вольових якостей людини, яка озброєна достовірною цілеспрямованою інформацією.

Основне завдання викладача при навчанні плаванню – навчитися максимально переконливо використовувати методи психічної підготовки при вихованні у студентів вміння вибирати оптимальну лінію поведінки на воді і усвідомлено застосовувати найбільш ефективні і доцільні прийоми та дії.

Разом з освоєнням простих рухів у воді студентам потрібно постійно нагадувати про те, що в людині сформована навичка плавання – тобто вміння триматися на поверхні, або пересуватися в воді не торкаючись дна ногами і не використовуючи ніяких підтримуючих засобів. Біологічна будова всіх внутрішніх систем і органів людини – крові, лімфи, спосіб дітородіння, наявність рудиментарних органів та атавізмів – неспростовний тому доказ.

Слід зазначити, що плавання – одна із важливих складових в системі фізичного виховання. Плавання – не тільки популярний вид спорту, але і життєво необхідна навичка, чудовий засіб для різнобічного фізичного розвитку, який має яскраво виражену оздоровчу спрямованість. Навик плавання лежить в основі таких видів спорту як спортивне плавання, водне поло, синхронне плавання; окремим видом входить в ряд спортивних багатоборств (сучасне, морське, рятувальне, офіцерське та ін.). Разом із пірнанням плавання складає основу підводного спорту. Без вміння плавати і пірнати неможливо займатися жодним із видів водного спорту (стрибки у воду, гребля, парусний, воднолижний, водно-моторний спорт та деяких екстремальних.)

Оздоровчий вплив плавання дозволяє успішно використовувати його в лікувальній фізкультурі і медицині.

Плавання має велике прикладне значення для людей багатьох професій: геологів, рибалок, моряків, водолазів, будівельників гідроспоруд, пілотів, космонавтів та ін. Це один з найбільш популярних видів спорту і дозвілля студентської молоді. Плавання включено в усі програми фізичного виховання, в тому числі програму фізичного виховання студентів.

Вміння плавати дозволяє не тільки долати водні перешкоди, але й, що дуже важливо, оберігає людей від загибелі при нещасних випадках на воді. В НТУУ «КПІ» навчання тих, хто не вміє плавати є першочерговим і обов’язковим на І курсі навчання.

Новачкам потрібно зазначити, що плавання є ефективним різновидом фізичної культури, і воно має свої характерні особливості – рухи виконуються в умовах щільного водного середовища, в якому тіло розташовано горизонтально і знаходиться у зваженому, тобто безопірному стані. Систематичні заняття плаванням сприятливо впливають на здоров’я та працездатність людини, сприяють розвитку основних груп скелетної мускулатури, покращують поставу; підвищення рухливості багатьох частин тіла полегшує і в той же час активізує роботу більшості внутрішніх органів і систем організму. Підйомна сила води забезпечує відносну невагомість тіла, а рівномірний розподіл тиску води на всі частини тіла під час циклічних рухів постійно масує його поверхню, очищує і укріплює шкіру, покращуючи шкіряне дихання. Збільшення тепловіддачі спричиняє посилення діяльності серця, печінки, нирок, кишківника, рухової та видільної систем, змінює тонус периферичних судин, посилює обмін речовин. Полегшення відтоку крові від периферії покращує венозний кровообіг. За інтенсивної роботи серце плавця може досягати до 220 скорочень за хвилину і нагнітати в аорту до 3,5–4 л крові! Благодійний вплив плавання на нервову систему дозволяє використовувати його з профілактичною та лікувальною метою. Плавання сприяє покращенню сну, допомагає формуванню врівноваженого і сильного характеру в людини.

Література:

1. Булгакова Н.Ж. Плавание: Учебник / Н.Ж. Булгакова (отв. ред.) - М. : ФиС, 1984. – 286 с.

2. Гончар И.Л. Методика преподавания плавания : технология обучения и совершенствования. Часть 1. / И.Л. Гончар (отв. ред.) – Одеса : Астропринт, 2006. – 512 с.

3. Уэйнберг Р.С. Основы психологии спорта и физической культуры. / Р.С.Уэйнберг, Д. Гоулд – К. : „Олимпийская литература”. 2001.– 336 с.