УДК 621.9-1/-9

Верба І.І.

Національний технічний університет України

„Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського“

Конкурентоздатність підприємства та продукції:
щодо принципів порівняльного оцінювання

Успішність сучасного підприємства визначається конкурентоздатністю підприємства як такого (використання певних управлінських рішень із стратегії й тактики існування, збільшення рентабельності виробництва й реалізації продукції, наявністю ринків збуту своєї продукції, тощо) та конкурентоздатністю його продукції (виробництво виробів, які користуються попитом на ринку, заходи із забезпечення привабливості своєї продукції, розробки щодо поліпшення технічних характеристик і показників працездатності виробів).

Забезпечення розв’язку подібних задач є на часі й дуже актуальне, потребує задіяння методів оцінювання конкурентоздатності в будь-якому розумінні, методів прогнозування напрямків розвитку, наприклад, металообробного обладнання, методик прийняття рішень в загальному вигляді та у конкретній сфері, тощо.

Методики оцінювання конкурентоздатності грунтуються на різних підходах та принципах [1, 2, 3], але у більшості випадків результати є досить фрагментарними.

Спрощене оцінювання досить довго базувалося на показниках прибутку й витрат підприємства, на фінансових результатах діяльності підприємства типу рентабельності активів, на розрахунках економічної ефективності впровадження й собівартості нової продукції. Про якість продукції підприємства судили за попитом, що взагалі-то не пов’язаний із її технічною досконалістю. Але такий підхід є недостатнім для реальних ринкових умов.

Досить розповсюдженими є методики, які передбачають створення комплексних показників конкурентоздатності за бально-рейтингового підходу з кількісним представленням відповідних критеріїв і врахуванням їхньої значущості або кількісного інтегрального безрозмірного показника, що передбачає складний математичний розрахунок з одночасним врахуванням також і експертних оцінок та застосуванням теорії ймовірностей. Прикладом ваги окремих показників є таблиця 1 [2].

Таблиця 1

Вагове значення показників конкурентоздатності підприємств верстатобудування на 01.07.2015

Показники	Вагове значення
Конкурентоздатність продукції	0,15
Частка підприємства на внутрішньому ринку	0,13
Рентабельність виробництва	0,11
Рентабельність реалізації	0,11
Частка підприємства на зовнішньому ринку	0,10
Частка імпортних комплектуючих у собівартості продукції	0,09
Об’єм прибутку	0,09
Об’єм витрат на НДДКР	0,07
Продуктивність праці	0,06
Об’єм реалізації	0,04
Вартість підприємства	0,03
Об’єм виробництва верстатної продукції	0,02
Всього	1

Вказані показники переважно мають економічний зміст, відображують об’єм та рівень організації виробництва й реалізації, здатність виконувати замовлення і поставки за контрактом та самостійно фінансувати свою діяльність, місце підприємства на ринку й залежність від закордонних поставок. Дати подібну оцінку досить важко через відсутність відповідної бази даних і є вона переважно суб’єктивною.

Запропоновані методики розрахунку показників оцінювання вимагають обробки статистичних даних, спеціальних знань, наявності спеціального програмного забезпечення. Порівняльне оцінювання найчастіше здійснюють відносно якогось ідеального об’єкту, який максимально відповідає усім вимогам, і відхилення від цієї умови призводить до ускладнення процедури. Визначення споживацької значимості кожного з параметрів в багатьох випадках є досить суб’єктивним, або взагалі передбачається лише якісне оцінювання, що знову-таки не є точним. Отож і достовірність результатів оцінювання конкурентоздатності невисока і випадкова, за винятком окремих випадків розв’язання цієї задачі дуже кваліфікованим та зацікавленим у результаті фахівцем з необмеженим доступом до вихідних даних, що придатні для розгляду.

У будь-якому разі для створення і використання з метою порівняльного оцінювання комплексного чи інтегрального показника конкурентоздатності досить важливою задачею є вибір номенклатури показників, які характеризують кожен з аналогів управлінського чи технічного рішення.

Показники конкурентоздатності підприємства або технічного рішення (ефективності процесу) характеризують: ступінь досягнення мети (цільовий ефект); ресурсні витрати (ресурсоємність); часові витрати (оперативність).

Розрізняють задачі аналізу конкурентоздатності й синтезу шляхів його забезпечення. До задач аналізу належать наступні: оцінювання за обраним критерієм; аналіз чутливості показників до змінювання параметрів; аналіз впливу параметрів на показники конкурентоздатності.

До задач синтезу шляхів забезпечення конкурентоздатності відносять в першу чергу визначення мети процесу через показники й критерії їхнього оцінювання та вимоги до параметрів системи й показників якості в залежності від умов функціонування.

Задачі аналізу ефективності вирішують імітаційним моделюванням на ЕОМ та наступною статистичною обробкою отриманих даних, задачі синтезу – методами математичного моделювання.

Якщо мова йде про оцінювання конкурентоздатності виробничих систем, зокрема верстатів або їхніх складових типу модулів руху, то щонайперше враховують функціональне призначення об’єкту. Такий показник повинен містити компоновочно-технологічну та кінематично-силову характеристики верстата, ознаки й можливості системи керування, експлуатаційні й економічні характеристики. Показник складають для кожної координати руху або для вузла чи верстата в цілому. Процедура обгрунтованого вибору технічного чи організаційно-управлінського рішення для конкретних умов діяльності підприємства може розглядатися як практична реалізація теорії прийняття рішень, яка передбачає оптимізаційний підхід до порівняльного оцінювання альтернатив. Щоб поставити задачу оптимізаційного вибору й сформувати процедуру її розв’язку, необхідно формалізувати процес порівняльного оцінювання, а для цього – здійснити параметричний опис об’єктів.

Теорія прийняття рішень передбачає вибір альтернативної стратегії дій, які скеровані на досягнення певної мети, і застосовується за потреби обрати варіант дій в умовах ризику чи невизначеності. Існуюча математична теорія прийняття рішень знову ж таки передбачає досить суб’єктивне формулювання критерію для обчислень, стосовно якого відомі ступінь його оптимальності та надійність (тобто ризик). Найчастіше використовують методи, в яких алгоритм розрахунку визначається наявною інформацією, яка може бути ймовірнісною чи є невизначеною, та застосовуваними критеріями вибору необхідного розв’язку. Прийняття рішень може відбуватися в один етап або бути багатоетапним і тоді задача подається як дерево рішень.

Тема, про яку йдеться, є дуже масштабною і потребує спільної праці інженерів-конструкторів та експлуатаційників, економістів (при тому фахівців саме у галузі промислової економіки), спеціалістів в управлінні проектами і, нарешті, ІТ-фахівців з досвідом роботи з великими масивами даних в умовах невизначеності й хоча б поверховим уявленням (а краще – практичним досвідом) про особливості роботи підприємств, зокрема в машинобудуванні, і обмеженнями й граничними умовами, які цим зумовлюються.

Література

1. Баяскаланов А.Б., Баяскаланова Т.А. Анализ методов оценки конкурентоспособности предприятия применительно к машиностроению // Экономические Науки, Выпуск Октябрь 2012, – Електронний ресурс – Режим доступу: http://research-journal.org/category/economical/

2. Горбунова В.С. Формирование и реализация механизма повышения конкурентоспособности предприятий российского станкостроения.: Дис. канд.экон. наук – Самара, 2015 – 162 с.

3. Гриценко И. В. Выбор конкурентоспособной продукции для адаптации станкостроительного завода к требованиям рынка : автореф. дисс. канд. техн. наук – Москва, 2004 – [електронний ресурс у Техносфері] – http://tekhnosfera.com/vybor-konkurentosposobnoy-produktsii-dlya-adaptatsii-stankostroitelnogo-zavoda-k-trebovaniyam-rynka#ixzz4bb6pF14m